Екзотичнi способи вирiшити земельне питання
Столичну землю продавати виключно з аукцiонiв не будуть. Бiльшiсть депутатiв Київради вирiшила, що це недоцiльно. Аргументи на користь аукцiонiв зрозумiлi - прозорiсть процесу та грошi. Кiлька тижнiв тому столична влада виручила мiль`ярд гривень, продавши дiлянку пiд забудову. Опоненти кажуть: збiльшення витрат на придбання землi призведе до зростання цiн на житло, їх закладатимуть у вартiсть квартир.
I першi, й другi мають рацiю. Але проблема в iншому - наразi iснує чимало вiдносно законних способiв вирiшити земельне питання, викладаючи на порядок меншi суми. Такi, як хабар, - вiдомi всiм.
Київ. Оболонський проспект. Цей будiвельний майданчик, на який нас не пускають, не є приватною територiєю. Дiлянка пiд забудову - орендована. Роботи почалися 2 роки тому. Тодi генеральним директором будiвельної компанiї був депутат київради Андрiй Кобринський.
Зараз пан Андрiй керує проектом єдиного державного земельного кадастру - база даних з кожною соткою української територiї. З Київщини iнформацiю зiбрали i здивувались - то дiлянки накладаються, то два власники на одну землю претендують.
Вiталiй Черняховський - координатор "Форуму порятунку Києва". Погодився детально розповiсти про схеми отримання землi у столицi. Дiлянка на проспектi Маяковського так само в орендi - за рiшенням теперiшньої сесiї мiськради.
На мiсцi немає виконроба. Єдинi документи, якi нам показують, - дозвiл на проведення геологiчно-розвiдувальних робiт. Будуватись на цiй дiлянцi отримала можливiсть компанiя, якою, за словами Вiталiя Черняховського, керує теперiшнiй депутат мiськради. Схема проста - компанiя пише заяву з проханням надати дiлянку пiд забудову.
Коли термiн оренди закiнчиться, земля повертається у власнiсть мiста. Тiльки вже з спорудою. Будiвельна компанiя наживається на суму, рiвнозначну вартостi всiх квартир. Мiсто ж зазнає збиткiв на вартiсть цiєї дiлянки, бо з будинком її вже нiкому не продати. I так з кожною дiлянкою в орендi.
Зобов`язати мiсцевих депутатiв продавати i здавати в оренду землю тiльки через аукцiон спробували у Верховнiй радi. Втiм, президент наклав вето на цей закон. Але змiна правил гри все одно не за горами. Поки ж у мiсцевих радах стаханiвськими темпами роздають землю за старими схемами. А от дiзнатися, хто, що i кому вiддав, не так вже й просто. Наприклад, останнє земельне рiшення, яке можна знайти на сайтi Київради, датоване жовтнем.
100 рокiв тому в Києвi усi дiлянки продавали та купували тiльки вiдкрито. Михайло Кальницький - києвознавець. Розповiдає, що будiвництва, якщо воно законне, не могли зупинити навiть протести вищих чиновникiв.
Коли архiтектор Городецький зводив свiй будинок з химерами, проти спорудження виступив генерал Сухомлинов - начальник штабу округу. Штаб тодi був, де тепер Секретарiат президента.
Будiвництво зупинили, зажадали пояснень вiд Городецького. Той навiв докази законностi, i будiвництво, попри протести генерала, продовжили.
А от в Одесi будiвництво навiть не встигло розпочатись. Як тiльки одесити дiзнались, що частину їх парку вiддали в оренду, почали протестувати.
Вони щонедiлi о 13-й збираються ось тут - у парку. На землi та стовпах - оголошення про збори, так знаходять однодумцiв. Пан Михайло, активiст громадянської iнiцiативи. Вiн сам одесит. Його мама - українка, батько - з Папуа-Нової Гвiнеї. Коли довiдався, що 20 гектарiв мiського парку здали в оренду, вирiшив втрутитись, i приєднався до громадського руху. Тепер вiн з однодумцями намагаються через суд довести, що будувати в зонi вiдпочинку, яка, до того ж, є водоохоронною територiєю, - незаконно. За опротестованим проектом на схилах узбережжя мають постати кiлька готелiв.
Одеськi посадовцi в орендi парку нiчого поганого не бачать. Кажуть, його ще й продати можна. Олена Тютюнник вже пiвроку на посадi керiвника управлiння земельних ресурсiв. За цей час у її кабiнетi з`явився плазмовий телевiзор. Каже, щоб можна було дивитись великi фотографiї, зробленi за допомогою аерофотозйомки. Щоб довести нам необiхднiсть забудови одеського узбережжя навiть взяла земельний кодекс.
