Відбулося розширене засідання колегії Мінбуду України
31 жовтня відбулося розширене засідання колегії Мінбуду України, де було розглянуто питання «Про підсумки роботи будівельного комплексу та житлово-комунального господарства у І-ІІІ кварталах 2006 року».
У засіданні взяли участь заступники голів із питань будівництва та житлово-комунального господарства Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівників відповідних управлінь зазначених держадміністрацій та окремих органів місцевого самоврядування, а також керівників галузевих підприємств, організацій, установ та громадських організацій.
Засідання колегії відкрив Віце-прем'єр-міністр України, Міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Володимир РИБАК.
Основним завданням колегії було підбиття підсумків роботи житлово-комунального господарства та будівельного комплексу України за 9 місяців поточного року, аналіз чинників, які перешкоджають їх динамічному розвитку, визначення заходів щодо покращення стану справ у зазначених галузях.
Як було зазначено, одним із пріоритетних напрямів державної політики на середньостроковий період визначено створення умов для проведення комплексної модернізації та технічного переоснащення підприємств житлово-комунального господарства для зменшення ресурсоспоживання і дотримання екологічних норм.
У своїй доповіді Віце-прем'єр-міністр України, Міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Володимир РИБАК, зокрема, зазначив, що уряд планує збільшити бюджетні асигнування на житлово-комунальне господарство до 3-х млрд. грн., починаючи вже з наступного року.
Зокрема:
Як зауважив Віце-прем'єр, житловий фонд, незважаючи на проведену приватизацію, залишається в управлінні органів місцевого самоврядування. "При майже 84-відсотковому рівні приватизації квартир лише шістьма процентами житла володіють і управляють 4 тис. 895 об'єднань співвласників багатоквартирних будинків", - сказав він. Міністр проінформував, що за дев'ять місяців поточного року їх створено лише 529. Найгірше, за його словами, спрацювали у Закарпатській, Київській, Кіровоградській, Рівненській та Житомирській областях - там за 9 місяців спромоглися утворити від одного до чотирьох об'єднань.
Кількість приватних підприємств станом на 1 жовтня 2006 року становить 358 одиниць, і утримують вони близько 15% житла, що за ринковими законами є явно недостатнім.
Над залученням приватних підприємств у сферу утримання житла цього року працювали тільки у 7 регіонах. Найкраще - у Донецькій та Сумській областях, де утворено відповідно 14 і 6 таких підприємств.
У сфері природних монополій за звітний період практично нічого не змінилось. Не завершено роботу щодо акціонування водопостачальних підприємств та створення водних компаній у містах Рівному та Полтаві, Донецькій області та Автономній Республіці Крим.
Не використовуються делеговані форми управління такі, як концесія, що дозволило б суттєво збільшити притік недержавних інвестицій у галузь. Має місце надмірне та неефективне використання матеріальних і енергетичних ресурсів. Тож, як зазначив Віце-прем'єр, до кінця року Мінбуд зобов'язаний затвердити Галузеву програму енергозбереження у житлово-комунальному господарстві на 2007-2010 роки та на перспективу.
Для прискорення процесів технічного переоснащення житлово-комунального господарства територіальних громад держава щороку надає фінансову підтримку, зокрема у поточному році левова частка коштів субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів спрямована у сферу житлово-комунального господарства. Станом на 01.10.2006 року Держказначейством фактично перераховано місцевим бюджетам понад 509 млн. грн., що становить більше половини коштів, передбачених планом асигнувань на 2006 рік. "Проте, необхідно зазначити, що значна частка цих коштів так і залишається на рахунках обласних фінансових управлінь. Так, безпосередньо на об'єкти житлово-комунального господарства, де реально проводяться роботи, перераховано лише 226 млн. гривень", - зазначив Володимир РИБАК.
Як наголосив він, неефективна система управління комунальними підприємствами багато в чому визначає їх фінансово-економічний стан. За підсумками 9 місяців на підприємствах галузі отримано збитки у сумі 1 млрд. 400 млн. грн., що удвічі більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Найбільш збитковими залишаються комунальна теплоенергетика (800 млн. грн. проти 403 млн. грн. у відповідному періоді минулого року) та водопровідно-каналізаційне господарство (270 млн. проти 202 млн. грн.).
