Автомобiлi поїдуть пiд Днiпром
Зведення пiдземного автомобiльного тунелю вiд площi Перемоги до станцiї метро «Лiвобережна» обiйдеться у два з половиною мiльярди гривень. Шляхопровiд, довжиною у кiлька десяткiв кiлометрiв, будуватимуть три роки. Хто вкладатиме грошi у будiвництво десятирiччя, яке окупиться лише через треть столiття?
Щоб вирiшити вiчну проблему Києва – затори – столичнi чиновники зголосилися побудувати автомобiльний тунель через головну артерiю мiста.
На сьогоднi сiм мостiв, що сполучають Правий i Лiвий берег мiста, не справляються зi зростаючою з кожним днем кiлькiстю автотранспорту. Навантаження на них удвiчi перевищує норму. За словами директора «Iнститута мiста» Олександра Сергiєнка, якщо зараз не вирiшити проблеми переправляння з берега на берег, за два-три роки Лiвобережжя i Правобережжя Києва житимуть автономно.
Будiвництво пiдземного автомобiльної дороги вiд станцiї метро „Лiвобережна” до площi Перемоги затверджено Програмою будiвництва та реконструкцiї дорожньо-транспортних об’єктiв на 2007-2011 рр. Планується, що тунель пройде на кiлька десяткiв метрiв глибше вiд дна Днiпра, i, таким чином, буде ще глибшим, нiж метро. Копати почнуть у травнi 2009 року, а здати дорогу планують в груднi 2012-го. Такi термiни виписанi у документацiї, одначе з огляду на вiдсутнiсть реальних iнвесторiв, кiнцева здача об»єкту може бути пролонгована. Чиновники порахували, що орiєнтовно будiвництво коштуватиме 2,51 млрд грн., i вже зараз засумнiвалися, що в мiському бюджетi навряд чи коли-небудь такi грошi знайдуться.
«З огляду на те, що будiвництво автомобiльного тунелю буде достатньо затратним, ми залучатимемо кошти iнвесторiв. Звичайно ж, на конкурснiй основi, - говорить перший вiце-мер столицi Денис Басс. – Нещодавно комунальна корпорацiя «Київавтодор» надала пропозицiї щодо внесення в програму соцiально-економiчного i культурного розвитку Києва на 2008 рiк розробки технiчно-економiчного обґрунтування будiвництва цього об’єкту на умовах концесiї. I лише пiсля розробки i затвердження цих обґрунтувань буде бiльш точно визначена вартiсть, строки виконання i зведення тунелю».
Якщо пiдземний тунель будуватимуть на кошти iнвесторiв, не виключено, що користування ним буде платним. Експерти переконанi, що бiзнесмени, якi вкладуть грошi в це революцiйне для Києва будiвництво, не прогадають i досить швидко отримають вагомi дивiденди.
KW пiдрахувала, як швидко вони це зможуть зробити. За даними ДАI, в середньому такий тунель матиме пропускну спроможнiсть приблизно в 20 тисяч автомобiлiв за добу. Якщо з кожного водiя за наданий сервiс брати по 10 гривень оплати, за рiк набiжить 73 млн. грн. Вiдтак, вартiсть прокладеного тунелю окупиться за 34 роки i лише пiсля цього почне приносити прибутки.
Нинi найболючiшим мiсцем будiвництва пiдземної дороги є її безпека. Думки столичних архiтекторiв роздiлилися. Однi переконують, що зведення такого тунелю є досить безпечним, оскiльки вiн пройде на значнiй глибинi. Iншi твердять, що новий досить потужний об’єкт може зруйнувати деякi архiтектурнi пам’ятки нацiонального значення, зокрема нижнi печери Києво-Печерської Лаври, а за часом просiсти i сам.