Львiв - мiсто, де чи не першими почали продавати землю з аукцiонiв. Утiм, i такий продаж не гарантує законностi. Маленький садок пiд будинком. Вулиця Тернопiльська, 32. У жовтнi 2003-го року з цiєї дiлянки сумно почалася iсторiя львiвських земельних аукцiонiв. Дiзнавшись, що її виставлено на торги, мешканець цього будинку Станiслав Шендрик звернувся до суду. Той визнав сад його власнiстю. Але це не завадило продажу. На знак протесту викладач унiверситету Станiслав Шендрик вчинив акт самоспалення. На дiлянцi досi нiчого так i не спорудили.
Київ. Оболонський проспект. Цей будiвельний майданчик, на який нас не пускають, не є приватною територiєю. Дiлянка пiд забудову - орендована. Роботи почалися 2 роки тому. Тодi генеральним директором будiвельної компанiї був депутат київради Андрiй Кобринський.
Зараз пан Андрiй керує проектом єдиного державного земельного кадастру - база даних з кожною соткою української територiї. З Київщини iнформацiю зiбрали i здивувались - то дiлянки накладаються, то два власники на одну землю претендують.
Вiталiй Черняховський - координатор "Форуму порятунку Києва". Погодився детально розповiсти про схеми отримання землi у столицi. Дiлянка на проспектi Маяковського так само в орендi - за рiшенням теперiшньої сесiї мiськради.
На мiсцi немає виконроба. Єдинi документи, якi нам показують, - дозвiл на проведення геологiчно-розвiдувальних робiт. Будуватись на цiй дiлянцi отримала можливiсть компанiя, якою, за словами Вiталiя Черняховського, керує теперiшнiй депутат мiськради. Схема проста - компанiя пише заяву з проханням надати дiлянку пiд забудову.
Коли термiн оренди закiнчиться, земля повертається у власнiсть мiста. Тiльки вже з спорудою. Будiвельна компанiя наживається на суму, рiвнозначну вартостi всiх квартир. Мiсто ж зазнає збиткiв на вартiсть цiєї дiлянки, бо з будинком її вже нiкому не продати. I так з кожною дiлянкою в орендi.
Зобов`язати мiсцевих депутатiв продавати i здавати в оренду землю тiльки через аукцiон спробували у Верховнiй радi. Втiм, президент наклав вето на цей закон. Але змiна правил гри все одно не за горами. Поки ж у мiсцевих радах стаханiвськими темпами роздають землю за старими схемами. А от дiзнатися, хто, що i кому вiддав, не так вже й просто. Наприклад, останнє земельне рiшення, яке можна знайти на сайтi Київради, датоване жовтнем.
100 рокiв тому в Києвi усi дiлянки продавали та купували тiльки вiдкрито. Михайло Кальницький - києвознавець. Розповiдає, що будiвництва, якщо воно законне, не могли зупинити навiть протести вищих чиновникiв.
Коли архiтектор Городецький зводив свiй будинок з химерами, проти спорудження виступив генерал Сухомлинов - начальник штабу округу. Штаб тодi був, де тепер Секретарiат президента.
Будiвництво зупинили, зажадали пояснень вiд Городецького. Той навiв докази законностi, i будiвництво, попри протести генерала, продовжили.
А от в Одесi будiвництво навiть не встигло розпочатись. Як тiльки одесити дiзнались, що частину їх парку вiддали в оренду, почали протестувати.
Вони щонедiлi о 13-й збираються ось тут - у парку. На землi та стовпах - оголошення про збори, так знаходять однодумцiв. Пан Михайло, активiст громадянської iнiцiативи. Вiн сам одесит. Його мама - українка, батько - з Папуа-Нової Гвiнеї. Коли довiдався, що 20 гектарiв мiського парку здали в оренду, вирiшив втрутитись, i приєднався до громадського руху. Тепер вiн з однодумцями намагаються через суд довести, що будувати в зонi вiдпочинку, яка, до того ж, є водоохоронною територiєю, - незаконно. За опротестованим проектом на схилах узбережжя мають постати кiлька готелiв.
Одеськi посадовцi в орендi парку нiчого поганого не бачать. Кажуть, його ще й продати можна. Олена Тютюнник вже пiвроку на посадi керiвника управлiння земельних ресурсiв. За цей час у її кабiнетi з`явився плазмовий телевiзор. Каже, щоб можна було дивитись великi фотографiї, зробленi за допомогою аерофотозйомки. Щоб довести нам необiхднiсть забудови одеського узбережжя навiть взяла земельний кодекс.
Львiв - мiсто, де чи не першими почали продавати землю з аукцiонiв. Утiм, i такий продаж не гарантує законностi. Маленький садок пiд будинком. Вулиця Тернопiльська, 32. У жовтнi 2003-го року з цiєї дiлянки сумно почалася iсторiя львiвських земельних аукцiонiв. Дiзнавшись, що її виставлено на торги, мешканець цього будинку Станiслав Шендрик звернувся до суду. Той визнав сад його власнiстю. Але це не завадило продажу. На знак протесту викладач унiверситету Станiслав Шендрик вчинив акт самоспалення. На дiлянцi досi нiчого так i не спорудили.
