Олександр Лавренюк: "Вишгород визначається з алгоритмом розвитку"

Ще б пак: мальовнича мiсцевiсть, стратегiчне мiсце на шляху з варяг у греки, а ще — працьовитi поляни, якi не покладаючи рук дбали про добробут i розвиток свого краю. Тимчасом чимало днiпровської води спливло вiдтодi, як з’явилося мiстечко, багато що змiнилося в його долi. Гуркотiли вiйни, з’являлись i зникали у шаленому вирi часiв численнi iсторичнi персонажi, колись жилося краще, колись — гiрше.

 
Що нинi турбує вишгородцiв, як бачить майбутнє керiвництво мiста, з якими надiями вступає в добу перемiн, — про все це редактор нашого видання розмовляв з головою Вишгородської районної державної адмiнiстрацiї Олександром Лавренюком.
 
— Олександре Антоновичу, райцентр Вишгород — мiсто невелике, тим не менше, мешкає тут кiлька десяткiв тисяч людей. Усi вони тiєю чи iншою мiрою переймаються власним майбутнiм. Комфортне житло належить до тих благ, без яких неможливо уявити iснування нашого сучасника. Розкажiть, будь ласка, як у районi вирiшується питання забезпечення житлом. Яка, зокрема, ситуацiя з квартирною чергою?

 
— Скажу вiдверто: поки що вести житлове будiвництво масштабними темпами неможливо, тож соцiальне житло в районi практично не будується — в першу чергу тому, що на це не видiляються державнi кошти. Якщо говорити про житлову чергу, то станом на 1 сiчня цього року на квартирному облiку при Вишгородському мiськвиконкомi перебували 2196 сiмей, якi користуються правом на загальне, першочергове та позачергове отримання житла, у тому числi вчителi, лiкарi, дiти-сироти, iнвалiди вiйни, iнвалiди ЧАЕС та iн. Впродовж 2006 року виконавчим комiтетом Вишгородської мiської ради було видано 56 ордерiв громадянам, житло для яких було зведено за рахунок пiдприємств та органiзацiй. Утiм, переважна бiльшiсть людей активно займається приватним житловим будiвництвом, зокрема у Нових Петрiвцях. У цьому населеному пунктi вже споруджується будинок за рахунок коштiв населення. Нинi люди, внiсши вiдповiднi кошти, можуть побудувати квартиру й у Вишгородi. Чого грiха таїти, сьогоднi розраховувати на державу складно. До прикладу, будинок на проспектi Шевченка, який зводився на державнi кошти, вже перетворився на довгобуд. Отож сьогоднi районна адмiнiстрацiя спiльно з Управлiнням капiтального будiвництва обласної адмiнiстрацiї намагається якось вирiшити цю проблему, сподiваючись на допомогу iнвесторiв. Звiсно, за рахунок середнього пiд’їзду, на який видiляла кошти держава, отримають квартири вишгородцi, котрi стоять у черзi, а решту житла iнвестор зможе продавати за комерцiйними цiнами.

 
— Напевно, не в останню чергу все залежить вiд iнвестицiй. Як почувається iнвестор у районi, чи є тут якiсь тенденцiї?

 
— Район посiдає друге мiсце в областi за обсягом капiтальних iнвестицiй. За пiдсумками дев’яти мiсяцiв минулого року обсяг капiтальних iнвестицiй сягнув майже 340 млн. грн. — це на 35,2%, або на 88,4 млн. грн. бiльше, нiж за вiдповiдний перiод року позаминулого. Є тут i свої лiдери. Так, найбiльше коштiв у економiку району вклали ЗАТ «Комплекс «Агромарс», каскад київських ГЕС i ГАЕС, ТОВ «Хенкель Баутехнiк», компанiя «Кен-Пак» та iн. Тут, ми, думаю, гiдно тримаємо марку. За дев’ять мiсяцiв минулого року прирiст прямих iноземних iнвестицiй в економiку району склав майже 23 мiльйони доларiв. Питома вага iнвестицiй по району в загальному обсязi iнвестицiй по областi становить 13,4%, що загалом дуже i дуже непогано.

 
— Що ж чекає на мешканцiв району i мiста в перспективi? Кажуть, перспектива ця доволi приваблива. Принаймнi, керiвництво областi наголошує на можливостях, оскiльки тут-таки має пройти нова кiльцева дорога. Розповiдала панi Ульянченко i про появу пiд Вишгородом своєрiдного ноу-хау — технопарку. Можете змалювати майбутнє бодай у кiлькох словах?

