Соціальне житло для киян

Якщо ж чекання затяглося на кілька десятиліть, а квартирна черга чомусь починає рухатися у зворотному напрямку (два роки тому був п'ятнадцятим, а нині - сорок п'ятий), образам, обуренням, гніву немає меж. Відповіді на запитання: "Що робити?" разом із киянами шукає столична влада. Розпорядженням Київського міського голови Леоніда Черновецького було створено Громадську комісію з розгляду питань про надання соціального житла. Вже відбулося її перше засідання, на якому була розроблена стратегія вирішення квартирного питання.

 

Нині в столиці на квартирному обліку перебувають 145 тисяч 400 сімей. З них 59 тисяч мають позачергове та першочергове право на житло, решта ж - 86 тисяч - чекає на загальних підставах. Торік у місті за рахунок усіх джерел фінансування було збудовано 1 мільйон 200 тисяч квадратних метрів житла. Отже, навіть якщо все це віддати тим, хто має право на поліпшення житлових умов, і за основу при цьому взяти стандартну двокімнатну 65-метрову квартиру, то сьогоднішніх черговиків можна було б забезпечити років за десять. Але життя не стоїть на місці, тож за цей час виросте нова черга. Ще більша. Відтак проблема не зникає. Зовсім безнадійною її зробила постанова Кабміну, яка дозволила приватизувати оселі, вважає заступник голови Київської міської державної адміністрації Михайло Голиця.

 

На думку представників громадських організацій (і посадовці цього не заперечують), від 40 до 70 відсотків черговиків одержували квадратні метри несправедливо. Хтось із уже дорослими дітьми та онуками досі не має, як то кажуть, ні кола ні двора, а хтось розкошує сам у просторій квартирі, правдами і неправдами прописавши до себе з десяток родичів-пільговиків, і при цьому "вибиває" ще й друге безплатне житло, на яке за документами має повне право. Голова Київської міської ради профспілок Микола Верес пригадав випадок, коли три дочки по черзі прописували до себе бабусю-інваліда й одержували оселі за пільговою чергою. Відтепер за дотриманням принципів соціальної справедливості стежитиме новостворена Громадська комісія з розгляду питань про надання соціального житла. Вона ж запобігатиме зловживанням у цій сфері. За дорученням столичного мера Комісія повинна вже до 1 вересня перевірити, які насправді умови у претендентів на соціальні квартири, хто з них потребує термінової державної допомоги, а хто ще може почекати. До складу Комісії ввійшли чиновники, представники громадських організацій, профспілок, правоохоронних органів. Пропонують ввести ще й кількох громадян із числа останніх у списку черговиків. За логікою, саме вони стануть найактивнішими й найпринциповішими народними контролерами. Очолила комісію заступник голови Київської міської державної адміністрації Ірена Кільчицька. Вона ж запропонувала розпочати роботу з того, щоби провести інвентаризацію всіх можливих зловживань із боку як посадовців, так і самих громадян, котрі прагнуть одержати соціальне житло. Закрити лазівки можна лише тоді, коли дізнаєшся, де саме вони є. Є пропозиція умовно розділити чергу на дві частини: до однієї ввійдуть ті сім'ї, у яких за роки очікування не змінилася кількість зареєстрованих в оселі, та ті, у яких вона збільшилася на одну-дві особи, до другої ж зберуть тих, до кого за цей час прописалося понад двоє родичів.

 

Останніх мають перевіряти ретельніше.

 

Перевірка не вимагатиме жодних документів та візитів до чиновників.

 

Як відбуватиметься перевірка? Від претендентів на квартиру, швидше за все, не вимагатимуть ніяких нових документів. Власне, мешканці можуть і не знати про роботу Комісії, котра подаватиме запити до нотаріату чи до бюро технічної інвентаризації - про те, приміром, чи немає часом у когось іншого житла - купленого, проданого, успадкованого за час перебування на квартирному обліку? До тих, кому планують найближчим часом виділити квартиру, спочатку прийдуть у гості повноважні громадські представники. Вони й дізнаються, хто насправді мешкає за вказаною адресою, в яких умовах, які має статки. Можливо, розпитуватимуть сусідів, двірників, працівників ЖЕКів... Тих, хто має пільги за медичними показаннями, перевірятимуть, звертаючись до підрозділів охорони здоров'я. Що би не показала перевірка, з квартирної черги сім'ю не виключать, бо Громадська комісія не має таких повноважень. А ось затримати або прискорити надання омріяних квадратних метрів вона в змозі.

 

Начальник Головного управління у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Людмила Качурова розповіла, що для її підопічних такі перевірки не новина. У кожного чорнобильця в квартирній справі є листок обстеження його житлових умов. Щороку представники місцевих чорнобильських відділів, санстанції, служби у справах неповнолітніх контролюють житлові й побутові умови тих, хто претендує на нову оселю. От тільки будівництво фінансується з держбюджету аж на один відсоток від потреби. Загалом у черзі за соціальним помешканням перебувають 49 категорій пільговиків. Відтак постає питання, кому слід надавати перевагу: багатодітній сім'ї, матері з дитиною-інвалідом чи родині загиблого військового? Проте ще не всі ми усвідомлюємо, що поняття "державна квартира" тепер набуває іншого значення.

Отримане від держави помешкання не даруватимуть, його здаватимуть у найом

 

З першого січня 2007 року почне діяти Закон України "Про житловий фонд соціального призначення". Згідно з ним квартири, які держава надаватиме незаможним громадянам, не підлягатимуть приватизації, продажу, піднайму, бронюванню, викупу та заставі. Їх отримуватимуть за чергою, але не у довічне користування, а на певний строк на підставі договору про найом, до того ж лише ті сім'ї, чий сукупний прибуток із розрахунку на одну особу в сумі менший від опосередкованої вартості найму помешкання та прожиткового мінімуму, встановленого законом. Орган місцевого самоврядування, який надав соціальне житло, проводитиме щорічний моніторинг прибутків наймача та всіх, хто з ним проживає. Якщо їхня сума стане вищою за середню вартість винаймання житла в даному населеному пункті та за прожитковий мінімум, із оселі доведеться вибиратися й самим шукати та наймати житло. Коли ж мешканці не зроблять це добровільно, їх виселять за рішенням суду. Щоправда, якщо матеріальне становище родини незабаром погіршиться, то протягом наступних трьох років її можуть знову включити до згаданих списків. Мабуть, не всіх сьогоднішніх квартирних черговиків влаштують такі умови. Чимало людей захочуть отримати хоча би хату з лободи, але у приватну власність - звісно, на пільгових умовах. Київ - поки що єдине в Україні місто, де запровадили програму надання житла за схемою "50х50". Це означає, що майбутнє "гніздечко" людина може придбати за половину його ціни. Даний варіант запропонують усім, хто нині стоїть на квартобліку. А що більшість громадян не спроможна заплатити навіть за один квадратний метр, то столична влада працює над тим, аби люди, яким потрібно купити житло, могли взяти для цього три- чи п'ятивідсотковий кредит і виплачувати його протягом 20-30 років. Приблизно так, як колись будували кооператив.

 

До введення в дію нового закону про соціальне житло залишилося менше, ніж півроку. Подобається він нам чи ні, а таки мусимо коригувати свої плани згідно з цим документом. Час покаже, як він спрацює у Києві. А тим часом 145400 столичних черговиків можуть самі починати рахувати прибутки своїх родин (разом із вартістю сімейного майна), аби принаймні знати, на що розраховувати.