Скільки коштує вести бізнес в Україні

Раніше Domik.ua розповідав про те, що українському бізнесу заважають освоїти готівку.

В середньому 27,4 тис грн витрачали малі та середні підприємства в Україні у 2016 році, аби працювати легально. Саме стільки коштує дотримання регуляторних вимог для цього сегмента бізнесу. У 2015 році цей показник був вищим — 29,7 тис грн. Передусім — через витрати, з якими стикалися підприємці під час перевірок.

Проте зниження вартості ведення бізнесу відбулося не завдяки спрощенню регулювання, а внаслідок зменшення середнього розміру підприємств. Отже, у 2016 році регуляторний тягар в перерахунку на одного працівника в Україні зріс.

Такі дані оприлюднили представники Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕДПК) за результатами дослідження бізнес-середовища України "Щорічна оцінка ділового клімату". Проект фінансує підпорядковане американському уряду Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Читайте також: В Україні почнуть активно закривати компанії через нові податкові правила

Очікування поліпшилися

Автори звіту опитали 1 851 представника малого та середнього бізнесу. Зокрема — керівників 1 324 підприємств — юридичних осіб та 527 фізичних осіб-підприємців в усіх регіонах України, за винятком АРК, Севастополя та окупованих територій.

Низький попит посів перше місце серед перешкод для зростання малого та середнього підприємництва у 2016 році. Він витіснив на друге місце несприятливу політичну ситуацію, яка була головною перешкодою у 2015 році.

У той же час центральний індекс дослідження, індекс ділового клімату, дорівнює +0,06 за шкалою від -1 до +1. Він зріс на п'ять пунктів порівняно з 2015 роком, коли його значення становило +0,01. Основні складники індексу — очікування та оцінка підприємцями поточної ситуації, плани розвитку бізнесу на наступні два роки.

Читайте також: Український бізнес очікує істотного пожвавлення ділової активності НБУ

Ведення бізнесу дорожчає

Особливе місце в дослідженні посідають непрямі витрати малих та середніх підприємств, пов'язані з бюрократичними перепонами з боку державних органів. Порівняно з 2015-2016 роками вони суттєво зросли.

1. Державна реєстрація тривала у середньому 5,7 дня і коштувала 380 грн. Враховуючи тривалість процедури, можна говорити про загальну вартість державної реєстрації на рівні 1 680 грн (у 2015 році — 1 011 грн).

2. У 2016 році ліцензії мали 30,5% фірм сектора (у 2015 році — 31,3%). 64,1% підприємств мають строкові ліцензії із середнім терміном дії 3,7 року. Зменшення загальної вартості ліцензії (13 048 грн у 2016 році порівняно з 14 713 грн у 2015 році) пов'язано із скороченням непрямих витрат — тривалості процедури.

3. Сертифікували продукцію або послуги у 2016 році 15,8% респондентів (у 2015 році — 20,7%). Загалом сертифікація коштувала 12 990 грн, з них 5 343 грн — пряма вартість, решта — непрямі витрати, еквівалентні 15,2 дня (у 2015 році — 14 381 грн і 6 263 грн відповідно, тривалість процедури — 14,3 дня).

4. Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи знадобився 15,6% підприємств (у 2015 році — 17,6%). Загальні витрати на отримання санітарно-гігієнічного висновку становили 7 937 грн, з них пряма вартість — 2 130 грн, тривалість — 8,8 дня (у 2015 році фірми сплачували в середньому 2 673 грн і витрачали дев'ять днів, що в перерахунку становило 9 537 грн).

5. Порівняно з 2015 роком у 2016 році зросла частка підприємств, які перевірялися принаймні одним органом (51,2% та 68% відповідно). Зросла й кількість оштрафованих фірм (60,7% у 2016 році проти 34,7% у 2015 році).

Разом з тим, загальна вартість перевірок зменшилася: 27 325 грн у 2016 році проти 40 938 грн у 2015 році. Насамперед це пов'язано із зменшенням сум, які підприємства сплатили у вигляді штрафів, конфіскацій та неофіційних платежів.

6. 3 огляду на частоту та пов'язані витрати — часові та грошові у формі штрафів або неофіційних платежів — найбільш обтяжливими для малих та середніх підприємств залишаються перевірки державної податкової інспекції.

7. Загальна вартість дотримання регуляторних вимог у 2016 році становила 27 412 грн і виявилася меншою за показник 2015 року — 29 761 грн.

Ця сума включає прямі і непрямі витрати, пов'язані з державною реєстрацією, ліцензуванням, сертифікацією, санітарно-гігієнічним регулюванням, державним наглядом, та обчислена з урахуванням рівня покриття тією або іншою процедурою.

8. На сплату податків у 2016 році фірми витратили в середньому 24,9% доходу (у 2015 році — 27,3%). Витрати підприємств у формі податків зростають з розміром компаній і пов'язані з організаційно-правовою формою (витрати ФОП, пов'язані з оподаткуванням, майже вдвічі менші, ніж витрати юридичних осіб).

9. Основними проблемами, пов'язаними з адмініструванням податків, залишаються нестабільність податкового законодавства, розмір штрафних санкцій за помилки, ставки податків та зборів, часті зміни форм податкової звітності.

Читайте також: Банкіри: виплати по ПДВ спровокують подорожчання долара

Оптимізм бізнесу зменшився

"Результати дослідження свідчать, що оцінки стану ділового середовища поліпшилися, а оптимізм підприємств щодо найближчих планів зріс, — розповідає координатор аналітичного компонента програми USAID та виконавчий директор ІЕДПК Оксана Кузяків. — Разом з тим, темпи зростання оптимізму щодо дворічних планів дещо зменшилися, тож часу на відкладання реформ не залишилося".

Уже другий рік поспіль бізнес позитивно оцінює зміни у регуляторному середовищі. Він позитивно відгукується про зміни у процедурі реєстрації бізнесу та ситуацію з перевірками. Оцінка процедур, пов'язаних з початком користування приміщеннями, у 2016 році мала негативне значення, а в 2017 році змінилася на позитивну.

В Україні все ще погано з отриманням сертифікатів відповідності та санітарних висновків, регулюванням експорту, адмініструванням та сплатою податків.

Що не так з реформами

Проведене опитування дозволяє описати сектор малого та середнього підприємництва України і зрозуміти його структуру.

"Можна проводити багато реформ, змінювати закони, але якщо підприємець не відчуває змін, то щось відбувається не так. Наш індекс показує, що саме треба виправити, аби реформи рухалися у правильному напрямку", — каже Кузяків.