ПIДВЕРСТКИ
Коментар
Iван Салiй, заступник мiнiстра регiонального розвитку i будiвництва:
- Будiвництво такого тунелю – це наша мрiя. Мова йде лише про намiри, це нам так хотiлося б. Але зараз для цього немає нi фiнансових, нi органiзацiйних можливостей. Бо в Києвi є бiльш нагальнi завдання, якi треба вирiшувати. Зокрема, розвиток метрополiтену. I тiльки потiм можна буде говорити про прокладання автомобiльного тунелю. Тунелi Києву потрiбнi, проте немає iнвесторiв. До речi, якщо порiвнювати будiвництво нового моста через Днiпро i тунелю пiд ним, то їхнi цiновi показники приблизно однаковi. Для тунелю не потрiбна територiя, яка може бути використана пiд забудову, - вiн проходить пiд землею i не зачiпає нiчиїх iнтересiв. Для його прокладання не треба, скажiмо, зносити Русанiвськi сади. Тож майбутнє – за тунелями.
Коментар
Анатолiй Редзюк, директор Державного автотранспортного навколо-дослiдного iнституту:
- На сьогоднi в столицi ситуацiя щодо транспортних потокiв вже не керована. Київ може врятувати лише або багаторiвневий естакадний рух, або автомобiльнi пiдземнi тунелi. У Москвi є такий, i пiд Ла-Маншем. Та поки що нам треба закiнчити велике кiльце довжиною 240 км, що почали будувати навколо Києва. На лiнiї цього кiльця планується й зведення двох мостiв через Днiпро. Тiльки тодi, коли ми пустимо транзитний транспорт по кiльцевiй, не даючи йому заїжджати до мiста, ми зрозумiємо, де i що треба будувати далi: потрiбна магiстраль, мiст чи тунель. I перш нiж братися за будiвництво пiдземної дороги, треба буде ретельно розрахувати, яким чином вiн окупиться. На мою думку, швидше за все, проїзд через такий тунель, буде платним.
ДО РЕЧI
Основнi шляхопроводи вiдремонтують до 2011 року
Програмою будiвництва та реконструкцiї дорожньо-транспортних об’єктiв на 2007-2011 рр. передбачено, що перед початком будiвництва пiдземного тунелю площу Перемоги планують реконструювати. Почнуть ремонтнi роботи у сiчнi 2008-го року, а завершать у груднi 2011-го. Їх вартiсть складатиме порядку 1,35 млрд грн.
Також документ визначає зведення ще одного тунелю довжиною 2,5 км, що пройде вiд Подiльського мосту пiд вул. Фрунзе до вул. Чорновола. Термiн виконання робiт – сiчень 2010-го року – грудень 2011-го.
Планують також побудувати два мости через Днiпро (Подiльський i Дарницький), звести 9 транспортних розв’язок, у тому числi поблизу станцiї метро «Днiпро», на перетинi Днiпровської набережної i проспекту Возз’єднання, та на Харкiвськiй площi. Також запланована реконструкцiя 6 розв’язок, зокрема на Московськiй та Ленiнградськiй площах, Шулявському шляхопроводi, на перетинi проспектiв Перемоги i Повiтрофлотського. У цiлому вартiсть реалiзацiї програми складає 18, 704 млрд грн.
Пiд Днiпром уже копали
На сьогоднi пiд Днiпром уже iснує тунель, а можливо й цiлих два. Цi бетоннi споруди почали будувати в 1936 роцi як два «дублiкати» Подiльського i Дарницького мостiв для пiдводного перемiщення потягiв пiд час вiйни. Кажуть, iдея зведення тунелiв належала особисто товаришу Сталiну.
Для Києва це був грандiозний передвоєнний проект. Найдовший тунель назвали Пiвденним. Вiн мав проходити за маршрутом Жуляни – Пирогово – Корчевате – острiв Жукiв – Днiпро – Осокорки. Будували пiдземнi дороги понад 10 тис. людей, причому не послiдовно, а паралельно – дiлянками.
Кiнцева довжина Пiвденного тунелю мала бути завдовжки 6,5 км, а побудувати його планували за 8 рокiв. За 5 рокiв зробили близько кiлометра, у тому числi i пiд водою. Вiд Жулян до Пирогово тунель мав пролягати вiдкрито, потiм «нирнути» пiд землю, а потiм i пiд воду. Роботи продовжувались i пiсля початку осади Києва, одначе потiм тунель заблокували арматурою i бетоном i взiрвали.
