Чому в Україну не йдуть інвестиції?
Нещодавно прогноз зростання знизили до 1,1 %, а на минулому тижні аналітики ING Bank підтвердили прогноз зниження реального ВВП України в 2016 році на 1 % і фіксують політичні ризики, що впливають на економіку.
Раніше Domik.ua розповідав про податки, які вбивають українську економіку .
При цьому в січні платіжний баланс України було зведено з профіцитом у 2,5 млрд грн – здавалося б, є привід радіти? Тож, який все-таки стан здоров’я вітчизняної економіки, – розбиралися спеціалісти «Публічного аудиту».
«Власне, промислове та металургійне виробництво; товарообіг та вантажообіг, а також пасажирські перевезення; експорт товарів як у країни СНД, так і ЄС – за всіма ключовими показниками стану економіки помітний відчутний спад», – вказує заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.
Так, обсяги промислового виробництва – мінус 1,7 %. Динаміка добувної та переробної промисловостей – мінус 2,6 % та 2,2 % відповідно, що зумовлено торговельними обмеженнями з боку Росії, а також у цілому низькими цінами на світових товарних ринках. Машинобудівна галузь – падіння на 3,4 % р/р. Спад металургійного виробництва – до 2,8 % р/р.
Спад роздрібного товарообігу на сьогодні зафіксовано на позначці 1,4 % р/р; оптового товарообігу – 7,0 % р/р, вантажообігу – на 3,8 %. Обсяги пасажирських перевезень знизилися на 2,8 % р/р.
Читайте також: Нестандартні інвестиції. Історії успіху
Стосовно доходів населення, середня заробітна плата в січні 2016 року становила 4 362 грн по Україні, тоді як у грудні 2015 року – 5230 грн. Втім, як уточнює фахівець «Публічного аудиту», можливо, це зумовлено просто сезонним фактором та вихідними. Індекс реальної заробітної плати в січні 2016 по відношенню до грудня 2015 року становив 86,8 %, відносно листопада 2015 – 80 %.
«Поточной рахунок платіжного балансу в січні 2016 року було зведено з дефіцитом $ 379 млн унаслідок формування значного від’ємного сальдо торгівлі товарами. Це насамперед зумовлено падінням експорту товарів та послуг на тлі уповільнення зниження імпорту. Причини – низькі ціни на сировинні товари та погіршення макроекономічної ситуації в окремих країнах – торговельних партнерах України. Крім того, з 1 січня 2016 року РФ заборонила транзит товарів із України через свою територію незалежно від країни кінцевого призначення, що призвело до суттєвого скорочення експорту в країни СНД. З огляду на товарну структуру експорту в ці країни заборона транзиту найбільше вплинула на експорт продовольчих товарів, продукції металургії та машинобудування», – пояснює Вігірінський.
До того ж, Росія ввела продуктове ембарго та призупинила дію Договору про зону вільної торгівлі СНД із Україною – останнє призвело до збільшення середньозваженої ставки митного тарифу до Росії, за розрахунками НБУ, з 0 % до 9,1 %. Наслідок всього стало скорочення експорт до східного сусіда в 1,9 рази.
«У січні 2016 року чисті надходження за фінансовим рахунком становили $ 500 млн та були зумовлені виключно зростанням залучень приватного сектору. Чисті залучення довгострокових кредитів становили $ 265 млн. Надходження прямих іноземних інвестицій ($ 23 млн) були повністю спрямовані до реального сектору економіки. Іншими словами, саме а рахунок кредитів платіжний баланс у січня було зведено з профіцитом $ 120 млн», – вказує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.
Читайте також: Фіксований, плаваючий, падаючий: коли припиниться падіння гривні?
Він резюмує, що на сьогодні економічні перетворення напряму пов’язані з політичною ситуацією в країні. «Це підтверджують не тільки українські економічні експерти. Так, аналітики ING, провівши зустрічі з інвесторами з Великобританії, Нідерландів та Німеччини, зійшлися на тому, що політична ситуація в країні є безладом, без чітких сигналів про виконання декларованих реформ та настроїв у країні, і в таких умовах інвесторам складно мати певні очікування щодо України. Причому, це вже далеко не перший дзвіночок від інвесторів, що вони не прийдуть у нашу країну, поки не вирівняється політична та економічна ситуації, тож, поки що на них можна ставити хрест – за винятком, хіба, тих об’єктів приватизації, про які вже завчасно домовлено з конкретними покупцями», – вважає Гольдарб.
