Столична влада хоче покінчити з довгобудами

Минулого тижня робоча група, очолювана заступником голови Київської міськдержадміністрації Денисом Бассом, побувала в Солом'янському та Голосіївському районах. Попри деякі прорахунки місцевих адміністрацій, винних не шукали і тим паче, як мовиться, не притягували керівників до відповідальності. А разом з представниками профільних управлінь і служб намагалися з'ясувати причини порушення термінів і запропонувати вихід зі скрутних ситуацій, щоб до кінця року відновити нележні обсяги робіт.

 

Більшість шкіл у Солом'янському районі споруджено у п'ятидесятих-шістдесятих роках, тому потребують капітальної реконструкції. До того ж останні кілька років тут зводять багато житла, тож потрібно розширювати мережу середніх навчальних закладів. Через брак коштів у бюджеті справа ця рухається дуже повільно. Отже вирішили паралельно прибудовувати до старих корпусів нові й таким чином хоч якось збільшувати кількість учнівських місць. Однак сучасні інженерні комунікації не можна під'єднати до старих, їх доводиться перекладати, заодно замінювати сантехніку, а також ставити на вікна й двері склопакети замість трухлявої столярки. Показовою є ситуація у спеціалізованій школі № 115 на вулиці Кавказькій, 10. Тут, за словами голови Солом'янської райдержадміністрації Івана Сидорова, торік ввели в експлуатацію прибудову, їдальню, актовий і спортивний зали, облаштували кабінети, класи, закупили новітню комп'ютерну техніку. Але гроші закінчилися, роботи довелося припинити. Лишилося спорудити басейн і капітально реконструювати стару частину. Генпідрядник - холдингова компанія "Київміськбуд" - готовий стати до роботи хоч завтра. Однак за цей час технічна документація зазнала чимало змін, а відтак і кошторис. Якщо у 2002 році передбачалося 14,5 мільйона гривень, то нині суму збільшено до 39 мільйонів. Найголовніше те, що Головне управління економіки та інвестицій ніяк не може отримати проект (розбитий на три черги), щоб включити об'єкт у план фінансування на наступний рік. Пан Сидоров пообіцяв за тиждень-два надати усю потрібну документацію і навіть виділити два мільйони гривень з місцевого бюджету для відновлення робіт, щоб будівельники не простоювали. Наступного року до першого вересня за фінансової підтримки мають реконструювати старий корпус, а 2008-го - відкрити басейн.

 

Другий важливий об'єкт, де побували учасники робочої наради - середня загальноосвітня школа № 144 на проспекті Червонозоряному, 6. Тут третій рік ніяк не доведуть до ладу давнє приміщення, а тому не можуть облаштувати на першому поверсі бібліотеку і медичний блок. Тим часом на масиві виростає з десяток нових житлових будинків, тож потреба у додатковій кількості навчальних місць буде доволі гострою. Проблема в тім, що проект перезатверджували кілька разів, процес розтягнувся на роки. Ще 1999-го було підписано розпорядження про прибудову до цієї школи на 600 учнівських місць. Визначили й суму - 17,8 мільйона гривень. Згодом розробили кошторис, але вже на реконструкцію старих приміщень разом з добудовою нових на 30,1 мільйона гривень. Час минув, будівельні матеріали подорожчали. Кошторис знову підкорегували і "вийшли" на 51 мільйон гривень. Проте Головне управління економіки та інвестицій вимагає повного пакету проектно-кошторисної документації з позитивним висновком Головного управління містобудування, архітектури й дизайну міського середовища.

 

На думку заступника голови Київської міськдержадміністрації Дениса Басса, ці два освітянських довгобуди у Солом'янському районі мають одну і ту саму проблему - не затверджена нова проектно-кошторисна документація. Звідси й результат - недофінансування будівельних робіт. Звичайно ці об'єкти не залишать напризволяще, але адміністрація мусить докласти чимало зусиль, щоб за кілька тижнів представити відповідним службам усі папери, як того вимагає законодавство. Лише тоді школи можна буде включити до програми капітального будівництва.

 

Московська площа у Голосіївському районі - один з найпроблемніших об'єктів у столиці. Нині щодоби нею проїжджає понад 140 тисяч автотранспортних засобів. Того навантаження вона вже не витримує, транспортні затори тут повсякчас, а не лише у години пік. Проектом реконструкції транспортної розв'язки (який репрезентували учасникам виїзної наради) передбачено спорудження висотної естакади від бульвару Дружби народів до проспекту 40-річчя Жовтня з відповідними поворотами і об'їздами на нижньому рівні у бік проспектів Науки та Червонозоряного. Державна експертиза вже затвердила креслення, визначено й вартість робіт - 329 мільйонів гривень. Наразі готуються до широкомасштабної реалізації цього проекту: перекладено деякі інженерні мережі з газо-, водопостачання, а також частину каналізаційного колектора. За цей час освоєно понад 14 мільйонів гривень з міського бюджету. Загалом наступного року "Київавтодору" треба не менше ніж 170 мільйонів гривень капітальних вкладень. Причому всі роботи представники цієї структури обіцяють виконувати поетапно, не перекриваючи проїжджої частини.

