Купівельна спроможність гривні падає: чи не повторить вона долю купоно-карбованця?

Більшість експертів розглядають лише оптимістичний сценарій: гривня зміцниться, тільки-но стабілізується політична обстановка і транші МВФ ліквідують дефіцит доларової маси. Поза кадром залишається песимістичний сценарій: стабілізація політичної ситуації розтягнеться на значний проміжок часу, обіцяна допомога надійде із запізненням, торгові атаки Росії на українських експортерів підірвуть й так незначний запас міцності національної економіки.

Чи не стане це початком гіперінфляції – рецидиву не таких вже далеких від нас 90-х років двадцятого століття? Чи зможе український уряд уникнути промахів своїх попередників, коли задля фінансової стабілізації надмірно зловживали монетарними важелями і не помітили демонтажу потенційно конкурентоспроможних та інвестиційно привабливих сегментів національного господарства, що призвело до глобальних перекосів у національному господарстві та міжгалузевих перегинів?

Дякувати Богу, в той період економіка США та інших локомотивів світової економіки демонструвала високі темпи зростання, що призвело до збільшення попиту на продукцію української металургії та хімії і відповідно «підтягнуло» суміжні галузі. За теперішніх умов світова кон’юнктура навряд чи посприяє буму в українському сировинному та напівсировинному експорті, оскільки за 15 останніх років Китай, Бразилія та інші «нові локомотиви» світової економіки вже давно випередили українських виробників.

За таких умов уряд має негайно посилити ручний режим регулювання діяльності комерційних банків, щоб гривня не повторила долю купоно-карбованця. Комерційні банки мають працювати на нульовій маржі до того часу, поки економіка не підніметься з колін, інакше нової хвилі соціального невдоволення не уникнути.