Чому валютне кредитування треба обмежити або заборонити
Раніше Domik.ua повідомляв, що банкіри хочуть списати 25—100% валютних займів .
Вітчизняні банки виявилися найнадійнішими в світі. За звітом глобального рейтингу конкурентоспроможності, який був опублікований в Давосі на Всесвітньому економічному форумі, саме українські фінансові установи зайняли останнє місце серед 140 країн.
Зате банкіри тепер добре знають, на кого рівнятися. Найбільш надійними були визнані канадські банки, а друге місце посіли фінські. Цікаво, що за рівнем конкурентоспроможності Україна опинилася в середині списку.
Результати даного дослідження в ефірі радіостанції Голос Столиці прокоментував економіст, фахівець відділу продажів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса.
Читайте також: Свіжий погляд: реструктуризація валютних кредитів
Чи справді українські банки є одними з самих ненадійних у світі?
— У процесі підготовки рейтингу оцінювали ситуацію, яка склалася у минулому році. А ми знаємо, що на сьогодні нас третина банківської системи була очищена. Так що наступного року результат буде зовсім іншою. Звичайно, у нас дійсно зараз з банківською системою все погано. Але минулого року почалося одужання, тому що було лікування. Це можна назвати шоковою терапією, але те, що деякі банки закривалися - це добре, адже з 2008 року накопичилася безліч дисбалансів. У цих банків були свої вкладники, які спокусилися на високі відсотки. Вони в підсумку теж постраждали. Тому говорити про надійність української банківської системи в порівнянні з будь-який інший не доводиться, тому що ніде в світі, напевно, третина установ не виводилася з ринку.
Я к можна покращити цю ситуацію?
— Частину роботи Нацбанк вже зробив - очистив ринок. Необхідно, звичайно, обмежити валютне кредитування, навіть заборонивши його здебільшого, бо не повинна держава дозволяти позичальникам брати на себе валютні ризики. Кредитування має бути тільки гривневе. З іншого боку, судова система, органи прокуратури - ці елементи залишаються ключовими з точки зору правил гри в країні. А якщо є правила гри, то будь-якому установі набагато вигідніше бути «чистим», тому що зрозуміло, як, що і навіщо робити.
Е ксперти пояснюють таку ситуацію з невірними діями Національного банку. Ви згодні з такою точкою зору?
— З одного боку, це були абсолютно вірні дії Нацбанку. Звичайно, свої ролі зіграли девальвація і конфлікт на Донбасі, а несумлінність позичальників - це відсутність повноцінної судової системи. Це те, з чим зіткнулися в Україні іноземні банки, коли будь-який позичальник, який взяв 100 млн, може сказати: «Вибачте, я вам нічого не винен», а будь-який районний суд це підтвердить. Це проблема в судовій системі, саме вона стримує надходження інвестицій до України.
Читайте також: Реструктуризація валютних кредитів: стали відомі подробиці нової пропозиції банків
Також кажуть експерти, що у нас рідко спираються на аудит провідних аудиторських компаній. Має сенс частіше залучати їх до банківського нагляду?
— Оцінка ризиків - це внутрішня справа банків. Ви не можете змусити банки кредитувати тільки, наприклад, аудійовані компанії.
Раніше аналітик банківського сектора ICU Михайло Демків висловив думку, що «чорна смуга» у банківській сфері триватиме до середини 2016 року. «Я б чекав якогось плюса не раніше другої половини року. Тобто в окремі місяці ми побачимо плюс, але в довгостроковій перспективі, як сильний тренд, то це швидше друга половина 2016 року», — заявив експерт в ефірі радіостанції Голос Столиці.
Незважаючи на зниження відтоку депозитів, розраховувати на відновлення системи кредитування без підтримки держави зараз не доводиться. Про це в ефірі радіостанції Голос Столиці заявив експерт Олексій Кущ. «У найближчий рік, без участі держави в частині компенсації відсоткової ставки, відновити систему кредитування буде неможливо. На жаль, участь держави поки ніяк не обговорюється ні на експертному рівні, ні на рівні ВР, ні на рівні уряду, хоча це є ключовою умовою для відновлення кредитування», — сказав Кущ.
