У цьому роцi вiдкриють станцiю “Червоний Хутiр” i першу чергу електродепо “Харкiвське”
Сирецько-Печерська лiнiя столичного метрополiтену в нинiшньому роцi “приросте” ще однiєю станцiєю — “Червоний Хутiр”. Таким чином, київська пiдземка подовжиться на 1,7 км. Нинi її загальна протяжнiсть понад 65 км. А до 2020 року передбачається вiдкрити ще 42 станцiї й подовжити метрополiтенiвськi магiстралi щонайменше на 55 км.
Станцiя пiдвищеного комфорту
Прокладання тунелiв у напрямку Червоного Хутора почалося одразу пiсля пуску поїздiв до станцiї “Бориспiльська” в 2005 роцi. “З того часу споруджувалися основнi конструкцiї станцiї й пiдстанцiї силової тяги потягiв, — розповiв кореспонденту “Хрещатика” заступник директора дирекцiї з будiвництва метрополiтену Микола Олiйник. За його словами, на цiй пусковiй дiльницi вже спорудили 2 вентиляцiйних вузли, проклали частину тунелiв за станцiєю й облаштували тупики. Архiтектурно-оздоблювальнi та монтажнi роботи наразi не розпочинали. Загальна вартiсть будiвництва станцiї (у цiнах 2004 року) 163,2 млн грн. На сьогоднi освоєно 103 млн грн.
“За рахунок нових 40 потягiв, якi планують придбати, в цьому роцi на цiй дiлянцi курсуватиме 32 пари поїздiв, — зазначив начальник служби рухомого складу КП “Київський метрополiтен” Вiктор Атлас. — Тобто вагони прибуватимуть сюди частiше нiж через 2 хвилини. До речi, нинi тут “бiгають” 30 пар електропотягiв щогодини. Новi вагони, якi закуплять у Росiї, вiдрiзнятимуться вiд ранiше придбаних полiпшеним iнтер’єром. Зручнiшою в експлуатацiї буде й кабiна машинiста.
Як розповiв Вiктор Атлас, останнiм часом метрополiтенiвський парк помiтно “омолоджується”. Наприклад, торiк придбали 37 вагонiв. 22 з них виїхали на рейки Сирецько-Печерської лiнiї, решта курсують на Святошинсько-Броварськiй.
Споруджуючи станцiю “Червоний Хутiр”, метробудiвники подбали й про пасажирiв з обмеженими фiзичними можливостями, — в рамках столичної програми “безбар’єрне середовище”. “На новiй станцiї встановлять 9 лiфтiв, — дiлиться планами Микола Олiйник, — 4 механiзми пiднiматимуть пасажирiв з платформи до касового залу, ще стiльки ж пiдйомникiв рухатимуться вiд касового залу до тротуару на виходi з метро. А один лiфт їздитиме аж iз 3 зупинками: платформа — касовий зал — тротуар”.
Окрiм того, на станцiї змонтують турнiкети нового поколiння. Як пояснив начальник служби рухомого складу метрополiтену, такi апарати призначенi для безконтактних карток, з яких знiматимуть кошти за проїзд у залежностi вiд кiлометражу поїздки. Мiж iншим, столична влада планує впровадити систему безконтактних карток, за допомогою яких пасажири розраховуватимуться не тiльки за користування метрополiтеном, а й за комунальнi та iншi послуги.
I остання стане передостанньою...
Станцiя “Червоний Хутiр” лише на деякий час буде кiнцевою на Сирецько-Печерськiй лiнiї. За сприятливих фiнансових умов звiдси розпочнеться пiдземний “марш-кидок” до нового Дарницького залiзничного вокзалу. “До 2020 року ми плануємо прийти не тiльки до Дарницького вокзалу, — розповiв “Хрещатику” заступник голови правлiння ВАТ “Київметробуд” Володимир Пальчик. — У перспективi метро тунелi прокладатимуть вiд станцiї “Сирець” до “Мостицької” i далi до “Синьоозерної” на житловому масивi Виноградар”.