За словами Віце-прем'єра, негативні тенденції зростання збитків мають місце майже у всіх регіонах. Найбільш значні збитки - у Дніпропетровській (191 млн. грн.), Харківській (167 млн. грн.), Луганській (127 млн. грн.), Донецькій (122 млн. грн.) областях та м. Києві (304 млн. грн.). Загальна сума дебіторської заборгованості споживачів послуг у поточному році майже не змінилась і становить близько 7,5 млрд. грн., з яких 65% - борги населення. Він звернув увагу і на той факт, що у дебіторській заборгованості 30% - заборгованість комерційних споживачів.
Залишається значною кредиторська заборгованість підприємств, вона складає 8 млрд. 800 млн. грн., у тому числі борги за енергоносії- 4,5 млрд.грн. (за природний газ - 2 млрд. 100 млн. грн., за електроенергію - 2 млрд. 400 млн. грн.), а це 51 % від загальної суми кредиторської заборгованості.
Однією із головних причин погіршення фінансово-економічного стану підприємств Володимир РИБАК вважає неефективну тарифну політику в регіонах. За його словами, практично у всіх регіонах не дотримуються норм чинного законодавства стосовно встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, яки повинні бути не нижче рівня економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Як наслідок, суттєве погіршення фінансово-економічного стану підприємств галузі. Він навів дані, що станом на 1 вересня поточного року серед базових підприємств обласних центрів країни стовідсоткове відшкодування витрат тарифами на комунальні послуги забезпечили лише міста Вінниця, Ужгород, Запоріжжя, Львів, Одеса, Суми, Біла Церква - на послуги водопостачання, Житомир, Біла Церква, Одеса, Херсон, Черкаси - на послуги теплопостачання.
Звертаючись до учасників засідання, Володимир РИБАК зазначив, що до кінця 2006 року буде повністю сформована нормативно-методична база встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, і завдання місцевих органів влади - запровадити економічно обґрунтовані тарифи відповідно до зазначених документів. "Мінбудом підготовлені пропозиції щодо внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про першочергові заходи щодо реформування житлово-комунального господарства" від 26 червня 2006 року, у яких мають бути визначені конкретні заходи на 2007 рік, у тому числі щодо технічного переоснащення галузі з кількісними параметрами заміни і модернізації обладнання та обсягами і джерелами фінансування", - сказав він. Крім того, як зазначив Віце-прем'єр, "назріла необхідність визначитись з концепцію державного регулювання у сфері житлово-комунального господарства, яка має органічно поєднувати регулювання певних процесів у цій сфері та регулювання діяльності суб'єктів природних монополій".
Володимир РИБАК нагадав, що для забезпечення системного підходу до управління процесами реформування та координації діяльності місцевих органів виконавчої влади проводяться структурні зміни в Мінбуді, зокрема: в апараті Міністерства утворено окремий структурний підрозділ - Департамент реформування і розвитку житлово-комунального господарства.
Окремо Віце-прем'єр-міністр зупинився на готовності житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимовий період. "Незважаючи на окремі недоліки в підготовці житлово-комунального господарства до роботи в зимових умовах, починаючи з 16 жовтня 2006 року практично в усіх регіонах розпочався опалювальний сезон", - зазначив він. Володимир РИБАК також наголосив, що "однією з умов сталого проходження опалювального сезону є рівень розрахунків підприємств за спожиті енергоносії та дотримання споживачами належної платіжної дисципліни". Говорячи про ситуацію, що склалася у сфері будівництва, Віце-прем'єр зазначив, що у звітному році "продовжились позитивні тенденції зростання обсягів освоєння капітальних вкладень у будівництві, започатковані у 2003 - 2004 роках. Зростають обсяги виконаних будівельних робіт. За 9 місяців 2006 року цей показник збільшився проти відповідного періоду на 7,6 відсотків".
