Регіонам не вистачає 9 млрд. грн.
Сьогодні вже помітні зрушення в житті Вінниці. Найбільше з них це те, що місто на 100% готове до нового опалювального сезону. Попри складну економічну ситуацію у теплопостачальних підприємств, ми зробили все, аби погасити їх заборгованість за газ. У Вінниці з серпня місяця підвищений на 60% тариф за гарячу воду.
Дискусія про тарифи на комунальні послуги, енергоносії не обминула і наше місто. Позиція мерії — кожен тариф повинен бути економічно обґрунтований, інакше ми популізмом доведемо комунальну теплоенергетику до розвалу. Завдяки цьому нам вдалося погасити заборгованість міста перед постачальниками газу.
Якщо ціна на газ до кінця року не зміниться, то ми пройдемо на нормальному рівні опалювальний період. На території Вінниці функціонує таке державне підприємство, як «Вінницькі тепломережі». Перед цим підприємством у нас дійсно була заборгованість на початку року через невідповідність тарифу за опалення реальній вартості цієї послуги. Така ситуація склалася тому, що тариф базувався на старих цінах на газ. І січень-березень ми платили за старими цінами, а у березні нам довели до відома, що ми повинні були платити вдвічі більше.
Диференційована квартплата
Також у Вінниці зараз проходить житлово-комунальний експеримент «Кожному помешканню Вінниці — окрема ціна комунальних послуг». Ми запроваджуємо диференційовану квартплату залежно від категорії будинку. Найдорожче коштуватиме проживання у багатоповерхівках — за кожен квадратний метр мешканці платитимуть 99 копійок. Найдешевше — у бараках і двоповерхових будинках, де немає санвузла. На їхнє обслуговування місто витрачає мало, тому вартість квадрату — 8 копійок — цілком виправдана. Великий розрив у ціні пояснюється якістю надання послуг ЖЕКами. Саме з розрахунків населення буде видно, як працюють контори і які реальні послуги вони надають мешканцям будинків.
Зрозуміло, що всі наші проблеми упираються в бюджетні кошти. У нас є на місцях декілька джерел бюджетних надходжень. Це кошти як від місцевих податків, так і з держбюджету та бюджету області. Також це можуть бути різноманітні кредити. Зокрема, ми випустили муніципальні облігації на 20 млн. грн. і оголосили тендер на ремонтування доріг, стан яких у Вінниці був просто критичним. Головний бюджетоутворюючий податок нашого міста — це прибуток на прибутки фізичних осіб. Він у бюджеті міста становить 80%. Все інше — це єдиний фіксований податок, орендна плата за землю, ринковий збір. Цих коштів нам не вистачає. Держава дає нам субвенції. Минулого року це було 32 млн. грн., цього року ми отримали поки що 24 млн. грн. Крім того, є ще так званий бюджет розвитку міста, що формується за рахунок комунального майна і землі. Хіба це економічно вірно, коли ми це майно продаємо, латаючи дірки в бюджеті? Це безперспективний шлях. Сьогодні треба не продавати майно, а зберегти його, здавати в оренду, тоді ми планово отримували б прибутки. Але для цього треба міняти законодавство.
Гроші в прірву?
Також треба розробити принципово інший механізм співпраці між громадою і державою. Не треба давати субвенції чи дотації безконтрольно, бо це гроші в прірву. Треба, щоб це була безвідсоткова позика держави або фінансування на партнерських умовах тих чи інших програм, щоб міста знали — кошти доведеться повертати, а тому вони будуть вкладати їх ціле-
спрямовано. От приміром, зараз Вінниця проводить переговори про позику з ЕБРР. Ця позика піде на модернізацію нашого комунального сектору, зокрема тепломереж і котелень. У нас 61 котельня, наймолодшій — 30 років. Про яке енергозбереження може йти мова? Попередній план — вийти на отримання коштів для завершення опалювального сезону 2007 року. Сума — 10 млн. євро. Далі позика під бізнес-план, котрий зараз розробляємо. Кредит буде надаватися на 13 років з пільговим поверненням 3 роки, відсотки в межах до 4,5%. Ось так би ми хотіли співпрацювати і з державою.
Проект бюджету-2007, який надійшов до парламенту, однозначно не задовольняє потреб місцевого самоврядування, незважаючи на те, що він був анонсований як бюджет регіонального розвитку. Про цей факт мери міст заявили і на засіданні Асоціації міст України, і на нещодавній зустрічі з президентом. Навіть на те, щоб тільки виконати делеговані державою повноваження, місцевим бюджетам не вистачає 9 млрд. грн. Держава повинна сьогодні не тільки делегувати повноваження, але й передати ресурси територіальній громаді.
Володимир Гройсман (міський голова місто Вінниця )
