У Львові домовилися «дотиснути» уряд, щоб врятувати Підгорецький замок

Учасники круглого столу прийняли резолюцію, яку подаємо в повному обсязі:

 

«Підгорецький палацово-парковий комплекс ХVІІ — ХVІІІ ст. є високомистецьким надбанням національної культурної спадщини з неповторною множиною автентичних споруд (замок, парк, костел, гетьманський заїзд, унікальні зразки меморіальної пластики), який гармонійно вписаний в неперевершений природній ландшафт і разом з територією Давньоруського міста Пліснеська Х-ХІІІ століть, монастирським комплексом ХVІІІ ст., джерелами та пам’ятками природи, є унікальним літописом України.

 

Архітектурні пам’ятки, садово-паркова архітектура, терени Пліснеська сьогодні перебувають в аварійному стані, зазнають природної руйнації та потерпають від рук "горе-туристів" та »чорних археологів». Об’єкти є державною власністю, передані в користування Львівській галереї мистецтв, проте дана територія не є заповідником, через що відсутнє фінансування та захист пам’яток на державному рівні. Межі території юридично не фіксовані, через що відбуваються неконтрольовані втручання у цілісність комплексу (самобуди, розорювання земель, випасання худоби і таке інше). У зв’язку з недостатнім фінансуванням та наглядом, короткочасні протиаварійні заходи не встигають за руйнаціями.

 

Територія села Підгірці є депресивним регіоном; не вирішені соціально-економічні питання; між селом та зовнішнім світом існують протиріччя; немає узгодження між діями центральної влади та інтересами громади; між селищною та обласною радами не вироблено спільного рішення щодо перспективи розвитку території. Мешканці села готові до розвитку «зеленого туризму», співпраці з інвесторами. Проте залучення приватних інвестицій є малореальним з огляду на відсутність інфраструктури (дороги, каналізація, водопровід, газ…)

 

Туризм на підгорецьких територіях є неконтрольованим, стихійним явищем. Відсутні елементарні умови для його розвитку (туалети, стоянки, місця харчування та проживання…), а пам’ятки, через занедбаність справляють гнітюче враження. На рівні керівництва Львівської галереї мистецтв робляться спроби самотужки виправити ситуацію. Планується відкрити частину експозиції туристам у східному бастіоні замку, влаштувати елементарні санітарно-гігієнічні умови (туалет…). Проте ці фрагментарні заходи жодним чином не вирішують питання збереження цілого комплексу та розвитку території.

 

На даний момент розроблена проектна документація лише для ліквідації аварійного стану пам’ятки, опрацьовується проект реставрації деяких об’єктів комплексу. За неофіційною інформацією на наступний рік передбачається виділити з держбюджету 750 тис. грн., яких можливо вистарчить тільки для мощення, встановлення дренажу та влаштування дощової каналізації.

 

Національний університет «Львівська політехніка» за участі студентської молоді та залученням австрійських і польських фахівців веде роботи з інвентаризації архітектурних пам’яток в Підгірцях, садово-паркових територій та документації їх стану. Вивчається потенціал території з метою створення туристично-рекреаційного комплексу, виконується проект відновлення архітектурно-просторової структури замкового комплексу як кращого зразку збереженої на теренах Східної Європи резиденції ХVІІ — ХVІІІ ст., що повинна стати своєрідним «Українським Версалем». Проте ці роботи ведуться виключно на ентузіазмі фахівців, без належного фінансування та належної уваги з боку пам’ятко-охоронних структур.

 

Для інвестиційної привабливості регіону Львівською ОДА розробляється інвестиційний проект, першим етапом якого має стати затвердження «Схеми планування території» з метою визначення охоронних зон пам’ятки, фіксації її меж, планування інфраструктури (водо-, газо-, електромагістралі, дороги, готелі тощо). На сьогодні ці напрацювання, які перебувають на стадії завершення не погоджені районною та обласною радами, без чого вони не мають жодної юридичної сили та, відповідно, реального ефекту.

 

За дорученням Президента України Віктора Ющенка та попереднього уряду, Львівською ОДА та Львівською галереєю мистецтв розроблено проект «Концепції Державної програми збереження та використання комплексу «Підгорецький замок» у с. Підгірцях на 2006—2012 роки», орієнтовне фінансове забезпечення якої складає 90 млн. грн. Проект був представлений на «Круглому столі» та не викликав застережень. Він потребує термінового погодження Кабінету Міністрів з метою виділення коштів для його фінансового та матеріально-технічного забезпечення. Проте у зв’язку зі зменшенням у 3 рази фінансування на проведення реставраційних робіт пам’яток архітектури в новому Держбюджеті України питання погодження вищеназваної Комплексної програми виглядає загрозливим.

 

Таким чином необхідно:

 

Об’єднати зусилля Львівської ОДА, депутатів сільської, районної, обласної рад, депутатів Верховної Ради, громадськості, політичних сил та представників ЗМІ щодо погодження в Кабінеті Міністрів України розробленого проекту «Концепції державної програми збереження та використання комплексу «Підгорецький замок» у с. Підгірцях на 2006—2012 роки» для його фінансового, матеріально-технічного забезпечення та подальшого впровадження Програми.

Проектантам завершити опрацювання та погодити на сесіях районної та обласної рад «Схему планування території з метою аналізу її існуючого стану, визначення охоронних зон пам’ятки і засад перспективного розвитку території;

Львівській ОДА домагатися фінансового забезпечення для опрацювання проектно-кошторисної документації та реалізації програми розвитку інженерної інфраструктури замкового комплексу для створення сприятливих умов для вітчизняних та закордонних інвесторів.

 

Міністерству культури і туризму України, міністерству освіти України, міністерству будівництва і архітектури України, Львівській обласній раді та Львівській ОДА надати підтримку ініціативам у напрямку залучення студентського та волонтерського руху, зеленого туризму, проведення культурно — освітніх заходів, фестивалів з метою виведення із застою та занепаду території, відродження духовності села, поєднання його з зовнішнім світом.

Головуючий засідання круглого столу: Олег Мацех.

 

Секретаріат: Микола Гайда, Ореста Ремешило-Рибчинська»