Купівля валюти в обмінниках: клієнти ризикують стати жертвами аферистів

Раніше Domik.ua писав про те, що курс долара в Україні йде на зиження .

Незважаючи на кризу, в країні зросла кількість обмінників. За даними Нацбанку, офіційних небанківських пунктів обміну валют в 2015 році стало на 70% більше. Тепер їх налічується 1988.

Однак ліцензії є всього у 17 компаній, які можуть відкривати такі обмінні пункти. Цікавий і той факт, що кількість обмінників виросло незважаючи на те, що раніше Національний банк посилив вимоги до небанківських пунктів обміну валют.

Розширення мережі небанківських пунктів обміну валют в ефірі радіостанції Голос Столиці проаналізував економіст Олексій Кущ.

Т орік НБУ посилив вимоги до небанківських пунктів обміну валют. Чому їх стало ще більше?

— Це катастрофічне зростання кількості обмінників викликане тим, що вже тривалий час діють адміністративні заходи НБУ щодо обмеження обсягу купівлі валюти населенням. Зараз легально в банку можна купити протягом одного операційного дня приблизно 150 доларів. Природно, що така сума не завжди покриває потреби клієнта. Якщо людині потрібно купити більшу суму, то є два виходи: або користуватися обмінником, або йти в банк - і ходити туди протягом декількох тижнів. Будь-який дефіцит, навіть штучно створений в результаті адміністративних заходів, викликає ажіотажний попит, і ми знаємо ще з часів планової економіки, що завжди знаходяться структури, які готові цей «тіньовий» попит задовольнити. Тому абсолютно закономірною реакцією став перехід на такі сурогатні форми торгівлі валютою, як інтернет-сервіси. Попит як вода, яку не можна стиснути, він завжди знайде свій вихід. Тому зараз ми спостерігаємо ситуацію, коли практично весь Київ покритий мережею обмінних пунктів, які без жодних документів купують і продають валюту.

Читайте також: Підозрілі обмінники: чим загрожує покупка валюти в «оранжевих кіосках»

Тобто сам НБУ і створив передумови для появи цілої мережі нелегальних пунктів обміну валют?

— Це і можна назвати парадоксом сьогоднішньої ситуації. Тобто дії НБУ призвели не до зміцнення курсу національної валюти, а навпаки - фактично зруйнували офіційний ринок готівкової валюти і створили передумови для виникнення колосального «чорного» ринку обміну іноземної валюти. Обсяги цього ринку в десятки разів перевищують обсяги ринку офіційних операторів.

Ч и можуть у цьому бути зацікавлені банки?

— Я не думаю, що в цьому зацікавлені банки. У цьому зацікавлені певні особи, які на цьому заробляють. Чому така ситуація склалася, чому немає ніякої реакції правоохоронних органів - це питання потрібно задавати їм. Якщо ми йдемо в Європу, якщо ми орієнтуємося на європейську практику, то ми повинні розуміти, що валютні операції повинні проводитися виключно в банках.

Х іба, наприклад, у Польщі немає спеціалізованих пунктів обміну валют?

— Справа в тому, що в Польщі існує частково конвертований злотий, а нам ще далеко до такої конвертованості. Тут питання в тому, наскільки реально контролювати ці структури. На сьогоднішній день тільки банки, які відповідають за операції своїм капіталом, своєю ліцензією, своєю репутацією на ринку, можуть забезпечувати хоч якусь прозорість і законність цих операцій. Чим ризикують компанії, які на підставі агентських угод торгують валютою? Вони ризикують, фактично, тільки пластиковими обмінними пунктами, які коштують копійки. І найважливіше - якщо проводити через ці обмінники такі операції, які визначаються НБУ, тобто проводити паспортизацію, уявляєте собі цей масив інформації про клієнтів?

Читайте також: Податкова реформа: перемоги і зради 2015 року

Як ця інформація може бути захищена?

— Ніяк. Тобто клієнт повинен довіряти свою особисту, індивідуальну інформацію агентським валютному пункту без жодної надії на те, що ця інформація в майбутньому буде якось захищена. Найбільшою небезпекою залишається те, що ця інформація може бути незаконно використана при отриманні споживчих кредитів. Якщо ми подивимося всі махінації, які пов'язані з персональними даними клієнтів, як правило це дуже серйозні злочини, які на Заході караються великими штрафами і тюремними термінами. У нас же ця інформація ніяк не захищається. А банк не буде ставити на кін свою репутацію через те, щоб проводити якісь незаконні операції і незаконно використовувати інформацію про своїх клієнтів. Клієнти йому довіряють свою інформацію не тільки при купівлі валюти, але і при отриманні кредитів, розміщенні депозитів, отриманні платіжних карт, тобто банк вже має всі необхідні технологічні і технічні можливості для того, щоб цю інформацію захищати.

Раніше аналітик банківського сектора ICU Михайло Демків висловив думку, що «чорна смуга» у банківській сфері триватиме до середини наступного року. «Я б чекав якогось плюса не раніше другої половини 2016 року. Тобто в окремі місяці ми побачимо плюс, але в довгостроковій перспективі, як сильний тренд, то це швидше друга половина 2016 року», — заявив експерт в ефірі радіостанції Голос Столиці.

Незважаючи на зниження відтоку депозитів, розраховувати на відновлення системи кредитування без підтримки держави зараз не доводиться. Про це в ефірі радіостанції Голос Столиці заявив експерт Олексій Кущ. «У найближчий рік, без участі держави в частині компенсації відсоткової ставки, відновити систему кредитування буде неможливо. На жаль, участь держави поки ніяк не обговорюється ні на експертному рівні, ні на рівні ВР, ні на рівні уряду, хоча це є ключовою умовою для відновлення кредитування», — сказав Кущ.