 

На думку Дениса Басса доцільно було б, зважаючи на значний обсяг фінансування, зарезервувати частину території під якийсь інвестиційний проект, щоб зменшити витрати з муніципальної скарбниці. Наразі це зробити важко, бо Центральний автовокзал (який займає вигідну з комерційної точки зору земельну ділянку) перебуває у власності держави. Усі спроби столичної влади "забрати" цей об'єкт на потреби територіальної громади, щоб потім "перенести" на Кільцеву дорогу, успіху не мали. Міністерство транспорту свого часу розпочало споруджувати там новий автовокзал, але чомусь роботи загальмували. Передати ж довгобуд у комунальну власність (аби відновити будівництво коштом міста) - відмовляється. Заважає повноцінній реконструкції площі ще один об'єкт - Управління боротьби з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ. Районна влада запропонувала правоохоронцям переселитися у нове приміщення неподалік, але воно їх не влаштувало. Тож Київська міськдержадміністрація підготує відповідні обґрунтовані пропозиції до уряду, щоб нарешті вирішити і це питання. А поки що архітектори дістали завдання: підкорегувати проект і передбачити у підземних переходах місця для невеликих магазинів, аби хоча б таким чином привабити бізнесменів і залучити кошти для реалізації проекту.

 

Ймовірно, основні роботи розпочнуть наступного року, коли "Київметробуд" облаштує правий тунель (лівий вже готовий) і спорудить станцію метро "Деміївська" (на це потрібно близько 340 мільйонів гривень). До слова, незважаючи на цьогорічні фінансові проблеми, це відкрите акціонерне товариство на свій страх і ризик "запустило" від станції "Либідська" прохідницький щит, який того дня вийшов на поверхню. Журналістам дозволили підійти до краю котлована завглибшки вісімнадцять метрів, де велетенський бур, борсаючись у воді повільно "перетравлював" глину. Голова правління ВАТ "Київметробуд" Володимир Петренко пояснив: завдяки цьому обладнанню технологія стала сучаснішою і грунтові води не треба "заморожувати" - тунель зсередини обкладають міцними матеріалами, що не пропускають вологу. Цей щит не демонтуватимуть, адже процедура надто витратна. Він ритиме тунель аж до Одеської площі. Згодом у бік виставкового комплексу запустять ще одну машину, яку нині збираються придбати за кордоном на виплату. Якщо гроші перераховуватимуть без затримки, то вже 2008-го нова станція "Деміївська" прийме перших пасажирів.

 

- Реконструкцію Московської площі й будівництво нової гілки метрополітену об'єднаємо в один проект, який ансуватимемо з міського бюджету,- зауважив Денис Басс.- Цього року вже виділено певну суму "Київметробуду", аби він не зірвав графік. У кошторисі на наступний рік обов'язково передбачимо кошти для завершення прохідницьких робіт і облаштування станції. Після цього почнемо будівництво транспортної розв'язки, яке за приблизними підрахунками триватиме три роки.

 

Після того як столицю "перекроїли" і з'явилося десять районів, Голосіївська адміністрація опинилася на території Печерська. Тож у 2001 році було вирішено збудувати нове приміщення на проспекті 40-річчя Жовтня, 38-44. Нині об'єкт готовий майже на 80 відсотків (із 39 мільйонів гривень освоєно 37). Однак через брак коштів місцеві чиновники змушені були залучити інвесторів, дочірнє підприємство "Мегабуд", пообіцявши передати їм в оренду (за невисокою ціною) частину приміщень - 4 тисячі квадратних метрів площі з 13,5 тисячі запланованих. На думку першого заступника начальника Головного управління економіки та інвестицій Лариси Смолянінової, подальше виділення коштів з міської скарбниці недоцільне, бо об'єкт не можна стовідсотково вважати бюджетним. Аби відновити фінансування, треба, щоб майбутні орендарі сплатили за пайову участь у проекті, як цього вимагають відповідні інвестиційні умови.

 

Комунальне підприємство "Київський іподром" зустріло учасників робочої поїздки вибитими шибками в центральному приміщенні, пусткою на трибунах. На біговій доріжці виднілося з десяток вершників. Проект реконструкції цього об'єкта замовник розробляє вже шостий рік, і немає справі кінця-краю. Нинішнього року в міському бюджеті було передбачено 500 тисяч гривень, але оскільки керівництво не надало навіть договору на розроблення документації, гроші спрямували на інші потреби. На думку Дениса Басса, потрібно якнайшвидше оголосити конкурс для інвесторів. Адже в розвинених країнах такі заклади є прибутковими, а в нас - лише збитки. Об'єкт нині повністю занедбаний, натомість столиці потрібен іподром європейського рівня з належною розважальною інфраструктурою, де могли б комфортно відпочивати кияни.