Оптимістичним, за його словами, є прогноз і на перспективу. "Таке очікування ґрунтується на реальних кроках, які Міністерство здійснює у напрямку створення сприятливого інвестиційного клімату. Перш за все це стосується законодавчого врегулювання, тому зусилля повинні бути зосереджені на тісній співпраці з Верховною Радою України у напрямку прискорення прийняття відповідних законопроектів", - сказав він. Крім того, як наголосив Володимир РИБАК, у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України змін до законів: "Про архітектурну діяльність" та "Про планування і забудову територій" відповідним підрозділам центрального апарату Міністерства разом з науково-дослідним та проектним інститутом необхідно до кінця поточного року розробити ряд нормативно-правових актів на реалізацію цих законів, а також прискорити роботу з підготовки "Містобудівного кодексу України".
Окремо Віце-прем'єр зупинився і на житловій проблемі. Він зауважив, що "значну увагу у нинішньому році було приділено розробленню нормативних актів, спрямованих на реалізацію Закону "Про житловий фонд соціального призначення"". "Я хотів би вже у грудні цього року обговорити проект Концепції державної програми забезпечення населення у 2008-2015 роках доступним житлом та намітити конкретні дії щодо її реалізації. Особлива увага, за його словами, приділяється питанню удосконалення проектно-кошторисного нормування у будівельній галузі. "У звітному періоді за методологічним керівництвом Мінбуду розроблено понад 4 тисяч норм та нормативів, які враховують новітні технології виконання будівельно-монтажних робі", наголосив Віце-прем'єр.
Потребує законодавчого урегулювання процедура проведення державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва, яка сьогодні є громіздкою та витратною. Володимир РИБАК поінформував, що Мінбудом вже внесені пропозиції стосовно законодавчого встановлення удосконаленої процедури проведення державної експертизи, зокрема її здійснення за принципом організаційної єдності, тобто однією державною організацією. Наступний крок - внесення Уряду проекту постанови "Про затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи". "Коли в Україні обсяги будівництва були суттєво менші, ніж сьогодні, недоліки нормативної бази у будівництві не були відчутними. Зараз, будівництво стало розвивається, і розвиток системи нормативно-правового забезпечення стає одним з головних пріоритетів у роботі Міністерства", - зауважив він. Наразі, за його словами, нам необхідно розвивати ринково-орієнтовану систему технічного регулювання, стандартизації, нормування, сертифікації тощо.
Довідка. На сьогодні в Україні чинними є понад дві тисячі будівельних норм та стандартів, і щоб привести їх у відповідність до рівня технічно-розвинутих країн необхідно визначити: які нормативи і у якій послідовності їх розробляти; хто безпосередньо розроблятиме ці нормативи; за рахунок яких коштів здійснюватиметься фінансування цих розробок. Не спадає інтерес підприємців, фахівців, окремих верств населення до проблем висотного будівництва як взагалі, так і до реалізації експериментального будівництва у м. Києві. Але затягування процесу експериментального будівництва призвело до гальмування отримання узагальнюючої інформації та розроблення на її основі відповідних норм проектування, будівництва і експлуатації.
Мінбудом розпочато розроблення норм з проектування висотних об'єктів, які планується завершити до кінця наступного року.
Серед найпріоритетніших напрямів Міністерства у цьому році, за словами Віце-прем'єра, залишається реалізація ефективної енергозберігаючої політики у будівництві, в тому числі розв'язання проблеми зменшення енергоспоживання у будівництві та при експлуатації будівель і споруд. Прийняття в серпні цього року та запровадження з другого кварталу наступного року нових ДБН "Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель" забезпечить економію енергоресурсів більш ніж на 30 відсотків. В цьому документі передбачено багато характерних для розвинених країн інновацій, включаючи запровадження енергопаспортизації і питомих показників енергоспоживання.
