Голова наглядової ради ВАТ «Закарпатгаз» Любомир Шершун: Урядовці хочуть консолідувати активи газорозподільчих компаній, щоб потім передати їх росіянам
Останнім часом загострилася боротьба за газорозподільчі системи України. Про це свідчать заяви високопосадовців про те, що нашими розподільчими системами цікавиться Росія, а Україна не проти їх віддати.
На прикладі шести облгазів можна говорити, що після відмови акціонерів продати акції одній відомій компанії почалися проблеми — тотальні перевірки та обшуки.
Інтереси Росії
Власником газового ресурсу, що потрапляє до України є Росія. Якщо Росія отримає право управляти частиною газотранспортної системи, а саме газорозподільними активами, то в такому разі всі споживачі (в тому числі стратегічні підприємства) стануть абсолютно залежними від такого монопольного утворення. Тому в нинішніх умовах з'являється реальна загроза національній безпеці України. Напевно, пан Бойко недооцінює стратегічне значення цієї мережі для економіки держави. Заяви українських міністрів в такому ключі є просто неприпустимим явищем.
Газорозподільна мережа є дуже серйозним інструментом. Той, хто керує облгазами, має відповідне право в потрібний момент закрутити вентиль тому чи іншому підприємству.
Можливе монопольне об'єднання власника газу і постачальника диктує цінові умови споживачу. Тобто, російська сторона зможе диктувати умови роботи багатьох підприємств, якщо отримає управління розподільчою мережею. Думаю, ініціатива одного із профільних міністрів зустріне опір політичних сил, що висловлюють свою позицію стосовно газотранспортної системи й не схвалюють передачу будь-яких активів. Хоча ще в серпні 2006 року новий міністр палива і енергетики заявляв про готовність передати росіянам мережі. Думаю, що ціна в $130 за тис. куб. м газу саме і є результатом обіцянки передачі в управління Росії української газорозподільчої системи.
Проблеми облгазів
Необхідно знати, що НАК «Нафтогаз» свого часу уклав договір на управління газорозподільними мережами. Тобто, «Нафтогаз» передав ці мережі ДК «Газ України», а ця компанія передала газорозподільні мережі облгазам.
Ці підприємства за допомогою переданих активів постачають і транспортують газ споживачам. Я представляю інтереси шести облгазів: «»Львівгаз», «Волиньгаз», «Чернівцігаз», «Чернігівгаз», «Закарпатгаз» і «Іванофранківськгаз». Наші компанії управляють 47 тис. км розподільних мереж, що є вагомою частиною газотранспортної мережі України. Газорозподільна мережа під'єднана до магістральної труби, за допомогою якої здійснюється транспортування газу до ЄС. А ми в свою чергу забезпечуємо транспортування газу конкретним споживачам — населенню, бюджетникам та підприємствам. Тобто, всі суб'єкти економічної діяльності отримують газ через наші розподільні мережі. У наших підприємств однакові проблеми й ми об'єдналися у всеукраїнську асоціацію газорозподільних компаній. Ми здійснювали одну й ту саму роботу із газифікації населених пунктів в регіонах. По цих фактах генеральною прокуратурою було порушено кримінальну справу. Але Печерський районний суд столиці скасував справу і зняв з нас обвинувачення у розкраданні коштів. То ж всі звинувачення в наш бік щодо нанесення збитків державі й розкраданні є наклепом.
Небезпечна ініціатива
Зараз в уряді заявляє про те, що створюється дочірня компанія «Укргазмережі», якій мають бути передані газорозподільні мережі. Відверто кажучи, дуже важко зрозуміти доцільність такого кроку. Це консолідація активів з метою подальшої передачі їх росіянам. З точки зору процесу організації постачання газу споживачам цей крок
незрозумілий. Новостворювана «Укргазмережі» буде дочірньою компанією ДК «Газ України». А ця компанія перебуває в не найкращому фінансовому становищі. У них є величезна заборгованість. Тобто, матимемо ситуацію, коли фактично фінансовий банкрут буде управляти газорозподільними мережами. Я не бачу можливості, щоб «Газ України» ефективніше керував мережами, ніж ми.
В цій ситуації виникає питання, що буде, коли власники корпоративних прав відмовляться продавати свої активи? У випадку шести облгазів, які я представляю, забрати права власності буде набагато важче, ніж у інших українських облгазів. Наші облгази працюють у відповідності до договорів, що діють до 2010-2011 року. Інші ж облгази уклали нові договори на абсолютно невигідних для них умовах. В договорах закладено багато формальних положень, за невиконання яких можна буде розірвати договори. Тобто, ці облгази вже потрапили у пастку. То ж за будь-якої зручної нагоди договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку. У випадку з нашими облгазами договори в односторонньому порядку розірвати не можна. Ми звернулися до президента і РНБО й виклали всі кричущі моменти навколо ситуації із облгазами.
Нас взагалі хочуть поставити на коліна. Зараз є постанова Кабінету Міністрів, яка передбачає, що єдиним постачальником газу в Україні буде «Укргаз-Енерго». Більше того, їй передають функцію збору коштів за транспортування. Тобто, кошти від споживачів будуть йти цій компанії напряму, а вона вже буде вирішувати — платити нам чи ні.
Любомир Шершун (голова наглядової рад и ВАТ «Закарпатгаз»)
