Чи вигідний Києву сильний Китай?
Відповісти на це питання складно, однак аналітики Geostrategy виходять з двох різних зовнішньополітичних позицій:
1. Україна відмовляється від співпраці з Євросоюзом, не підписує у листопаді цього року Угоду про асоціацію і, за наполяганням Кремля, вступає до Митного союзу.
За умови реалізації такого сценарію, витіснення Росії з одного із ключових стовпів Митного союзу – Казахстану – не відповідає інтересам офіційного Києва. Тому що Митний союз як своєрідна альтернатива Європейському союзу стає надзвичайно вразливим до зовнішніх факторів, його спільний митний простір розмивається китайськими товарами та інвестиціями і, як наслідок, євроазійська інтеграційна концепція російського Президента Володимира ПУТІНА зводиться нанівець.
Підсумок: Україна визнає те, що зробила стратегічну помилку, визначивши співпрацю в рамках Митного Союзу більш пріоритетною, ніж поступова інтеграція до економічного, культурного та політичного простору Євросоюзу.
2. Україна, незважаючи на надмірний політичний та економічний тиск з боку Росії, все-таки підписує у Вільнюсі Угоду про асоціацію з ЄС. У цьому випадку робота Китаю, спрямована спочатку на розмивання і, відповідно, послаблення Митного союзу відповідає інтересам офіційного Києва.
Поступово домінуючим на пострадянському просторі стає Китай, який вибиває з російської колоди Казахстан – оплот Митного Союзу. Україна, користуючись потребами Китаю в українській сільськогосподарській продукції, а також металургійній та хімічній продукції, зможе знайти в особі Китаю своєрідний замінник російському ринку, що послабить домінуючу позицію Росії у відносинах з Україною. Китай допоможе опинитися у боротьбі з Росією зверху, а не знизу.
Схоже, що Київ поступово знайшов слабке російське місце, оскільки на фоні торговельних війн з Росією активізував офіційний діалог з Китаєм. Візити в Китай у вересні цього року представників українського Уряду – Першого Віце-прем’єр-міністра України Сергія АРБУЗОВА та Міністра доходів і зборів України Олександра КЛИМЕНКА – свідчать, що Київ має серйозний намір розіграти “китайську карту” в складній геополітичній грі з Росією. У разі, якщо Китай зможе продемонструвати збільшення споживання українських товарів, компенсувавши тим самим втрати України від закритття окремих сегментів російського ринку, це ще більше надихне Україну на продовження курсу європейської інтеграції.
P.S: за даними Міндоходів, обсяг товарообігу з Китаєм посідає друге місце серед 217 країн - торговельних партнерів України. За 8 місяців 2013 товарообіг становив уже $7,3 млрд, що на 16,6%, або на $1млрд більше порівняно з січнем-серпнем 2012 року. За підсумками 2012 року товарообіг між Україною та Китаєм становив $10 млрд.