Аналіз чинного законодавства та реальної практики у сфері містобудування свідчить, що незважаючи на в цілому врегульовані питання планування та забудови територій, правове поле дозволяє здійснювати будівництво без отримання необхідних дозволів і погоджень, затверджених проектів, дотримання встановленого порядку будівництва тощо. Такі порушення стають можливими і через недостатню ефективність діючої системи державного архітектурно-будівельного контролю, яка виявилася неспроможною у нових умовах адекватно відреагувати на порушення містобудівного законодавства.
Як зазначив Володимир РИБАК, з метою утворення вертикалі архбудконтролю Урядом прийнято рішення про створення у складі Міністерства урядового органу державного управління - Держархбудінспекції. Цей орган має стати координуючим у проведенні реформування системи органів контролю. "У числі перших має бути посилена координація і контроль за діяльністю місцевих інспекцій. У подальшому система держархбудконтролю відповідно до європейських стандартів має трансформуватися у систему державного нагляду за будівництвом. Така система вже тривалий час працює у Польщі, сьогодні від контролю до нагляду перейшла і Росія", наголосив він.
Довідково. До повноважень інспекції передана також функція ліцензування будівельної діяльності, оскільки за своїм характером ця процедура є важливою складовою забезпечення якості будівництва, надійності і довговічності будинків і споруд. Ситуація, яка склалася з ліцензуванням у будівництві, викликає серйозне занепокоєння. Сьогодні у країні видано більше 60 тис. ліцензій, з яких 40 тис. чинні. Але реально на будівельному ринку працює дещо більше 30 тис. організацій. Говорячи про збереження архітектурної спадщини, Віце-прем'єр зауважив, що і тут плануються якісні зміни. Передусім вони мають зачіпати законодавчу та управлінську сфери. "Україна ратифікувала "Конвенцію про охорону архітектурної спадщини Європи". Згідно Конвенції, вона має наблизити своє законодавство до європейських стандартів та визначити компетентний орган у сфері збереження архітектурної спадщини", - зауважив Володимир РИБАК. "Чинне пам'яткоохоронне законодавство не відповідає цим вимогам. Закон "Про охорону культурної спадщини" не регулює більшості питань, пов'язаних зі збереженням пам'яток архітектури та традиційного характеру середовища в умовах планування і забудови", - сказав він.
Окремо Віце-прем'єр зупинився на нормативно-методичному забезпеченні збереження архітектурної спадщини. Він, зокрема, зауважив, що розроблено низку окремих нормативів. "Але проблема полягає у відсутності цілісної системи державних норм у цій сфері. До кінця 2006 р. необхідно розробити концепцію нормативної бази, а до 2010 р. ? комплекс державних норм відповідно до цієї концепції", - наголосив Володимир РИБАК.
Окрему думку він висловив і стосовно реставраційних робіт: "Майже половина пам'яток України перебуває у незадовільному й аварійному стані. Але кошти на їх реставрацію треба використовувати ефективно". (Довідково. Моніторинг використання у 2006 р. бюджетних коштів показує, що з близько 350 млн. гривень за 9 місяців освоєно лише 50 відсотків. Причина не тільки у пізньому надходженні коштів, але й у нераціональному плануванні робіт місцевими органами виконавчої влади, незабезпеченості об'єктів проектною документацією).
"У 2007 році ми вдосконалимо порядок призначення і використання бюджетних коштів. Вони будуть спрямовуватися на реставрацію лише тих об'єктів, які забезпечені проектною документацією, та на завершення розпочатих в попередні роки реставраційних робіт", - сказав Володимир РИБАК.
Підсумовуючи свій виступ, Віце-прем'єр-міністр України, Міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства зазначив: "Ми формуємо Міністерство більш широкого спектру діяльності. Затверджено нову структуру, яка визначає нові напрямки роботи". Він зауважив, що у структурі Міністерства створено: Департамент регіонального розвитку, Управління капітального будівництва та Управління реформування житлово-комунального господарства. "На завершення свого виступу хочу зазначити, що зроблено чимало, але попереду ще дуже значна нормотворча робота та вирішення завдань, спрямованих на реалізацію пріоритетних напрямів роботи Мін буду", - сказав Володимир РИБАК.
