Елiта обирає «де-люкс»
Донедавна український ринок нерухомостi не мав своєї класифiкацiї. Була вiдсутня методика, яка би дозволяла роздiляти житловi об’єкти за ознаками, як це прийнято у багатьох європейських країнах.
Проте будiвельнi фiрми запросто оперували такими категорiями, як «елiтне» житло або житло «премiум-класу». При цьому кожен з учасникiв ринку вкладав у цi поняття своє значення.
В результатi повної плутанини цiни на нерухомiсть виросли в геометричнiй прогресiї. Покупець платив величезнi грошi за статус i рекламу примiщення, а не за його якiсть. Ситуацiя вимагала змiн. Що i вiдбулося у квiтнi 2006 року, коли був затверджений «Класифiкатор житла», який розробила Українська Будiвельна Асоцiацiя (УБА). Його появу з ентузiазмом сприйняли багато учасникiв ринку нерухомостi. Нарештi з’явилися єдинi для всiх правила гри.
Елiтнi аксесуари
За словами директора аналiтичної компанiї «Гутта Стейт» Марини Коляди, до житлової «елiти» вiдносяться два класи: «де-люкс» i «премiум». Зрозумiло, що i вимоги до них особливi. Розташування в iсторичнiй частинi мiста — має бути чисто, тихо i, як правило, недалеко вiд центру. Обов’язковим є прекрасний панорамний вид на рiчку, парк, або навiть море…
Для будiвництва елiтного будинку навiть подумки не можна використовувати матерiали низької якостi. Тiльки монолiтний залiзобетонний каркас, сталевий покрiвельний настил i таке iнше. Бездоганною повинна бути i технiчна начинка житла. Системи опалювання, вентиляцiї, водо-, тепло-, електропостачання, каналiзацiї мають вiдповiдати найвищим вимогам i бути автоматизованими. Про наявнiсть супутникового ТБ i швидкiсного iнтернету мешканцi теж переживати не повиннi.
Кiлькiсть квартир у будинку класу «де-люкс» в iдеалi не має перевищувати 20, а кiлькiсть поверхiв — сiм. Мiнiмальна площа квартир — 250 квадратiв. Планування, звичайно, вiльне. Що ж до прибудинкової територiї, то вона, за словами експертiв, має бути захищена i забезпечена цiлодобовим вiдеоспостереженням. Спектр послуг служби експлуатацiї включає повний набiр —
вiд техобслуговування до послуг носильника i догляду за домашнiми тваринами.
Ще один необхiдний елемент елiтного житла — паркiнг, краще пiдземний. До речi, у деяких країнах категорiя «де-люкс» — це пентхауз з майданчиком для гелiкоптерiв. В Українi ця вимога до перелiку обов’язкових не входить. I не тому, що не можна побудувати. Просто поки що немає передумов для розвитку приватної авiацiї.
Фейс-контроль
Рiелтори вiдзначають, що основна маса покупцiв дорогої нерухомостi — це люди, якi свої статки заробили, а не отримали у спадщину. У них дуже високi вимоги до якостi житла i послуг, а також — до статусу сусiдiв. Марина Коляда подiлилася зi «Статусом» певними тонкощами реалiзацiї елiтних апартаментiв: «Продавцi елiтних квартир проводять своєрiдний фейс-контроль серед потенцiйних покупцiв. Вони розумiють, що не можна селити на одному поверсi керiвникiв конкуруючих пiдприємств або полiтикiв iз ворогуючих партiй. Адже клiєнт платить не тiльки за комфорт i вид з вiкна. Вiн, у першу чергу, хоче спокою i захищеностi вiд зовнiшнього свiту».
До речi, питання про безпеку елiтних квартир не викликає сумнiву. Висока огорожа, надiйна професiйна охорона, контрольно-пропускнi пункти, вiдеоспостереження по периметру територiї i в будiвлях, консьєрж на входi не дозволять пройти найпрофесiйнiшому шахраєвi.
Скiльки коштує красиве життя?