Схоже, нинiшнiй рiк стане знаковим для столичних метробудiвцiв. Адже на розвиток пiдземного простору, який пронизуватимуть довгi тунелi, в цьому роцi передбачено видiлити понад 800 млн грн, повiдомили в “Київметробудi”. I хоча 100 млн грн з цiєї суми потрiбно спрямувати на погашення кредиту, i стiльки ж — на придбання нових потягiв, все одно залишок коштiв, що освоюватимуть на будiвництвi метро, значно перевищує обсяги фiнансування столичної пiдземки в попереднi роки.
Де ночують вагони?
Одночасно iз станцiєю “Червоний Хутiр” зводять ще один стратегiчний об’єкт — електродепо. Як стверджують фахiвцi, на такiй лiнiї як Сирецько-Печерська (її протяжнiсть невдовзi становитиме 25,5 км) за усiма нормативами має бути 2 депо. Тому цiлком очевидна важливiсть i необхiднiсть пункту вiдстою i технiчного огляду потягiв метро, якi курсуватимуть вiд станцiї “Сирець” до “Червоного Хутора”.
Хто зранку чи ввечерi їде по Сирецько-Печерськiй лiнiї метро, знає, як тяжко втиснутися до вагона — настiльки щiльний натовп пасажирiв. Сьогоднi цiєю гiлкою курсує щогодини до тридцяти пар потягiв (у годину пiк), але навiть цiєї кiлькостi замало, аби її розвантажити i створити бiльш-менш прийнятнi умови для пасажирiв. Проте бiльше потягiв наразi не можна пустити через технiчнi моменти: вагони, що слiдують цим маршрутом, “ночують” i проходять техогляд на Оболонi, i звiдти їх переганяти на Сирецько-Печерську лiнiю вкрай незручно. Але якщо на цiй гiлцi облаштувати “своє” депо, то це дасть можливiсть збiльшити кiлькiсть курсуючих потягiв.
Нинi столичних метрополiтенiвцiв обслуговує два депо — на Оболонi та Дарницi, в кожному з них “зберiгається” до 300 вагонiв. Але вже цього року має вiдкритися перша черга третього — бiля майбутньої станцiї “Червоний Хутiр”. Пiсля цього частина составiв передислокується з Оболонi до Червоного Хутору, там же розташовуватимуть i докупленi вагони. На думку головного iнженера проектно-вишукувального iнституту транспортного будiвництва “Київдiпротранс” Сергiя Свириденка, вiдтодi, як запрацює депо, на лiнiю можна буде випускати до сорока пар потягiв у годину пiк.
Депо на Харкiвському масивi планували побудувати ще у серединi 90-х. Але архiтектурна рада мiста (пiсля обстеження) не дала дозвiл облаштувати пiд нього мiсцевiсть на Вирлицi. Лише у 2003-му мiська влада пiдшукала iнше мiсце для збереження рухомого складу, винiсши рiшення про видiлення земель на Червоному Хуторi прямо пiд час виїзної наради. Згодом пропозицiю ухвалили депутати Київської мiськради. Спочатку розчистили захаращену землю, а вже з 2004-го розпочали будiвельнi роботи. Ранiше частина цих земель належала вiйськовiй частинi ВМС України — там були господарчi забудови, якi потiм передали на баланс мiста. Ще частина земель була зеленою зоною, втiм, з дозволу столичної влади, дерева дозволили викорчувати i вiльну дiлянку передали на баланс метрополiтену.
Як розповiв пан Свириденко, новозбудоване депо займатиме площу 9,5 га. На початку в будiвництво заклали 465 мiльйонiв гривень. Наразi освоєно 175 млн грн, а до кiнця року планується використати 210 — 215 млн. За словами пана Свириденка, до кiнця року введуть в експлуатацiю два великих примiщення — 8-поверхову адмiнiстративну будiвлю (вже звели 6 поверхiв) i головний корпус електродепо з майстернями, зокрема, вiдстiйно-ремонтним цехом. Останнiй займатиме майже два з половиною гектари, довжиною у 215 метрiв. З гiлки метро в бiк Червоного Хутора виходитимуть на землю два тунелi, що розходитимуться на 23 колiї, на кожнiй з яких “вiдпочиватимуть” по два состави. А загалом депо обслуговуватиме 190 вагонiв. При цьому, одна колiя використовуватиметься винятково для мийки вагонiв, iнша — для їхньої вакуумної очистки.