 
— Ми є прибiчниками сталого iнтенсивного соцiально-економiчного розвитку району на пiдставi збалансованих i обґрунтованих програм. Однiєю з таких програм є Програма розробки мiстобудiвної документацiї у Вишгородському районi на 2007-2010 роки. Завдяки їй населенi пункти i територiї району мають не лише отримати нову мiстобудiвну документацiю, а й визначити основнi напрямки свого подальшого розвитку, причому, знову-таки, не тiльки у планi будiвництва, хоча перспективи забудови є квiнтесенцiєю даної документацiї. Окремi частини цiєї програми виконуються вже зараз. Так, нинi розробляються комплекти нової мiстобудiвної документацiї сiл: Нових i Старих Петрiвцiв, Синякiв, Козаровичiв, Ясногородки, Хотянiвки, Лебедiвки, Нижчої i Вищої Дубечнi, Ровжiв. Однак по основних роздiлах даної програми — а це нова схема загальнорайонного планування i новий генеральний план мiста Вишгорода — робота тiльки розпочинається. Саме на базi цих документiв буде визначений алгоритм подальшого стратегiчного розвитку району та районного центру з огляду на необхiднiсть адаптацiї до нових мiстобудiвних та соцiально-економiчних умов, визначення нових перспективних територiй для забудови, розмiщення багатоповерхової забудови на майданчиках, що нинi зайнятi iндивiдуальними житловими будинками. Крiм того, у рамках проведення вiдповiдних робiт плануємо визначити потрiбну кiлькiсть площ для розмiщення пiдприємств соцкультпобуту, насамперед некомерцiйного профiлю (шкiл, дитячих садкiв i т. д.), органiзувати рекреацiйнi територiї, знайти мiсце для нових промислових та комунально-складських майданчикiв. До того ж комплексний пiдхiд до виконання програми дасть змогу розв’язати проблеми енергетичного й iнженерного забезпечення об’єктiв.

 
Якщо говорити про технопарк, то така iдея справдi була. Цей задум передбачав навiть перенесення деяких пiдприємств iз Києва. Площа технопарку мала складати близько 230 гектарiв. Звiсно, його поява суттєво стимулювала би приток iнвестицiй. Обласна адмiнiстрацiя навiть узяла на себе iнiцiативу з продажу дiлянок на територiї майбутнього технопарку. Пройшло кiлька торгiв. Нинi їхнi результати скасовано. Коли вдасться законодавчо врегулювати це питання, тодi й тiльки тодi можливе будiвництво подiбного об’єкта. Думаю, що вiдповiдна робота триватиме i надалi, тож iз часом, либонь, можна буде врахувати всi спiрнi моменти. А бажаючих будуватися i розвиватися на цiй територiї чимало. Враховуючи площу технопарку, ми з обласною адмiнiстрацiєю почали складати план сполучення з мiстом, розробляти структуру дорiг тощо. Ми хотiли би передбачити гарнi дороги. До слова, поряд iз нашим технопарком пройде Велика кiльцева дорога в напрямку смт. Гостомель. Вiдгалуження вiд неї, що оминатиме села Новi й Старi Петрiвцi та Лютiж, вийде до мiстка через рiчку Iрпiнь в селищi Демидiв. Цього року передбачається вiдновити будiвництво нової дороги в обхiд Димера.

 
— Як можуть у перспективi розвиватися стосунки зi столицею у руслi планiв Києва зробити регiон частиною мiста?

 
— Вважаю, що плани розширення столицi за рахунок територiй Вишгородського району, прописанi у Генеральному планi розвитку мiста Києва на перiод до 2020 року, так i залишаться графiчним матерiалом. I, хоча тенденцiя поступового посилення впливу столицi на наш район є об’єктивним i незаперечним фактором, виведення з адмiнiстративних меж району територiй мiста Вишгород, а також сiл Новi та Старi Петрiвцi з точки зору мiстобудiвної й адмiнiстративної доцiльностi є передчасним i необґрунтованим кроком. Концепцiя розвитку вiдносин Києва iз наближеними до нього мiстами (Вишгород, Бровари, Бориспiль та iн.), яка передбачає iснування мiст-супутникiв, видається менi бiльш удалою, адже, окрiм iншого, вона не руйнує наявної системи адмiнiстративної супiдрядностi. Як на мене, приклад Київської областi як територiального утворення без власного адмiнiстративного центру не повинен тиражуватися спонтанно, без наукового, соцiального та проектного обґрунтування. Добре усвiдомлюючи проблеми Києва, пов’язанi з його статусом нової європейської столицi, що потребує певного коригування соцiально-економiчної та промислової iнфраструктури, ми готовi до всебiчної взаємовигiдної спiвпрацi. Ми ще маємо певний резерв територiй для формування нових екологiчно чистих промислових зон, якi необхiднi як району для фiнансово-iнвестицiйного розвитку, так i Києву — для реалiзацiї програми винесення промислових пiдприємств за межi мiста. Район має добрi перспективи для ведення соцiального будiвництва, яке зараз дуже проблематично здiйснювати в столицi. Поза тим — так уже склалося iсторично — район повинен розвиватися в рекреацiйному планi, зокрема слугувати органiзацiї якiсного позамiського вiдпочинку громадян, значна частина яких є мешканцями столицi.

