Що здешевить пальне і підвищить його якість?
Раніше Domik.ua писав про те, що в Україні збудують платні дороги .
Розмови щодо неефективного використання ресурсів Україною ведуться не перший рік та вже набили добрячу оскомину. Про нераціональні трати говорять усі, від мікро- до макрорівня. Непрості часи, які нині переживає держава, та переформатування ринків активізують пошуки господарюючими суб’єктами нових алгоритмів роботи. Втім, неабияких перепон у цьому пошуку додає невизначеність у діях державних керманичів, що іноді відверто заграються у різного роду реформуваннях.
За таких умов віднайти засоби оптимального функціонування бізнесу практично означає вижити. Часи "схемних" угод та встановлення правил гри "вузьким колом" відходять у минуле. Тож недивно, що гравці вітчизняних ринків спільними зусиллями вибудовують аполітичні стратегії, зосереджуючись на суто економічних аспектах. Саме такий шлях сьогодні обирають, зокрема, учасники ринку нафтопродуктів. В значній мірі цьому сприяє Українська енергетична біржа.
Особливості національного ціноутворення
Чому, наприклад, паливо коштує саме стільки? Цим питанням задавався чи не кожний пересічний громадянин, не кажучи вже про фахівців. Втім, однозначної відповіді годі чекати. Непрозорість ціноутворення створює нерівні умови конкуренції та наповнює надприбутками "кишені" реалізаторів, насамперед, у "сірому" сегменті бізнесу. Непрозорість ціноутворення (і не тільки на ринку нафтопродуктів) є однією з ключових причин, чому інвестори зволікають з вкладанням ресурсів в економіку України. Адже кожен інвестор охоче "вкладається" лише тоді, коли має розуміння принципів формування виручки та можливість прогнозування певної норми прибутку.
Отже виходить, що від туманності ціноутворюючих процесів потерпають усі: громадяни, – переплачуючи, не знаючи за що, бізнес, – недоотримуючи інвестицій для розвитку, а держава та регіони, – надходжень до державного та місцевих бюджетів. До того ж, невизначеність у ціноутворенні на ринку нафтопродуктів "тягне за собою" і невизначеність у ціноутворенні та господарській діяльності взагалі у суміжних галузях, що є споживачами пального.
З огляду на важливість значення енергоресурсів в економіці країни їх обіг є питанням національної безпеки. Сьогодні без перебільшення можна констатувати, що ціна на енергоносії – це ціна незалежності України. Звісно, на таких речах, як то кажуть, не варто економити. Але це аж ніяк не заважає, а скоріше навпаки, вимагає справедливого підходу до формування ціни. Бо від економічно обґрунтованого її рівня у виграші опиняться знову ж таки усі – громадяни, бізнес та держава.
Читайте також: Українці скуповують авто і нерухомість, рятуючись від інфляції
Світовий стандарт ціни – біржове котирування
Формування цін на світовому ринку в переважній більшості відбувається саме на біржі. Адже біржові інструменти торгівлі є універсальними. В процесі біржового ціноутворення задіяна велика кількість учасників ринку як зі сторони покупця, так і продавця, як кінцеві споживачі, так і трейдери, які є "ланкою" між оптовим та роздрібним сегментами ринку.
Електроні торгові системи, які працюють 24/7, технології, на яких вони реалізовані, та їх функціонал дозволяють не обмежуватись операціями всередині однієї країни, а здійснювати транснаціональні торги, забезпечуючи міжнародний розподіл капіталу та товарних активів. Саме біржові котирування у світі є тими бенчмарками – репрезентативними ціновими індикаторами, які використовуються аналітиками, бізнесом, інвесторами та регуляторами.
Слід відзначити, що перехід до біржових торгів енергоресурсами подекуди був примусовим. Держави, що вміють рахувати вплив неефективної ціни цього стратегічного товару на економіку, встановлювали вимоги щодо реалізації виключно через біржові торги певного обсягу видобутку чи продукції. Такий крок дозволив сформувати первісну ліквідність та прозорі ринкові цінові показники на певні види енергоресурсів.
Наприклад, у Польщі найбільший добувач газу й нафти, державна компанія PGNiG (Polskie Górnictwo Naftowe i Gazownictwo), у 2015 році мав зобов'язання реалізувати через польську національну енергетичну біржу - Towarowa Giełda Energii - 55% всього видобутого газу (у 2013 році обов'язковий продаж становив 30%). У Японії за ініціативи уряду країни відбувається перехід до укладання біржових середньострокових контрактів та спотової торгівлі газом на біржі ТОСОМ, а також застосування практики ЄС щодо забезпечення прозорості на енергетичних ринках шляхом надання учасниками ринку газу на біржу як до торгового репозитарію інформації щодо цін та обсягів за позабіржовими угодами з купівлі/продажу газу засобами електронної системи біржі. Звітування за укладеними на ринку нафтопродуктів угодами вимагається і у Німеччині.
Енергійні кроки енергетичної біржі
Вітчизняна енергетична біржа - УЕБ протягом останнього року має в своєму активі відчутні широкому загалу результати від запровадження біржової електронної системи торгів, укладання угод в якій відбувається з дотриманням принципу анонімності (знеособлення) учасників торгів, - довіра учасників торгів, кількість яких складає понад 360 компаній, довіра ринку та суспільства – біржові котирування сьогодні публікується Thomson Reuters та у провідних вітчизняних спеціалізованих ЗМІ, довіра держави – публікація біржових інформерів на сайті Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, використання біржових цін як достовірних орієнтирів, органами державної влади.