Ринок елiтної нерухомостi в Українi обмежений столицею, декiлькома обласними центрами i Пiвденним берегом Криму. Це й зрозумiло — цiни кусаються. Наприклад, у Днiпропетровську за квадратний метр у будь-якому з будинкiв мiстобудiвного ансамблю «Крутогорний» покупцевi доведеться заплатити не менше двох-трьох тисяч доларiв США. Ось i порахуйте, скiльки коштуватиме квартира метрiв так на 600-700 з терасою i iндивiдуальним паркiнгом.
Не дешевше обiйдеться i квадратний метр «елiтки» в новобудовах Донецька, Одеси, Харкова. Пiдвищення цiн i попиту спостерiгається нинi на житло класiв «де-люкс» i «премiум» в Сiмферополi, Ялтi, Алуштi, Гурзуфi. Багатi iноземцi i нашi спiввiтчизники вже не хочуть, приїхавши на вiдпочинок, жити в готелях. Ось i купують шикарнi апартаменти iз приголомшливим краєвидом на море або гори. Ну, i на першому мiсцi як за обсягами введеного в експлуатацiю елiтного житла, так i за цiною (вiд 5 тисяч доларiв США за квадратний метр), природно, розташувався Київ. Бiльшiсть забезпечених українцiв вважають за краще жити i працювати саме там.
На ринку проектування елiтних котеджiв та особнякiв фахiвцi вiдзначають польську фiрму «Архетон», що пропонує сучаснi європейськi проекти, якi потрiбно лише прив’язати до конкретних умов земельної дiлянки. Цiна такого проекту — 750-800 євро. Лiдером елiтного котеджного будiвництва в Українi є фiрма «Золотi ворота», яка працює понад сiм рокiв i пропонує котеджi до 2000 м2. Цiна такого будинку — 3?–?4 млн. доларiв.
У захiдному регiонi України свою нiшу в сегментi елiтного житла займає холдинг «Новекс-Дiм» (Iвано-Франкiвська область). Як зазначає Олег Бойко, директор приватної фiрми «Антон» (м. Луцьк), будинки цiєї компанiї коштують 500-700 тис. доларiв. «Фiрма вдало поєднує iнвестицiйнi й банкiвськi кошти. Менi подобається їхнiй комплексний пiдхiд: одразу ж будується дорога, передбачена охорона, торговi заклади. На Волинi поки немає таких компанiй. Фiрма «Антон» пропонує будинки для середнього класу, площею 150-160 м2 й вартiстю вiд 100 до 350 тис. доларiв», — каже Олег Бойко.
Хто на черзi?
На українському ринку елiтної нерухомостi склалася ситуацiя, коли попит перевищує пропозицiю. Фахiвцi пояснюють її перехiдним перiодом. В цiлому вони вiдзначають прагнення ринку до якiснiшої пропозицiї. Виробляються новi стандарти, невiд’ємними атрибутами стають унiкальна архiтектурна довершенiсть, бездоганна служба експлуатацiї, системи «розумний будинок» та iнше. У зв’язку з цим у будiвельникiв з’являється проблема дефiциту якiсних матерiалiв, якi б вiдповiдали сучасним вимогам.
Визначилося i уявлення про елiтнiсть району. Обов’язковою стає його традицiйна престижнiсть, iзольованiсть вiд великих магiстралей, єдине соцiальне середовище жителiв i однорiднiсть забудови. Тут у будiвельних корпорацiй виникає нова перешкода — брак земельних дiлянок i їх захмарна вартiсть.
Проте у всiх великих мiстах України елiтна нерухомiсть вiдрiзняється високою рентабельнiстю i попитом, який, знову таки, стабiльно перевищує пропозицiю. Однiєю iз причин експерти називають придбання елiтного житла як спосiб капiталовкладень, який, до речi, окуповується не пiзнiше п’яти-шести рокiв. Ще однiєю з причин є просте бажання заможних людей жити красиво, не виїжджаючи з України.
Говорить експерт
Олег Бойко, директор фiрми «Антон» (м. Луцьк):
«На ринку елiтного житла iснує негативний досвiд «збивання» цiн фiрмами, якi не мають лiцензiї. За рахунок несплати податкiв, використання нелегальної робочої сили вони пропонують дешевшу продукцiю. Цi факти свiдчать про серйозну небезпеку для держави, бо за таких умов бiзнесу не вигiдно функцiонувати.
