Кроки до створення єдиної системи державної реєстрації прав на нерухоме майно
В Україні має бути створена єдина ефективна система державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що забезпечить належний захист прав власності. Таку мету передбачає проект Закону України „Про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, схвалений на засіданні Уряду 22 листопада ц.р.
Законопроект є новою редакцією Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 1 липня 2004 року, що за змістом є суперечливим та недосконалим. Зокрема, відповідно до чинного Закону єдина система державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав формується у складі державного земельного кадастру. Повноваження щодо державної реєстрації прав покладено на Держкомзем. Така система реєстрації, незважаючи на задекларований принцип публічності, не є відкритою, оскільки досі, зокрема, не створено автоматизовану систему ведення державного земельного кадастру.
При цьому, поєднання функцій контролю за формуванням земельних ділянок, експертної їх оцінки та контролю за такою діяльністю в одному органі породжує конфлікт інтересів та створює правові передумови для можливих зловживань. Крім того, правова природа складових земельного кадастру інша порівняно з державною реєстрацією прав на нерухоме майно.
Новим законопроектом пропонується розмежувати функції щодо ведення державного земельного кадастру та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Оскільки реєстрація прав на нерухоме майно є суто юридичною діяльністю, що являє собою перевірку юридичних фактів виникнення, зміни та припинення прав на нерухоме майно, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень має стати Міністерство юстиції.
Для цього існують необхідні передумови. У Міністерстві юстиції вже створена та успішно функціонує основна частина компонентів, необхідних для формування системи реєстрації, крім відомостей щодо прав на земельні ділянки. Зокрема це: Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (започаткований у 1999 році), Спадковий реєстр (2000 рік), Реєстр прав власності на нерухоме майно (2002 рік), Державний реєстр правочинів (2004 рік) та Державний реєстр іпотек (2004 рік). Названі реєстри організовані в єдиній централізованій базі даних. Адміністрування та ведення її здійснює спеціалізоване державне підприємство “Інформаційний центр” Міністерства юстиції. На цій основі можливо створити ефективну систему реєстрації у найкоротший термін.
Передбачається, що кожному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього присвоюватиметься індивідуальний номер, який не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування цього об'єкта.
Запровадження єдиної системи державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень забезпечить належний рівень захисту прав власності фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно, гарантованих Конституцією України. Воно сприятиме нормалізації роботи ринку нерухомого майна, особливо в частині іпотечного кредитування та запобіганню корупції. Завдяки залученню інвестицій буде поліпшено інвестиційний клімат та імідж держави.
