На скільки в Україні занижені офіційні соціальні стандарти

Дорогі тарифи на енергоресурси, товари та послуги забирають весь дохід сім'ї. Інколи навіть не рятує субсидія, яка покриває частину витрат на ЖКП.

Читайте також: Затягнути паски: українців чекає зростання цін на продукти харчування

У Громадській організації “Публічний аудит” підрахували, что станом на початок 2016 року розрив між рівнем інфляції та зростанням соціальних стандартів становив 55,3 %. Про це розповів провідний аналітик «Публічного аудиту» Тарас Галайда.

«За інформацією Держстату, рівень інфляції в Україні у 2014 році склав 25 %, при цьому рівень мінімальної заробітної плати та мінімального прожиткового мінімуму протягом року не переглядалися. У 2015-му рівень інфляції становив 43,3 %, при цьому рівень мінімальної заробітної плати та мінімального прожиткового мінімуму збільшилися лише наприкінці року на 13 %. На цей рік НБУ прогнозує інфляцію на рівні 12 %, на такий же відсоток планується збільшити мінімальну заробітну плату та прожитковий мінімум, але покривати розрив у 55,3 % що виник за попередні два роки, на жаль, не планується», – розповідає фахівець.

Станом на 1 січня 2016 року прожитковий мінімум встановлено в розмірі 1 330 грн, до кінця 2016 року його планується збільшити до 1496 грн (+12,5 %); мінімальна заробітна плата – 1378 грн, до кінця року – має бути 1550 грн (+12,5 %).

Разом з тим, за офіційними даними Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму в цінах січня 2016 року в розрахунку на місяць на 1 особу становив 2482 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 2676 грн); для дітей віком до 6 років – 2460 грн; для працездатних осіб – 2546 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 2880 грн); для дітей віком від 6 до 18 років –3001 грн; для осіб, які втратили працездатність, – 2093 грн.

«Тобто, навіть за офіційними даними, які, як правило, далекі від реального стану речей, українцю необхідно вдвічі більше коштів для прожиття на місяць, ніж встановлено соціальними стандартами», – зазначає Галайда.

Читайте також: Падіння національної валюти вже не уникнути

А якщо звернути увагу, як зазначає спеціаліст, на те, що діти не мають самостійних доходів, то фактичний розмір прожиткового мінімуму працездатних громадян та дітей необхідно об’єднати, у результаті чого ми отримаємо:

✓ для сім’ї з двох працюючих та однієї дитини мінімальна з/п має становити 3911 грн на кожного з батьків, що втричі більше, ніж встановлено державою;

✓ для сім’ї, де двоє працюють і є двоє дітей, мінімальна з/п має становити 5276,5 грн на кожного з батьків, що в 4 рази більше, ніж встановлено державою;

✓ якщо працює один член сім’ї, а є двоє дітей, мінімальна з/п має становити 8007 грн, що в 6 разів більше, ніж встановлено державою.

Якщо в родині 3–4 дитини або є непрацездатний чоловік/дружина чи немічні люди похилого віку, що не можуть прогодуватися на пенсію, розрив між фактичним прожитковим мінімумом та мінімальною заробітною платою може становити понад 10 разів. Причому, це тільки якщо віштовхуватися від даних Мінсоцполітики, які також далекі від реальних.

За підрахунками «Публічного аудиту», станом на сьогодні фактичний розмір прожиткового мінімуму на 1 працездатну особу має становити щонайменше 5 тис. грн на місяць, а після чергового подорожчання комунальних тарифів із 1 квітня 2016 року – 6,5–7 тис. грн на місяць.

«Це той мінімальний розмір доходу, який може дозволити людині працювати, скромно харчуватися, зрідка дозволяти собі оновлювати одяг та сплачувати житлово-комунальні послуги. При цьому вказана сума не передбачає витрат на культурний та фізичний розвиток, дозвілля, літній відпочинок, купівлю побутової техніки, не кажучи вже про заощадження коштів на житло, автомобіль, ремонт, навчання дітей та інші необхідні для нормального життя речі», – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.