Зростає частка дерев’яного будiвництва, приблизно на 10?% щорiчно. Тут Україна повторює досвiд Росiї, де така цифра сягає 40?% вiд загальної кiлькостi. Взагалi ж сегмент дерев’яних будинкiв в Українi займає 20?–?25?% ринку».
В результатi повної плутанини цiни на нерухомiсть виросли в геометричнiй прогресiї. Покупець платив величезнi грошi за статус i рекламу примiщення, а не за його якiсть. Ситуацiя вимагала змiн. Що i вiдбулося у квiтнi 2006 року, коли був затверджений «Класифiкатор житла», який розробила Українська Будiвельна Асоцiацiя (УБА). Його появу з ентузiазмом сприйняли багато учасникiв ринку нерухомостi. Нарештi з’явилися єдинi для всiх правила гри.
Елiтнi аксесуари
За словами директора аналiтичної компанiї «Гутта Стейт» Марини Коляди, до житлової «елiти» вiдносяться два класи: «де-люкс» i «премiум». Зрозумiло, що i вимоги до них особливi. Розташування в iсторичнiй частинi мiста — має бути чисто, тихо i, як правило, недалеко вiд центру. Обов’язковим є прекрасний панорамний вид на рiчку, парк, або навiть море…
Для будiвництва елiтного будинку навiть подумки не можна використовувати матерiали низької якостi. Тiльки монолiтний залiзобетонний каркас, сталевий покрiвельний настил i таке iнше. Бездоганною повинна бути i технiчна начинка житла. Системи опалювання, вентиляцiї, водо-, тепло-, електропостачання, каналiзацiї мають вiдповiдати найвищим вимогам i бути автоматизованими. Про наявнiсть супутникового ТБ i швидкiсного iнтернету мешканцi теж переживати не повиннi.
Кiлькiсть квартир у будинку класу «де-люкс» в iдеалi не має перевищувати 20, а кiлькiсть поверхiв — сiм. Мiнiмальна площа квартир — 250 квадратiв. Планування, звичайно, вiльне. Що ж до прибудинкової територiї, то вона, за словами експертiв, має бути захищена i забезпечена цiлодобовим вiдеоспостереженням. Спектр послуг служби експлуатацiї включає повний набiр —
вiд техобслуговування до послуг носильника i догляду за домашнiми тваринами.
Ще один необхiдний елемент елiтного житла — паркiнг, краще пiдземний. До речi, у деяких країнах категорiя «де-люкс» — це пентхауз з майданчиком для гелiкоптерiв. В Українi ця вимога до перелiку обов’язкових не входить. I не тому, що не можна побудувати. Просто поки що немає передумов для розвитку приватної авiацiї.
Фейс-контроль
Рiелтори вiдзначають, що основна маса покупцiв дорогої нерухомостi — це люди, якi свої статки заробили, а не отримали у спадщину. У них дуже високi вимоги до якостi житла i послуг, а також — до статусу сусiдiв. Марина Коляда подiлилася зi «Статусом» певними тонкощами реалiзацiї елiтних апартаментiв: «Продавцi елiтних квартир проводять своєрiдний фейс-контроль серед потенцiйних покупцiв. Вони розумiють, що не можна селити на одному поверсi керiвникiв конкуруючих пiдприємств або полiтикiв iз ворогуючих партiй. Адже клiєнт платить не тiльки за комфорт i вид з вiкна. Вiн, у першу чергу, хоче спокою i захищеностi вiд зовнiшнього свiту».
До речi, питання про безпеку елiтних квартир не викликає сумнiву. Висока огорожа, надiйна професiйна охорона, контрольно-пропускнi пункти, вiдеоспостереження по периметру територiї i в будiвлях, консьєрж на входi не дозволять пройти найпрофесiйнiшому шахраєвi.
Скiльки коштує красиве життя?
Ринок елiтної нерухомостi в Українi обмежений столицею, декiлькома обласними центрами i Пiвденним берегом Криму. Це й зрозумiло — цiни кусаються. Наприклад, у Днiпропетровську за квадратний метр у будь-якому з будинкiв мiстобудiвного ансамблю «Крутогорний» покупцевi доведеться заплатити не менше двох-трьох тисяч доларiв США. Ось i порахуйте, скiльки коштуватиме квартира метрiв так на 600-700 з терасою i iндивiдуальним паркiнгом.
