Вишгород — мiсто з неясними межами i високими помислами

Поселення бронзової i ранньозалiзної доби, котрi зайвий раз свiдчать про переваги краєвиду i неабиякi властивостi мiсцевої землi, поступово дали поросль у виглядi мiстечка. Його мешканцям було що захищати: розкопанi археологами стародавнi церкви i будинки доводять їхнi симпатiї до рiдної мiсцини. Проте iсторiя розпорядилася так, що мiсто опинилася в тiнi столицi. Як Вишгород торує нинi свiй путь, як облаштовує життєве середовище i як нинi живеться мiсцевим архiтекторам i будiвельникам, а також про архiтектуру мiста i найближчi його перспективи ми розмовляли з головним архiтектором Вишгородського району Андрiєм Пономарьовим.
 
— Андрiю Миколайовичу, Вишгород — мiсто невелике, тож вирiшення проблем його розбудови — це, образно кажучи, справа технiки. Чи це так тiльки здається?

— Основна проблема, яка нинi стоїть перед мiстом, — це розробка нової мiстобудiвної документацiї. Зараз мiсто взагалi не має вiдповiдної довгострокової проектної документацiї, яка би визначала перспективи його розвитку. Немає i легiтимного генерального плану мiста. Спроби розробити вiдповiдну схему розпочалися 1992 року, коли цiєю проблемою перейнявся державний проектний iнститут «ДIПРОмiсто», але тодi все спинилося на етапi погодження та затвердження. Вiдповiдно, будь-яке рiшення, що ухвалюється на пiдставi наявної мiстобудiвної документацiї, може бути оскаржене в судовому порядку. Тим-то у нас виникло питання щодо забудови територiй, нинi зайнятих приватними садибами. Земельнi ресурси мiста дуже обмеженi, отож iз точки зору ефективностi їх використання квартали старої садибної забудови необхiдно реорганiзовувати — принаймнi щоби привести їх у вiдповiднiсть до сучасних мiстобудiвних вимог. Якийсь час мiсцева влада вiдстоювала заборону на приватизацiю земельних дiлянок, на яких генеральним планом мiста 1992 року передбачалася багатоповерхова забудова, але потiм програла цю справу в судi.
 
— I все ж у Вишгородi щось будується?

 
— Будiвництво помалу триває, але, як неважко помiтити, загальна його концепцiя ще не простежується. Взяти хоча би новобудову бiля адмiнiстративного будинку. Зараз вона дiйсно дисонує з оточенням, але беручи до уваги, що лiворуч уже зводиться житловий комплекс вiдповiдної поверховостi, та й на проспектi Шевченка з’являтимуться не меншi за висотою будiвлi, ситуацiя має гармонiзуватися. Тенденцiя збiльшення поверховостi є об’єктивною реалiєю i обумовлена насамперед демографiчною ситуацiєю, обмеженою кiлькiстю вiльних та вартiстю приватизованих земельних дiлянок, а також комерцiйною доцiльнiстю будiвництва.
 
— Як би там не було, а новi проекти проходять якесь затвердження, чи не так?

 
— Звичайно. Оскiльки Вишгород не має затвердженого генерального плану, то бiльшiсть нових проектiв передбачає розробку мiстобудiвного обґрунтування. Такий вид проектної документацiї потенцiйний забудовник розробляє на етапi попереднього погодження та оформлення земельної дiлянки пiд забудову. Якщо говорити про запроваджену у столицi практику громадського обговорення проектiв, то на даний час законодавчо не визначенi деталi цiєї процедури. Втiм, будь-яке будiвництво починається з отримання дозволу органiв мiсцевого самоврядування, далi iнформацiя про перспективнi новобудови публiкується в мiсцевих засобах масової iнформацiї, а проектну документацiю затверджує орган мiсцевого самоврядування — Вишгородська мiська рада.
 
— Мiсто Вишгород невеличке — певно, i забудовникiв тут небагато. А що як вони почнуть переходити куди-iнде?..

