Наш дефолт: чому не можна лікувати кризу новими кредитами

112.ua пише про технічний дефолт в Україні: його наслідки та можливі шляхи їх подолання.

Технічний дефолт і персональний бюджет українця – теми, які все більше і більше турбуватимуть всіх нас. Ймовірно, що фактор грошей ще довго буде рейтинговим. Адже з 23 вересня до 1 грудня нинішнього року ми вже живемо у стані технічного дефолту, оскільки у відповідності з Постановою КМУ № 978-р від 22.09.2015 р. "Про початок процедури реструктуризації державного і гарантованого державою боргу та його списання" Кабмін припиняє здійснення платежів з погашення та обслуговування держборгу і гарантованого державою боргу за цінними паперами з погашенням у 2015-2023 рр.

На додаток до цього у 2016 р. наш уряд планує ще позичити на внутрішньому і зовнішніх ринках 274,860 млрд грн, а виплатити за боргами 188,718 млрд грн. Отже наш держборг тільки за рахунок різниці в позиках і повернення збільшиться майже на 90 млрд грн. Щоправда, виплати за держборгом, що зростає, будуть перенесені на період 2017-2020 рр. Але з ким би з експертів я не обговорював перспективи реалізації прийнятого 17 вересня Верховною Радою пакету урядових законопроектів про реструктуризацію зовнішнього держборгу, всі визнавали, що це потягне за собою ще більше падіння рівня життя людей і ще більш масштабні проблеми в майбутньому для наших дітей і онуків.

Читайте також: У Мінфіні розповіли, у якому випадку Україна оголосить дефолт

І мимоволі замислюєшся, а чи можливо реструктуризувати держборг і проводити реформи, не створюючи хворобливих відчуттів для наших людей? Адже особливо зараз вже важко вибити з українців ті стереотипи, що всі реформи, які проводяться, найчастіше супроводжуються серйозними соціально-економічними проблемами на рівні конкретної сім'ї, конкретної людини. Що ми бачимо сьогодні на наших вулицях? Суцільно оголошення "Здам в оренду", "Продаю", "Оренда від власника". Незабаром, гадаю, ми побачимо і такі оголошення: "Здаю за комунальні послуги", "Здаю за відсотки за кредитом" тощо  – тільки б хто-небудь заселився.

Автомобіль – кредитний, квартира в іпотеці, телевізор – на кредитній картці. І скрізь наш громадянин власник. Це сьогодні відмінні риси нашої української дійсності. Так, оптимізму мало, і не забувайте, ми вже давно живемо в борг. До того ж міжнародне рейтингове агентство Standard & Рoor's знизило суверенні рейтинги України за зобов'язаннями в іноземній валюті з "СС" до "SD" або до рівня "вибіркового дефолту". Це означає, що емітент відмовився від виплат за деякими зобов'язаннями. Плюс в аналітичних матеріалах Всесвітнього банку, опублікованих 22 вересня нинішнього року, валовий зовнішній борг України за підсумками 2015 р. досягне 156,7% до ВВП України.

Невже, це наша неминучість так жити? Упевнений, немає такої неминучості. Реструктуризацію боргу та реформи можна і потрібно проводити без шоків і надривів. Особисто я чудово розумію і знаю, як це робити. Тим більше, що час сьогодні вимагає крутого розвороту нашої економіки. У цьому зв'язку, як відомо, 17 вересня Верховна Рада ввела новий вид цінних паперів – державні деривативи. Звісно, є сумніви, що почнуть рости середні строки погашення, обсяг і ліквідність нашого боргового ринку, розшириться коло власників держпаперів.

Більше того, досі народні депутати не прийняли законопроект "Про фінансові похідні (деривативи)". Новий вид цінних паперів ввели, а Закону немає. Як на мене, в основі успішної політики управління держборгом повинна лежатинасамперед середньострокова (5-10 років) концепція. Основа цього документа і безпосередньо політика управління має складатися з трьох частин:

1) організація ефективного функціонування ринку держпаперів;

2) мінімізація витрат запозичення;

3) координація політики управління держборгом з економічною політикою держави.

Читайте також: Смішно, якби не було так сумно: анекдоти про український дефолт

Без цієї комплексної програми і без реструктуризації і нових кредитів нас неминуче чекає дефолт, про що твердо заявили аналітики фінансової служби Bloomberg. Й услід за ними ще одне міжнародне рейтингове агентство Moody's також знизило рейтинг України (зараз наша держава стоїть на позиції "високо спекулятивне", наступна щабель рейтингу – "дефолт"). Однак у нас в Україні дотепер існує гострий дефіцит на комплексний підхід до проведення операцій на борговому ринку. Тоді, як наші ринки дуже нервово реагують на боргові проблеми країни. Тому не можна давати наркоману наркотик, коли у нього "ломка". Так само не можна лікувати кризу тільки одними новими кредитами. Нове кредитування – це зростання боргів.

Ну а що ж робити пересічним українцям? Купуйте тушонку. Не жартую і не іронізую. Судіть самі. Ситуація на ринках буде тільки погіршуватися. Нарешті, в ці дні, грубо кажучи, не треба "смикатися" і бігти до найближчої аптеки по лікарські препарати "про запас". Словом, краще не буде, але й драматично гіршого – вже теж. Ходіть до аптеки, як учора: не беріть зайвого, більше не витрачайте.