Хто підтримає співвласників житла

Сусідній з нашим будинок належить до житлового кооперативу. Різниця між ними суттєва. Узяти хоча б парадні і сходові клітини. Всюди прибрано, багато квітів. Хоча вхідні двері кожного під’їзду обладнано кодовим замком і домофоном, тут цілодобово чергують консьєржі. А в дворі, окрім охайних газонів та клумб, можна побачити й сучасний дитячий майданчик з гойдалками, гірками, тут завжди свіжий пісок. Мешканці кажуть, що, звичайно ж, проблем вистачає. Але їх намагається уладнати голова кооперативу, так званий “управдом”. Адже саме ця людина від імені жителів домовляється про ремонт будинку, вирішує, на що й скільки грошей виділити. Зазвичай таке облаштоване житло належить співвласникам багатоквартирних будинків (ОСББ) і житлово-будівельним кооперативам (ЖБК). Щоправда, таких у столиці не так уже й багато. А чому їхня кількість не збільшується? Що гальмує цей процес? Як готують житло до зими? Про це йшлося під час наради на Хрещатику, 36.

 

За словами заступника голови столичної райдержадміністрації Валерія Пустовойтенка, нині в Києві створено 325 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, з них 220 самотужки утримують житло. До того ж 104 об’єднання уклали угоди із житлово-експлуатаційними організаціями. Окрім цього з 938 будинків, які належать житлово-будівельним кооперативам 503 з них самостійно вирішують свої проблеми. Тож до обговорення важливої проблеми запросили комунальників, представників ОСББ і ЖБК. Якщо керівники районів лише звітували про кількість зареєстрованих об’єднань та повідомляли, скільки коштів передбачено виділити на їх утримання, власники житла прийшли з проблемами і пропозиціями. Найбільше скарг довелося вислухати заступникові голови Дарницької райдержадміністрації Сергію Вітковському. Наприклад, голова спілки власників житла Світлана Основська каже, що в районі майже жодному ОСББ чи ЖБК не надають аварійних послуг. Диспетчерський зв’язок також відновили з великими труднощами, тільки вигравши справу через Антимонопольний комітет. І це при тому, що в цих будинках не було ні копійки заборгованості.

 

Проблема з аварійкою і на вулиці Ревуцького в ЖБК “Буревісник-7”. Його голова Оксана Вербова розповіла, що днями спрацювала протипожежна автоматика і система димовидалення. Весь будинок ревів немов вулкан. Майже годину умовляли диспетчера вислати аварійну службу. Хоча угода на обслуговування будинку існує. Це ж стосується і ліфтів. Якщо підйомник простоює кілька днів, ніхто нічого не відшкодовує, а буває що аварія навіть ніде не фіксується.

 

На жаль, на численні скарги Сергій Вітковський так і не зміг дати чіткої, конкретної відповіді. Обмежився відмовками. Загалом же майже всі керівники районів клялися в своїй симпатії до ОСББ і ЖБК, але насправді ж все виходило навпаки.

 

У Деснянському районі інша проблема. На вулиці Братиславській один з будинків належить ОСББ-8. Майже сорок років тому до приміщення за кошти мешканців добудували бойлерну. Але вона замість того, щоб обслуговувати своїх, постачає теплом і гарячою водою ще дві висотки. За це власникам ніхто не платить. А коли ж вирішили від’єднати сусідів від мережі, справа дійшла до суду.

 

У Шевченківському районі на вулиці Гончара підвал одного з будинків здали в оренду, а потім взагалі продали. А в приміщенні розташовані всі комунікації. І тепер потрапити туди, навіть в разі аварії, можливо лише з дозволу нового власника підвалу.

 

Кияни нарікають і на те, що в районах не сприяють у створенні та реєстрації ОСББ. Тож допомоги від чиновників чекати не доводиться. Іншим об’єднанням (вони вважаються неприбутковими організаціями) не додають бюджетних коштів, тож не отримують ні пільг, ні субсидій, ні відшкодувань. Але ж що робити в такому разі, коли мешканці вже втомилися від бездіяльності жеків і хочуть самостійно розподіляти власні кошти? А ще існують непорозуміння з “Київенерго”. Взимку не отримують тепла навіть ті будинки, де немає жодної копійки заборгованості. Енергетики ж не дотримуються температурного графіка.

 

Утім Валерій Пустовойтенко каже, що у такій формі господарювання (ОСББ) зацікавлені і держава, і місто. Зокрема райони. Адже, що більше буде створено таких об’єднань, то менше їм доведеться вислуховувати скарги обурених мешканців. Кияни самі вирішуватимуть, чи їм потрібно в першу чергу відремонтувати дах, чи підвал. Одним із головних напрямків системи реформи житлово-комунального господарства насамперед є створення системи управління житлово-комунальним господарством, його економічна складова. Наразі виникає чимало питань щодо перегляду тарифів на комунальні послуги, які мають з одного боку заперечення, а з іншого підтримку. Адже в столиці надзвичайно складна ситуація і з вивезенням сміття, і з ремонтом ліфтів. На перше червня 2006-го фахівцями підготовлена інформація про заборгованість мешканців за комунальні послуги. Взяті розрахунки несплати від двох до п’яти тисяч гривень, від п’яти до десяти, від десяти до п’ятнадцяти, від п’ятнадцяти до двадцяти і понад двадцять тисяч гривень. Якщо навіть на 50 відсотків ліквідувати цю заборгованість, то можна відремонтувати половину під’їздів, які наразі потребують ремонту. Списки таких злісних боржників за квартплату будуть опубліковані в засобах масової інформації.

 

Валерій Пустовойтенко розповів, що є звернення до Київського міського голови виділити 150 мільйонів гривень на підготовку до зими. З них 80 мільйонів спрямувати на ремонт під’їздів, 20 мільйонів — на ремонт покрівель, 50 — мільйонів на ремонт ліфтів. Крім того, Головним управлінням житлового господарства підготовлені пропозиції до мера стосовно подальшого фінансування програми “Твій двір, твоє подвір’я”. Було б добре, якби гроші на підготовку до холодної пори року виділили вже зараз, щоб освоїти їх протягом серпня-вересня.