Не дешевше обiйдеться i квадратний метр «елiтки» в новобудовах Донецька, Одеси, Харкова. Пiдвищення цiн i попиту спостерiгається нинi на житло класiв «де-люкс» i «премiум» в Сiмферополi, Ялтi, Алуштi, Гурзуфi. Багатi iноземцi i нашi спiввiтчизники вже не хочуть, приїхавши на вiдпочинок, жити в готелях. Ось i купують шикарнi апартаменти iз приголомшливим краєвидом на море або гори. Ну, i на першому мiсцi як за обсягами введеного в експлуатацiю елiтного житла, так i за цiною (вiд 5 тисяч доларiв США за квадратний метр), природно, розташувався Київ. Бiльшiсть забезпечених українцiв вважають за краще жити i працювати саме там.
На ринку проектування елiтних котеджiв та особнякiв фахiвцi вiдзначають польську фiрму «Архетон», що пропонує сучаснi європейськi проекти, якi потрiбно лише прив’язати до конкретних умов земельної дiлянки. Цiна такого проекту — 750-800 євро. Лiдером елiтного котеджного будiвництва в Українi є фiрма «Золотi ворота», яка працює понад сiм рокiв i пропонує котеджi до 2000 м2. Цiна такого будинку — 3?–?4 млн. доларiв.
У захiдному регiонi України свою нiшу в сегментi елiтного житла займає холдинг «Новекс-Дiм» (Iвано-Франкiвська область). Як зазначає Олег Бойко, директор приватної фiрми «Антон» (м. Луцьк), будинки цiєї компанiї коштують 500-700 тис. доларiв. «Фiрма вдало поєднує iнвестицiйнi й банкiвськi кошти. Менi подобається їхнiй комплексний пiдхiд: одразу ж будується дорога, передбачена охорона, торговi заклади. На Волинi поки немає таких компанiй. Фiрма «Антон» пропонує будинки для середнього класу, площею 150-160 м2 й вартiстю вiд 100 до 350 тис. доларiв», — каже Олег Бойко.
Хто на черзi?
На українському ринку елiтної нерухомостi склалася ситуацiя, коли попит перевищує пропозицiю. Фахiвцi пояснюють її перехiдним перiодом. В цiлому вони вiдзначають прагнення ринку до якiснiшої пропозицiї. Виробляються новi стандарти, невiд’ємними атрибутами стають унiкальна архiтектурна довершенiсть, бездоганна служба експлуатацiї, системи «розумний будинок» та iнше. У зв’язку з цим у будiвельникiв з’являється проблема дефiциту якiсних матерiалiв, якi б вiдповiдали сучасним вимогам.
Визначилося i уявлення про елiтнiсть району. Обов’язковою стає його традицiйна престижнiсть, iзольованiсть вiд великих магiстралей, єдине соцiальне середовище жителiв i однорiднiсть забудови. Тут у будiвельних корпорацiй виникає нова перешкода — брак земельних дiлянок i їх захмарна вартiсть.
Проте у всiх великих мiстах України елiтна нерухомiсть вiдрiзняється високою рентабельнiстю i попитом, який, знову таки, стабiльно перевищує пропозицiю. Однiєю iз причин експерти називають придбання елiтного житла як спосiб капiталовкладень, який, до речi, окуповується не пiзнiше п’яти-шести рокiв. Ще однiєю з причин є просте бажання заможних людей жити красиво, не виїжджаючи з України.
Говорить експерт
Олег Бойко, директор фiрми «Антон» (м. Луцьк):
«На ринку елiтного житла iснує негативний досвiд «збивання» цiн фiрмами, якi не мають лiцензiї. За рахунок несплати податкiв, використання нелегальної робочої сили вони пропонують дешевшу продукцiю. Цi факти свiдчать про серйозну небезпеку для держави, бо за таких умов бiзнесу не вигiдно функцiонувати.
Зростає частка дерев’яного будiвництва, приблизно на 10?% щорiчно. Тут Україна повторює досвiд Росiї, де така цифра сягає 40?% вiд загальної кiлькостi. Взагалi ж сегмент дерев’яних будинкiв в Українi займає 20?–?25?% ринку».
Тетяна Захарова
