Квартири дорого, земля – в дефіциті
Саме через відсутність державного фінансування людям нереально отримати власну квартиру без грошей. Альтернативою квартирі є земельна ділянка з подальшою забудовою. Хоча і тут безвихідь – оформляють більше року, але зараз немає чого, усі ділянки роздані.
Квартири нам тільки сняться…
Аби стати власником квартири, треба мати у кишені не менше 200 тисяч гривень. Більшість з тих, хто кілька років тому наважився взяти житловий кредит, нині боїться зайвий раз захворіти або зостатися без роботи. Близько трьох тисяч гривень щомісяця нині платять за житло в кредиті. Люди кажуть, що за підвищенням цін цієї осені грошей ледве вистачає на комунальні послуги. Хоча для молодої пари все ж своя квартира краща за найману, однак умови оплати за кредит дедалі погіршуються. Відомо, що у багатьох з півтори тисячі гривень за кілька років сума зросла вдвічі. Сьогодні ж кредит на квартиру в банку не дають. Хоча гроші під заставу можна взяти у будь-який час і дають хоч до 300 тисяч гривень. Причому сумнівних контор, які деруть величезні відсотки, вистачає.
За словами Павла Довгого – завідуючого відділом обліку та розподілу житла міськвиконкому, саме через відсутність державного фінансування стати власником квартири це заповітна мрія кожного. Більшість кременчужан до 35 років стають на облік за програмою молодіжного кредитування. Згідно з його умовами, 70 відсотків платить майбутній власник, а 30 – держава. Хоча є й такі, хто й досі стоїть на черзі, починаючи із 1975 року. І хоча житлові будинки у місті з’являються систематично, бажаючих туди заселитися меншає через високі ціни і відсутність коштів. А все тому, що будує їх не держава, а фізичні особи, які потім продають квартири у приватну власність. Треба порадіти хоча б за те, що четверо інвалідів першої групи Великої Вітчизняної війни удостоїлися нарешті честі отримати по однокімнатній квартирі. Щоправда, ще жоден з них квартиру не отримав, бо наразі гроші є, а підходяще житло ще шукають.
Земля нині в дефіциті…
Аби стати власником земельної ділянки, треба пройти «сім кіл пекла». Хоча сьогодні вільних місцин в межах міста вже не залишилося. Усі земельні ділянки пороздавали. У міськвиконкомі кажуть, що знайти вільну землю не просто, але можливо. За словами Тетяни Дворової – начальника управління земельних ресурсів міськвиконкому, процедура оформлення землі затягнеться на рік, а то й довше.
Спочатку власник має прийти у приймальню громадян, додавши при цьому документи з адресою та графічним зображенням площі ділянки. Таке зображення роблять лише у двох місцях у місті і коштує воно в межах 180 гривень. Згодом у відділі архітектури та містобудування будуть дивитися, чи є для неї місце у генеральному плані міста. Тоді приймають рішення і починається «пекло». Одразу ви заплатите тисячу гривень за проект і цілий рік будете ходити туди-сюди, виправляти недоліки біля вашої майбутньої присадибної ділянки. Однією з причин відмови відповідних служб може бути відсутність електромереж або водопроводу. А коли все благополучно закінчиться і у вас вистачить терпіння, одразу почне боліти голова, де взяти гроші на будівництво будинку.
В управлінні землекористування кажуть, що під час перевірки забудов виявилося, що ніхто з тих, хто брав у власність землю, так нічого й не побудував. Саме через це раніше хотіли ввести такий порядок, за яким через п’ять років, треба було повернути державну ділянку, коли нема забудови. Все ж депутати виступили проти і рішення так і не прийняли. Наразі у таких житлових районах, як Щемилівка, Ревівка та Садки, ледве вистачає місця, аби було людям де ходити. Спеціалісти стверджують, що там будинок на будинкові стоїть.
Через таку ситуацію із присадибними ділянками, більшість людей, які мають гроші, щоб побудуватися, не мають місця. Що ж стосується тих, хто вже має землю і вона пустує, найімовірніше виставив на продаж, або не має коштів, щоб будуватися. Єдиний вихід з цього – рухатися на райони. Тобто, розширювати інфраструктуру міста за рахунок невеликих селищ навколо Кременчука. У відділі землекористування повідомляють, що і людям звідти буде легше, бо вже будуть так би мовити у місті із цивілізацією, і місцевим людям, яким тут місця на землі не вистачило.
Найлегше і найшвидше отримати земельну ділянку лише тоді, коли є великий за розміром шматок землі. Справа в тому, що немає різниці чи робити документи на ділянку розміром з метр, чи у десять разів більшу. Все одно треба пройти всі організації за дозволами – від податкової до пожежників. Коли всі документи на руках, тоді ділянку можна ділити і кожен бажаючий одразу її отримає.
Ірина Бут