 
— Наш часопис спецiалiзований i призначений на тих, хто хоче зробити своє життя затишнiшим, а майбутнє — свiтлiшим саме за рахунок придбання житла чи iншої нерухомостi, тож чи не могли б Ви, Олександре Антоновичу, подiлитися якимись цифрами, котрi вiдбивають сучасний стан ринку? Скiльки, примiром, нинi коштує житло на первинному та вторинному ринках району, як швидко окупаються комерцiйна нерухомiсть та земля?

 
— Щоби вiдповiсти на Ваше запитання, скористаймося даними пiдприємства «Вишгородська агенцiя нерухомостi». Данi цi, треба сказати, переконливi. Вони свiдчать на користь щодалi бiльшого попиту на нерухомiсть. Що й казати, поряд Київ, а отже, значнi фiнансовi ресурси. Так, за останнiй рiк цiни на первинному ринку нерухомостi Вишгорода пiдвищилися вдвiчi. Якщо на початку минулого року ще була можливiсть, iнвестуючи кошти в недобудованi об’єкти, придбати житловi площi по 3500 грн. за 1 кв. м (таке житло пропонувала, наприклад, ЗАТ «Будiвельна компанiя «Укренергобуд»), то вже в серединi року середня вартiсть 1 кв. м становила 5500 грн. (АТ «Київська ПМК №2», ЗАТ «Днiпрожилбуд»). Сьогоднi ж 1 кв. м житлової площi в новобудовi можна придбати щонайменше за 7800 грн. (ЗАТ «Київсоцбуд»). З огляду на те, що в даний час попит на житло у мiстi стабiльно перевищує пропозицiю, цiна квартир у новобудовах, напевне, буде зростати i поступово наздожене за цiновими показниками об’єкти вторинного ринку, якi вже продаються пересiчно по 10000 грн./кв. м. Принаймнi, так прогнозують вишгородськi аналiтики. Що ж стосується комерцiйної нерухомостi, то, за останнiми даними, 1 кв. м потенцiйних закладiв громадського призначення на перших поверхах багатоповерхових новобудов обiйдеться iнвестору у 9800 грн. (ЗАТ «Київсоцбуд», вул. Шолуденка, 6-г).

 
— Земельне питання є чи не найважливiшим з огляду на нинiшнiй законодавчий шарварок. Комусь не терпиться скасувати мораторiй на продаж сiльськогосподарської землi, а хтось, навпаки, хотiв би його продовжити. А як посувається справа з приватизацiєю дiлянок? Яка кiлькiсть актiв на землю в районi вже видана? Чи вiдводяться тут дiлянки пiд будiвництво?

 
— Можу навести такi цифри. На територiї району роздержавлено 14 сiльськогосподарських пiдприємств, 5435 громадян набули право власностi на земельну частку (пай). Взагалi-то право на приватизацiю дiлянки мають 58998 осiб. До вiдповiдних органiв уже встигли звернутись 53194 осiб, кiлькiсть громадян, якi приватизували землю згiдно з рiшеннями мiсцевих рад, сягнула 53194 осiб, їм було видано 50461 державний акт про право власностi на землю, в тому числi взамiн сертифiкатiв на земельну частку (пай). За цей же перiод було укладено 223 договори оренди земельних дiлянок i викуплено 35 земельних дiлянок несiльськогосподарського призначення загальною площею 36,8 га на суму 4943,22 тис. грн., на яких розташованi об’єкти нерухомого майна. Згiдно iз Законом України «Про внесення змiн до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сiльськогосподарського призначення до прийняття вiдповiдних законодавчих актiв» в районi дiє мораторiй на змiну цiльового призначення земельних дiлянок, видiлених у натурi (на мiсцевостi) власникам земельних часток (паїв). Якщо говорити про земельнi аукцiони, то їх на рiвнi району не проводилося. Землевпоряднi роботи на територiї району здiйснюють 22 суб’єкти пiдприємницької дiяльностi, якi мають лiцензiї. Заплановано проведення робiт iз розробки схеми землеустрою району, а також коригування грошової оцiнки земель населених пунктiв та земель сiльськогосподарського призначення. На сьогоднi вiд органiв мiсцевого самоврядування надходять пропозицiї щодо розмежування земель державної та комунальної власностi. На стадiї розробки перебувають 5 проектiв встановлення меж населених пунктiв. Визначенi iнвестицiйно привабливi дiлянки пiд розмiщення промислових об’єктiв, якi пiсля затвердження положення про земельнi аукцiони у Вишгородському районi буде виставлено на торги.
 
Спiлкувався Iгор Андрущенко