В торгах може прийняти участь кожен, хто є відкритим до прозорої діяльності та чесної конкуренції. Із запуском біржової електронної системи торгів BETS вдалося врегулювати численні суперечки серед учасників ринку нафтопродуктів, що точилися на інших торговельних майданчиках через сумніви у прозорості торгів та формуванні ціни реалізації, обмежене коло допущених до торгів учасників тощо. Зростання кількості учасників на УЕБ має позитивний вплив на ефективність ринку в цілому, у тому числі через формування врівноважених прозорим попитом та пропозицією цін, так і для кожного суб‘єкта господарювання, який, використовуючи біржові інструменти – спот, класичний форвард та форвард з прив’язкою до міжнародних індикаторів на ринку нафтопродуктів, - може планувати свою діяльність та хеджувати ризики як фінансові, так і щодо своєчасної поставки палива, а також зменшувати операційні витрати.
Першопрохідцем на біржовому ринку нафтопродуктів стала Державна компанія ПАТ "Укргавидобування" яка почала реалізовувати всю продукцію виключно через біржові електронні торги. На сьогодні всі бажаючі можуть придбати нафтопродукти вітчизняного виробника на відкритих конкурентних торгах, що дозволяє підвищити ефективність реалізації та повною мірою задовольняти потреби ринку в якісному пальному. На сьогодні ПАТ "Укргазвидобування" уклало на біржі понад 7 тис угод і реалізувало понад 250 тис. тон нафтопродуктів та 130 тис. тон скрапленого газу. Також Державна компанія реалізовує нафтопродукти на експорт з використанням електронних біржових торгів ТБ "УЕБ", в яких приймають участь найбільші світові трейдери, що свідчить про довіру міжнародної спільноти до біржових торгів. Крім того, ПАТ "Укргазвидобування" - перша в Україні компанія, яка провела торги довгостроковими річними контрактами, і все це на прозорих умовах та за ринковими цінами. Цей приклад варто б узяти на озброєння іншим компаніям сфери держуправління, що характеризуються хронічною збитковістю.
Читайте также: В Україні хочуть змінити правила отримання водійських прав
Так, наприклад, лише за перші 50 торгів додатковий дохід ПАТ "Укргазовидобування" склав близько 150 млн.грн. Непогано, як для держкомпанії. Особливо на фоні постійних розмов про збитковість та неефективність державних структур. Більше того, ці кошти було спрямовано на модернізацію виробничих потужностей, і як результат, сьогодні Державна компанія пропонує учасникам якісне вітчизняне пальне стандарту EURO 5.
"Повний перехід на біржові торги дозволив Укргазвидобуванню швидко та максимально ефективно реалізовувати нафтопродукти з мінімізацією усіх корупційних ризиків. Зважаючи на реалії українського нафтового ринку, а саме імпортозалежність, біржові торги є чи не єдиним інструментом, який дозволяє обєктивно оцінити співвідношення попиту та пропозиції на поточний момент та сформувати реальну ринкову ціну на нафтопродукти. Досвід Укргазвидобування у реалізації нафтопродуктів через біржові торги наочно демонструє переваги цього інструменту для усіх учасників процесу, особливо для кінцевих споживачів, які мають необхідність у закупці пального невеликими гуртовими партіями. Тепер вони мають можливість купувати нафтопродукти напряму у виробника, уникаючи посередників та переплат." - зазначив Сергій Федоренко, директор з комерційних питань ПАТ "Укргазвидобування".
"Запуск електронних біржових торгів вигідний для всіх учасників "Укргазвидобуванню" і учасникам ринку. Для держкомпанії з’явилась можливість підняти вартість нафтопродуктів, на які в ході торгів претендують декілька десятків трейдерів. Для трейдерів – отримати індикатор для нафтопродуктів, які реалізовуються на внутрішньому ринку, по якості співставні з імпортними аналогами. Крім того, в торгах приймають участь як і трейдери, так і кінцеві споживачі – промислові компанії, підприємства аграрного сектору та оператори АЗС зі всієї України. Всі процедури відбуваються через електронну торгівельну систему, знаходячись у своєму офісі. Тепер не потрібно їхати до Києва для укладання угод.". - резюмував Олександр Сіренко, аналітик консалтингової компанії UPECO.
Далі буде?..
Безумовно, Українська енергетична біржа разом із ПАТ "Укргазовидобування" демонструють неабиякий ентузіазм та разом з найактивнішими учасниками ринку нафтопродуктів досягають значних успіхів. Велика кількість імпортерів нафтопродуктів вже виходить на біржу та продає свій ресурс. Втім на цьому шляху є також немалі складнощі.
В першу чергу – недосконалість законодавства. Регуляторні перепони стримують розвиток ринку. Зокрема, певні валютні обмеження ускладнюють ведення операцій з нерезидентами, а в частині біржових торгів скрапленим газом є певні неузгодженості в урядовій постанові.
"Запуск електронних біржових торгів це - приєднання до участі віддалених покупців, малих компаній та кінцевих споживачів, що посилить конкуренцію та збільшить надходження до Укргазвидобування. Також це сприяє доступності до ресурсу державних компаній." - зауважив Станіслав Батраченко, президент Української асоціації скрапленого газу (УАСГ)
"Ми розуміємо, що краще за нас функціонування ринку та його проблем ніхто не бачить. Відповідно ми й приймаємо участь в робочих групах за участю, у тому числі громадських організацій, професійних бізнес-асоціацій, Європейської бізнес асоціації, Торгово-промислової палати України. Втім нас дивує пасивність народних обранців, яких, схоже, не непокоять проблеми в одному зі стратегічно важливих секторів економіки.", - говорить генеральний директор УЕБ Олександр Коваленко.
І цей подив можна зрозуміти. Адже біржова торгівля базується на принципах прозорої і чесної конкуренції, яка, в свою чергу, є відмінним засобом протидії корупції.
