Незабаром буде завершено розробку генерального плану забудови Кременчука
Проектувальниками була проведена величезна наукова робота, з результатами якої керiвникiв мiста, депутатiв мiської, Автозаводської та Крюкiвської районних рад познайомили головний архiтектор проекту Українського державного науково-дослiдного iнституту проектування мiст „Дiпромiсто” Айлiкова Анна Вiтольдiвна, головний iнженер проекту Геннадiй Федорович Педан, головний спецiалiст Харкiвського проектного iнституту „ПромбудНДIпроет” Слободяник Софiя Юхимiвна, головний iнженер проекту будiвництва нового мостового переходу, спiвробiтник Київського проектного iнституту „Київсоюзшляхпроект” Штейнбер Олександр Зiновiйович.
Розробники генерального плану забудови Кременчука вiдзначили вигiдне географiчне розташування мiста, хорошi транспортнi зв’язки, а також те, що поблизу немає великих населених пунктiв, якi могли б створити йому конкуренцiю. За розрахунками експертiв за умови сприятливого розвитку мiста через 20 рокiв кiлькiсть населення може збiльшитися до 250 – 265 тисяч чоловiк. Тому науковцi розглянули можливiсть забудови вiльних територiй, а також розширення меж мiста за рахунок прилеглих до мiста сiл.
За словами Анни Айлiкової, оскiльки генеральний план – це модель стiйкого благополучного розвитку мiста, пiд час роботи вивчалися всi можливi аспекти його життєдiяльностi: вплив розташованих на територiї Кременчука промислових пiдприємств на екологiю, можливiсть передислокацiї їх з центральної частини мiста у промисловi зони, перенесення з центру транспортних магiстралей.
Головний iнженер проекту Геннадiй Педан зазначив, що Кременчук потенцiйно привабливий для iнвесторiв, якi готовi вкладати кошти в роботу пiдприємств, але досить проблемними для мiста є кар’єри - вони мають велику санiтарну зону, на якiй не можлива забудова через вибухи та вiбрацiю. Розробники генерального плану вважають, що пiдприємства, якi мають санiтарно-захисну зону, повиннi платити за використання цих земельних дiлянок, хоча на них i не розташоване виробництво, адже мiсто втрачає значнi територiї, де могли б бути збудованi житловi будинки, об’єкти соцiально-культурної сфери тощо. Досить проблематичними є й територiї, що розташованi поблизу залiзничних колiй.
Софiя Слободяник, головний спецiалiст Харкiвського проектного iнституту „ПромбудНДIпроет”, пiдкреслила, що Кременчук – основний промисловий центр областi i тому 30 % всiх шкiдливих викидiв Полтавщини дають саме промисловi пiдприємства нашого мiста. Кременчук має i досить високий iндекс забруднення атмосфери, хоча останнiм часом спостерiгається тенденцiя до покращення стану атмосферного повiтря.
На думку вчених, 7 пiдприємств мiста вiдносяться до першого класу небезпеки, 5 – до другого класу, 15 – третього класу. Крiм того, негативний вплив на екологiю Кременчука здiйснюють також викиди промислових пiдприємств та стiчних вод у малi рiчки та Днiпро. Досить серйозну для мiста проблему становить значна зношенiсть комунiкацiйних мереж.
Депутати поставили науковцям чимало запитань, зокрема: чи передбачено в проектi генерального плану укрiплення берегiв Кременчуцького водосховища, можливi джерела забезпечення мiста якiсною питаною водою, забудову центральної частини мiста, знесення так званих „хрущовок” i будiвництво на їх мiсцi багатоповерхових сучасних будинкiв, створення i збереження зелених зон та багато iнших.
Мiський голова Микола Глухов висловив i своє бачення майбутньої розбудови Кременчука. Вiн подякував розробникам проекту за проведену велику роботу i повiдомив, що найближчим часом остаточний проект генплану буде винесено на затвердження сесiєю мiської ради.
У виступах розробникiв генерального плану забудови Кременчука неодноразово зазначалося, що мiсту потрiбнi новi транспортнi розв`язки i будiвництво мостового переходу. Питання ж про аварiйний стан iснуючого мосту у Кременчуцi стоїть на порядку денному ще з 1992 року. Науковцi вважають, що мiст застарiв i "фiзично", i "морально". Збудований в п`ятидесятi роки минулого столiття, вiн не був розрахований на таке транспортне навантаження, яке є сьогоднi. Iснуючий мiст двохярусний, i якщо нижня його частина, по якiй рухаються потяги, знаходиться у задовiльному станi, то автомобiльний проїзд потребує капiтального ремонту. Його виконання триватиме кiлька мiсяцiв, а, враховуючи те, що Кременчук розташований на обох берегах Днiпра, перекриття руху по мосту може створити значнi проблеми для життєдiяльностi мiста. Всi цi фактори i змусили мiську владу пiдняти проблему щодо необхiдностi будiвництва у Кременчуцi нового мостового переходу не тiльки на регiональному, але й державному рiвнях. У поточному роцi на розробку технiко-економiчного обґрунтування нового мосту з державного бюджету України було видiлено 10 млн. грн. Цi роботи виконує Київський проектний iнститут „Київсоюзшляхпроект”.
Напрацювання свого колективу представив депутатам мiської ради головний iнженер проекту Олександр Штейнбер. За словами Олександра Зiновийовича новий мостовий перехiд представлятиме собою 2 роздiльнi споруди, кожна з яких розрахована на три смуги руху. Оскiльки Дрiпро - водна магiстраль 1 класу, то до проекту мостового переходу поставлено ряд вимог, зокрема, проектанти повиннi передбачити суднохiдний пролiт не менше 240 метрiв, висота ж пiд мостом має бути не нижчою 17 метрiв. Таке будiвництво коштуватиме мiсту близько 5 млрд. грн., i триватиме воно понад шiсть рокiв. Враховуючи таку значну вартiсть мостового переходу, проектанти говорять про можливiсть поетапного введення його в експлуатацiю, що дасть можливiсть розбити усi витрати на декiлька частин. Але i керiвництво мiста, i науковцi неодноразово зазначали, що навiть таких коштiв на будiвництво нового мостового переходу в Кременчуцi просто немає, та й з державного бюджету мiсто їх навряд чи отримає. Єдиний вихiд - пошук iнвесторiв, хоча у цьому випадку мова йтиме вже про платний проїзд через новий мiст. Представники Київського проектного iнституту „Київсоюзшляхпроект” запевняють, що для мiського транспорту його можна буде зробити безкоштовним, платним вiн буде лише для транзитного транспорту, але на даний час чинним законодавством цей механiзм не визначений.
Олександр Штейнбер розповiв депутатам про два можливi варiанти будiвництва мостового переходу. Один iз них дешевший у зв`язку iз меншою протяжнiстю, але вiн викличе чимало нарiкань у екологiв та громадськостi мiста, адже проходитиме по прибережнiй територiї i нестиме значне навантаження на екологiю природно-рекреацiйної зони. Пiсля розробки ТЕО має пройти державну експертизу, наступний шлях - робота над самим проектом.
Керiвництво мiста розраховує на допомогу держави i в наступному роцi, адже через Кременчук пролягає чимало загальнодержавних автомобiльних дорiг, i будiвництво нового мостового переходу в нашому мiстi потрiбно не тiльки кременчуцькiй територiальнiй громадi, а й Українi.