 
— Ну, до цього, думаю, не дiйде. Iнвестицiйна привабливiсть Вишгорода, враховуючи географiчне положення мiста, дуже висока. Просто даються взнаки певнi робочi моменти. Пройшли вибори, змiнилося керiвництво мiста, а зараз нова влада переглядає законнiсть i доцiльнiсть видiлення певних дiлянок пiд будiвництво. Частина документiв на такi дiлянки опинилася в органах прокуратури, тож нинi вони намагаються встановити iстину. Виявлено факти порушення процедури вiдведення деяких земельних дiлянок, адже вiдповiдне рiшення мала, спираючись на матерiали попереднього погодження, приймати сесiя, а не виконком. Йдеться про досить великi дiлянки, освоєння яких тимчасово припинено. Одна з них, примiром, має площу близько чотирьох гектарiв i розташована в центрi мiста. Простоюють i ще кiлька дiлянок меншої площi, рiшення про забудову яких знов-таки викликає певнi сумнiви.
 
— А яким є обсяг збудованого за минулий рiк?

 
— Минулий рiк був не надто вдалим для будiвельникiв. У Вишгородському районi здано в експлуатацiю лише два багатоповерхових будинки. Один iз них з’явився у Вишгородi, на вулицi Шевченка, 7-а. Для порiвняння: вже зараз, на початку цього року, здаються в експлуатацiю три нових будинки. Так, будiвельною компанiєю «Укренергобуд» збудована i здана в експлуатацiю нова секцiя багатоквартирного будинку на розi вулиць Лугової та Шкiльної, а київська «ПМК-2» завершила будiвництво багатоповерхового житлового комплексу на вулицi Кургузова. Найближчим часом буде завершено i зведення багатоповерхового будинку на вулицi Грушевського, яке здiйснює ЗАТ «Київсоцбуд».
 
— Як же при цьому бути з iнфраструктурою? Що отримають новi жителi Вишгорода?

 
— Це питання ми часто обговорюємо на наших засiданнях. Уся проблема в тому, що в нас немає планового розвитку iнфраструктури, до чого спричинився, зокрема, й брак генерального плану. Та незважаючи на це, ми зобов’язуємо iнвестора розбудовувати соцiальну iнфраструктуру. Ось i «Київсоцбуд» зведе невдовзi житловий масив «Берiзки» з усiма необхiдними об’єктами iнфраструктури. В рамках будiвництва буде реконструйовано школу, споруджено дитячий садок i торговельний центр. Поза тим, компанiя вже перенесла стадiон, себто побудувала новий. Це тi зобов’язання, що їх «Київсоцбуд» узяв на себе — i дотримав. Зараз ми стежимо за тим, щоб у кожному проектi було вiдповiдне соцiальне навантаження. Будує в нашому районi й Управлiння капiтального будiвництва Києво-Святошинського району. Йдеться про майданчики в Нових Петрiвцях i Димерi. Працюють у Вишгородi «Київсоцбуд», «Днiпрожилбуд», «КПМК-2», «Укренергобуд» та iншi будiвельнi компанiї.
 
— А чи враховує ваше вiдомство мiграцiйнi тенденцiї?

 
— Намагаємося це робити. Втiм, межа мiж Києвом i Вишгородом доволi умовна й iснує лише графiчно. Якщо брати до уваги Генеральний план розвитку Києва до 2020 року, то Вишгород, Новi та Старi Петрiвцi можна вважати околицею столицi. Зрештою, це «братерство» Києва i Вишгорода i без того дається взнаки в планi демографiї. Люди живуть у Вишгородi, а працюють у Києвi — i навпаки, хоч останнiй варiант, звичайно, куди менш поширений. Приплюсуйте до цього ще сезоннi мiграцiйнi процеси, обумовленi рекреацiйною привабливiстю Вишгородських земель. Врахувати все це цiлком дуже складно, вiдтак беруться середнi показники. На певну кiлькiсть населення i на певнi площi згiдно з дiючими державними будiвельними нормами припадає певна кiлькiсть об’єктiв соцкультпобуту. Але, зважаючи на змiни, якi вiдбулися i вiдбуваються в соцiально-економiчному, транспортному та iнших аспектах, — змiни, що безпосередньо впливають на дану ситуацiю, — деякi об’єкти мають шанс залишитися незатребуваними, адже люди цiлком можуть скористатися вiдповiдними послугами у Києвi. Йдеться про торговi заклади, кiнотеатри тощо. Тобто ринок товарiв i послуг вносить певнi корективи в нормативнi показники. Деякi питання виникають i з позамiськими територiями. Хотiлося б, щоби не повторилася ситуацiя, яка, примiром, виникла за столичним кордоном, у Конча-Заспi, де зараз посеред щiльної котеджної забудови вiдбувається пошук майданчикiв для розташування навчальних закладiв. Люди вже зрозумiли необхiднiсть комплексної органiзацiї масивiв забудови, адже возити дiтей до Києва не завжди зручно.
 