До сьогоднi збереглися фрагменти Пiвденного тунелю по обидвi сторони Днiпра (на Осокорках i на Жуковому островi) та один - на Оболонi.
На сьогоднi сiм мостiв, що сполучають Правий i Лiвий берег мiста, не справляються зi зростаючою з кожним днем кiлькiстю автотранспорту. Навантаження на них удвiчi перевищує норму. За словами директора «Iнститута мiста» Олександра Сергiєнка, якщо зараз не вирiшити проблеми переправляння з берега на берег, за два-три роки Лiвобережжя i Правобережжя Києва житимуть автономно.
Будiвництво пiдземного автомобiльної дороги вiд станцiї метро „Лiвобережна” до площi Перемоги затверджено Програмою будiвництва та реконструкцiї дорожньо-транспортних об’єктiв на 2007-2011 рр. Планується, що тунель пройде на кiлька десяткiв метрiв глибше вiд дна Днiпра, i, таким чином, буде ще глибшим, нiж метро. Копати почнуть у травнi 2009 року, а здати дорогу планують в груднi 2012-го. Такi термiни виписанi у документацiї, одначе з огляду на вiдсутнiсть реальних iнвесторiв, кiнцева здача об»єкту може бути пролонгована. Чиновники порахували, що орiєнтовно будiвництво коштуватиме 2,51 млрд грн., i вже зараз засумнiвалися, що в мiському бюджетi навряд чи коли-небудь такi грошi знайдуться.
«З огляду на те, що будiвництво автомобiльного тунелю буде достатньо затратним, ми залучатимемо кошти iнвесторiв. Звичайно ж, на конкурснiй основi, - говорить перший вiце-мер столицi Денис Басс. – Нещодавно комунальна корпорацiя «Київавтодор» надала пропозицiї щодо внесення в програму соцiально-економiчного i культурного розвитку Києва на 2008 рiк розробки технiчно-економiчного обґрунтування будiвництва цього об’єкту на умовах концесiї. I лише пiсля розробки i затвердження цих обґрунтувань буде бiльш точно визначена вартiсть, строки виконання i зведення тунелю».
Якщо пiдземний тунель будуватимуть на кошти iнвесторiв, не виключено, що користування ним буде платним. Експерти переконанi, що бiзнесмени, якi вкладуть грошi в це революцiйне для Києва будiвництво, не прогадають i досить швидко отримають вагомi дивiденди.
KW пiдрахувала, як швидко вони це зможуть зробити. За даними ДАI, в середньому такий тунель матиме пропускну спроможнiсть приблизно в 20 тисяч автомобiлiв за добу. Якщо з кожного водiя за наданий сервiс брати по 10 гривень оплати, за рiк набiжить 73 млн. грн. Вiдтак, вартiсть прокладеного тунелю окупиться за 34 роки i лише пiсля цього почне приносити прибутки.
Нинi найболючiшим мiсцем будiвництва пiдземної дороги є її безпека. Думки столичних архiтекторiв роздiлилися. Однi переконують, що зведення такого тунелю є досить безпечним, оскiльки вiн пройде на значнiй глибинi. Iншi твердять, що новий досить потужний об’єкт може зруйнувати деякi архiтектурнi пам’ятки нацiонального значення, зокрема нижнi печери Києво-Печерської Лаври, а за часом просiсти i сам.
ПIДВЕРСТКИ
Коментар
Iван Салiй, заступник мiнiстра регiонального розвитку i будiвництва:
- Будiвництво такого тунелю – це наша мрiя. Мова йде лише про намiри, це нам так хотiлося б. Але зараз для цього немає нi фiнансових, нi органiзацiйних можливостей. Бо в Києвi є бiльш нагальнi завдання, якi треба вирiшувати. Зокрема, розвиток метрополiтену. I тiльки потiм можна буде говорити про прокладання автомобiльного тунелю. Тунелi Києву потрiбнi, проте немає iнвесторiв. До речi, якщо порiвнювати будiвництво нового моста через Днiпро i тунелю пiд ним, то їхнi цiновi показники приблизно однаковi. Для тунелю не потрiбна територiя, яка може бути використана пiд забудову, - вiн проходить пiд землею i не зачiпає нiчиїх iнтересiв. Для його прокладання не треба, скажiмо, зносити Русанiвськi сади. Тож майбутнє – за тунелями.
