Чому реструктуризація валютної іпотеки — це профанація

Ухвалення зазначеного закону мало на меті запобігти соціальним наслідкам, спричиненим девальвацією гривні.

Раніше Domik.ua писав про зміни у валютному іпотечному кредитуванні фізичних осіб .

Закон встановлює тимчасову заборону на стягнення нерухомого житлового майна, що знаходилося в заставі за споживчими кредитами, наданими в іноземній валюті

Насправді, мораторій має тимчасовий характер. Він втрачає чинність з дня набрання чинності нового закону, який врегулює питання особливостей погашення основної суми заборгованості у валюті, порядок погашення курсової різниці, а також порядок списання пені та штрафів.

Цього закону з надією чекають як позичальники, так і банки. Позичальники очікують справедливих та чітких умов реструктуризації проблемних кредитів. Банки ж чекають можливості перевести проблемні кредиті в розряд обслуговуваних та отримати можливість звернути стягнення на майно боржників, які не підпадуть під таку реструктуризацію або відмовляться від неї.

Спроби ухвалити такий закон відбувалися вже не раз. Це і законопроект №1558-1, який передбачав перерахунок валютних кредитів за тим курсом, який діяв на момент його отримання та був ветований президентом.

Це і законопроекти №№4004, 4004-1, 4004-2. Одні із згаданих законопроектів категорично не влаштовували банки, інші - позичальників.

Врешті решт комітет з банківської діяльності ВРУ заявив, що компроміс частково знайдено, та 17 червня 2016 року в Раді було зареєстровано проект Закону про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла за №4004-д.

Читайте також: Допрацьовано законопроект про реструктуризацію іпотечних кредитів

Чому під реструктуризацію попадуть далеко не всі

Однією з умов реструктуризації є вимога щодо відсутності у позичальника станом на 1 жовтня 2013 року простроченої заборгованості за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, або така прострочена заборгованість має бути погашена до моменту реструктуризації.

Як відомо, проблеми з обслуговуванням іпотечних кредитів у вітчизняних позичальників почалися ще у 2008-2009 роках, після початку світової кризи та знецінення удвічі національної валюти.

З огляду на це можна з впевненістю стверджувати, що кількість позичальників, у яких відсутня заборгованість за іпотечним кредитом станом на 1 жовтня 2013 року, буде незначною.

Сьогодні економічна ситуація в країні також залишає бажати кращого, а тому незначною буде і кількість позичальників, які мають змогу таку заборгованість погасити у повному обсязі до проведення обіцяної реструктуризації.

Ці умови законопроекту виглядають як нездійсненні для більшості позичальників.

Ну і найголовніше — законопроект не дає відповіді на питання, яким чином відбувається реструктуризація у випадку, якщо судом раніше було ухвалено рішення про стягнення з позичальника всієї суми боргу на користь банку, або ж про звернення стягнення на предмет іпотеки. Адже судові рішення є обов’язковими для виконання.

Чи допоможе реструктуризація позичальникам?

Законопроект передбачає списання для власників єдиного житла 25% суми боргу, 50% списання для власників єдиного соціального житла та 80-100% для позичальників, що належать до окремої категорії громадян, яким держава забезпечує надання додаткової підтримки (інваліди, учасники АТО, сім’ї загиблих).

Разом з тим, таке списання відбувається не одразу, а лише за умови повної виплати "непрощеної" частини боргу. В ході такої виплати прострочка позичальником чергової виплати частини кредиту більш як на 60 днів, є підставою для відмови банком у списанні решти боргу.

Стосовно встановлення процентної ставки, то законопроект передбачає її фіксацію протягом трьох років на рівні тієї, за якою позичальнику був наданий кредит в іноземній валюті.

Проте після спливу трирічного строку, для позичальника буде діяти ринковий механізм визначення процентної ставки - на рівні українського індексу ставок за депозитами фізосіб у гривні (для депозитів на 12 місяців) + 3%.

Сьогодні цей індекс становить 19,33%. Додавши до цієї ставки ще 3%, отримаємо 22,33% річних.

Ставка ж 22,33% іншими словами означає, що позичальник приблизно кожні чотири з половиною роки повинен повертати банку у вигляді відсотків ще одну вартість свого залишку по кредиту.

Якщо врахувати, що ставки за валютними кредитами в середньому становили 11-15% річних у валюті, і припустити, що стрімкого знецінення національної валюти більше не відбудеться, то умови реструктуризації на термін, що перевищує три роки, при наявності суттєвого залишку за кредитом виглядають для позичальників, м'яко кажучи, не такими вже й привабливими.

Читайте також: На скільки підвищаться соціальні стандарти в Україні

Закордонний досвід

Вітчизняні банкіри дещо лукавлять говорячи про те що борги позичальникам не прощають ніде у світі.

Згадаємо, що після початку світової кризи в США в 2009 році адміністрація президента Барака Обами виділа 75 мільярдів доларів на підтримку іпотечних позичальників.

До речі, цікавим є факт, що сам Обама також має іпотеку на 30 років — будинок в Чікаго.

Також зі ЗМІ можна дізнатися, що реструктуризація валютних кредитів проводилася в декількох східноєвропейських країнах а також в Казахстані.

Так в Казахстані були реструктуризовані іпотечні кредити які були отримані громадянами на купівлю нерухомості до 120 кв м як в іноземній так і в національній валюті.

Реструктуризація не передбачала прощення боргу, проте на такі кредити строком на 10-20 років встановлювалась ставка у 3% річних.

Разом з тим слід зазначити, що проведенню реструктуризації допомагала держава, виділивши кошти на таку програму.

Замість висновків

Ухвалення законопроекту 4004-д буде відвертою профанацією вирішення питання валютних позичальників, та лише законодавчо відкриє шлях банкам для звернення стягнення на іпотечне житло.

Так, НБУ оцінює всю валютну іпотеку у 1,03 млрд доларів. Однак втрати від рефінансування банків оцінюються значно більшими сумами.

Може все ж таки цього разу державі спробувати протягнути руку допомоги громадянам, а не банкам?

Автор: Андрій Авторгов, адвокат, к.ю.н, партнер ЮФ "Агентство з питань боргів та банкрутства"