— Можливо, рекреацiйнi територiї доцiльнiше використати, наприклад, пiд котеджнi мiстечка? Яка ситуацiя iз замiською нерухомiстю у Вишгородському районi?

 
— Подiл позамiської забудови на iндивiдуальну житлову, котеджну, дачну та таунхауси наразi доволi умовний. Вiдмiнностi мiж цими типами нерухомостi, як правило, зводяться до географiчного розташування вiдповiдного населеного пункту i режиму, в якому дiє в ньому iнститут прописки. Зараз iнфраструктура садових товариств та котеджних мiстечок мало чим поступається iнфраструктурi масивiв садибної забудови у населених пунктах, а за деякими параметрами навiть переважає її. Ресторани, клуби, супермаркети вже не рiдкiсть на територiях таких мiстобудiвних утворень. Гадаю, що номенклатура подiбних закладiв надалi буде тiльки збiльшуватися. Колишнi садовi товариства, на теренi яких будувалися так званi «дачi», нiчого такого не передбачали. Будинки, призначенi лише для сезонного проживання людей, не пiшли в небуття, а проте i вони сьогоднi набули геть iнших рис.
 
— Не так давно голова обласної адмiнiстрацiї Вiра Ульянченко згадала про Вишгород у зв’язку з будiвництвом технопарку…

— Справдi, йдеться про територiю площею понад 200 га бiля Нових Петрiвцiв. Свого часу навiть був проведений аукцiон iз продажу дiлянок у цьому технопарку. Привабливiсть використання зазначеної територiї пiд розмiщення потужних промислових пiдприємств обумовлюється тим, що останнi дуже вдало нанизуються на нову кiльцеву дорогу, яка зараз проектується i проходження якої на данiй дiлянцi вже визначено. Крiм того, проект розмiщення технопарку дозволяв розробникам уникати протестiв iз боку тутешнiх мешканцiв: вiд населеного пункту технопарк має вiддiлити широкий коридор ЛЕП i та ж таки кiльцева дорога. Що ж стосується будiвництва кiльцевої дороги, то на даний час iще остаточно не визначено, як саме вона перетинатиме Вишгородський район, у якому мiсцi «форсуватиме» Днiпро, а чи, може, замахнеться на Київське водосховище. Кожен iз варiантiв має певнi плюси i мiнуси. Якщо проходити пiвденнiше, то, швидше за все, постане питання приватизованих земельних дiлянок i проблеми, аналогiчнi тим, що виникають у зв’язку з будiвництвом Подiльсько-Воскресенського мостового переходу. Якщо ж рухатися на пiвнiч, то доведеться розв’язувати бiльше технiчних питань.
 
— А як будується, примiром, торговельна нерухомiсть?

 
— Влада заохочує iнвестора, проте, звичайно, великi грошi люблять великi мiста. Водночас, якщо iнвестор захоче збудувати у нас великий торговельно-розважальний центр, чому б i нi? В мiстi Вишгородi є велика приваблива територiя, яка вже давно потребує реорганiзацiї. Маю на увазi промислову зону вздовж вулицi Набережної, яка фактично вiдрiзає мiсто вiд Днiпра. Використання цiєї територiї як промислової свого часу мало об’єктивнi причини: будiвництво Київської ГЕС та ГАЕС, лiквiдацiя аварiї на ЧАЕС. Але час минув, тож зараз це питання можна i треба вирiшувати. Якщо для його вирiшення знайдуться потужнi iнвестори, ми готовi розглянути всi пропозицiї.
 
Спiлкувався Iгор Андрущенко