Коментар
Анатолiй Редзюк, директор Державного автотранспортного навколо-дослiдного iнституту:
- На сьогоднi в столицi ситуацiя щодо транспортних потокiв вже не керована. Київ може врятувати лише або багаторiвневий естакадний рух, або автомобiльнi пiдземнi тунелi. У Москвi є такий, i пiд Ла-Маншем. Та поки що нам треба закiнчити велике кiльце довжиною 240 км, що почали будувати навколо Києва. На лiнiї цього кiльця планується й зведення двох мостiв через Днiпро. Тiльки тодi, коли ми пустимо транзитний транспорт по кiльцевiй, не даючи йому заїжджати до мiста, ми зрозумiємо, де i що треба будувати далi: потрiбна магiстраль, мiст чи тунель. I перш нiж братися за будiвництво пiдземної дороги, треба буде ретельно розрахувати, яким чином вiн окупиться. На мою думку, швидше за все, проїзд через такий тунель, буде платним.
ДО РЕЧI
Основнi шляхопроводи вiдремонтують до 2011 року
Програмою будiвництва та реконструкцiї дорожньо-транспортних об’єктiв на 2007-2011 рр. передбачено, що перед початком будiвництва пiдземного тунелю площу Перемоги планують реконструювати. Почнуть ремонтнi роботи у сiчнi 2008-го року, а завершать у груднi 2011-го. Їх вартiсть складатиме порядку 1,35 млрд грн.
Також документ визначає зведення ще одного тунелю довжиною 2,5 км, що пройде вiд Подiльського мосту пiд вул. Фрунзе до вул. Чорновола. Термiн виконання робiт – сiчень 2010-го року – грудень 2011-го.
Планують також побудувати два мости через Днiпро (Подiльський i Дарницький), звести 9 транспортних розв’язок, у тому числi поблизу станцiї метро «Днiпро», на перетинi Днiпровської набережної i проспекту Возз’єднання, та на Харкiвськiй площi. Також запланована реконструкцiя 6 розв’язок, зокрема на Московськiй та Ленiнградськiй площах, Шулявському шляхопроводi, на перетинi проспектiв Перемоги i Повiтрофлотського. У цiлому вартiсть реалiзацiї програми складає 18, 704 млрд грн.
Пiд Днiпром уже копали
На сьогоднi пiд Днiпром уже iснує тунель, а можливо й цiлих два. Цi бетоннi споруди почали будувати в 1936 роцi як два «дублiкати» Подiльського i Дарницького мостiв для пiдводного перемiщення потягiв пiд час вiйни. Кажуть, iдея зведення тунелiв належала особисто товаришу Сталiну.
Для Києва це був грандiозний передвоєнний проект. Найдовший тунель назвали Пiвденним. Вiн мав проходити за маршрутом Жуляни – Пирогово – Корчевате – острiв Жукiв – Днiпро – Осокорки. Будували пiдземнi дороги понад 10 тис. людей, причому не послiдовно, а паралельно – дiлянками.
Кiнцева довжина Пiвденного тунелю мала бути завдовжки 6,5 км, а побудувати його планували за 8 рокiв. За 5 рокiв зробили близько кiлометра, у тому числi i пiд водою. Вiд Жулян до Пирогово тунель мав пролягати вiдкрито, потiм «нирнути» пiд землю, а потiм i пiд воду. Роботи продовжувались i пiсля початку осади Києва, одначе потiм тунель заблокували арматурою i бетоном i взiрвали.
До сьогоднi збереглися фрагменти Пiвденного тунелю по обидвi сторони Днiпра (на Осокорках i на Жуковому островi) та один - на Оболонi.
Iнна Ковалiв
