Як "чорний понеділок" вплине на Україну

День незалежності України міжнародна економіка зустріла «чорним понеділком» − падінням фінансових показників, співставним із великими кризами 1997 і 2008 років. Світ завмер в очікуванні наслідків зниження фондових індексів на основні ринки. Як «чорний понеділок» вплине на українську економіку?

Початок «чорному понеділк у» поклали ринки Азії, як і під час кризи 1998 року. За підсумками торгів 24 серпня обвалився китайський індекс Shanghai Composite, впали фондові показники країн Перської Затоки: Саудівській Аравії, Дубая і Катару. На момент підготовки цього матеріалу стагнував німецький DAX.

Про серйозність даних подій уже говорять провідні економісти планети. Екс-міністр фінансів США і глава Національної економічної ради Лоуренс Саммерс у себе в Twitter вчора написав, що «як і в серпні 1997, 1998, 2007 і 2008, ми можемо перебувати на ранній стадії дуже серйозної ситуації».

Читайте также: Как менялась экономика независимой Украины: "Мы откатились на десяток лет, но живем лучше, чем в 90-х" (инфографика)

«Хороші» новини для України полягають тільки в тому, що оскільки країна перебуває в гнітючій економічній реальності, є підстави сподіватися на мінімальні наслідки цього міжнародного «струсу». Наприклад, через те що фондовий ринок в Україні слабкий, то український бізнес і місцеві інвестори не відчують потрясіння від обвалу фондових показників Українсь кої біржі, ПФТС, або, скажімо, дніпропетровської Перспективи.

Криза платіжного балансу

Падіння показників на фондо вих ринках світу може призвести до уповільнення попиту на сировинні групи товарів. Але український експорт і так стагнує, а платіжний баланс країни знаходиться в дефіциті. Хоча за даними Національного банку України, у червні поточний рахунок платіжного балансу отримав профіцит у $361 млн − за рахунок того, що український експорт скорочувався активніше за імпорт. Керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times Ерік Найман нагадує, що профіцит використовується для стабілізації курсу валют, що означає покращення як стану домогосподарств, так і всієї економіки.

Як і в серпні 1997, 1998, 2007 і 2008, ми можемо перебувати на ранній стадії дуже серйозної ситуації

екс-міністр фінансів США і глава Національної економічної ради Лоуренс Саммерс

А досягається він, крім іншого, падінням імпорту і зменшенням доходів населення. Так, у країні знизилися показники експорту металургії, мінералів, машинобудування, хімії. Єдиний «плюс» у червні показав тільки експорт продовольчих товарів − тоді як імпорт скорочувався за всіма показниками.

«У періоди девальвацій закономірно зменшуються доходи населення, за чим логічно випливає скорочення імпортоспоживання. Але радіти цьому нерозумно − я краще житиму в країні, де люди купують багато імпортних товарів», − каже Найман.

Весь платіжний баланс України в першому півріччі досяг дефіциту в $1,3 млрд. «Імпорт упав набагато швидшими темпами, ніж падав експорт, тому що девальвація гривні робить імпорт нерентабельним. Але якщо мова йде про імпорт технологічний, що включає в себе обладнання, верстати, компоненти і так далі, то його падіння особливо негативно впливає на реальний сектор», − розповідає член Ради НБУ  Юрій Полунєєв.

Читайте также: Курс валюты до конца 2015 года: прогнозы экспертов и мнение населения

Аналітик МЦПД   Олександр Жолудь  згадує, що однією з причин падіння експорту було світове зниження цін на метал та інші основні продукти, які Україна експортує. «Однак, так як ми перестали закуповувати газ у Росії, то бачимо покращення торгового балансу. Проблема в тому, що ми не можемо отримувати через західні потужності достатньо газу взимку. Тому до зими ми або будемо змушені повернутися до купівлі його в РФ, або будемо сподіватися на теплу зиму», − описує ситуацію Жолудь. Нагадаємо, що прем'єр-міністр України  Арсеній Яценюк  порекомендував українцям утеплятися і переходити на альтернативні джерела енергії.

«Зовнішній попит на українські товари, судячи з «чорного понеділка», може зберігатися на низькому рівні − оскільки події на зовнішніх ринках вказують на можливий новий виток зниження цін на ресурсні товари, в тому числі, чорні метали та зернові − тобто, наш експорт», − попереджає Жолудь.

Також за підсумками «чорного понеділка» може погіршитися прогноз платіжного балансу на друге півріччя 2015 року.

Виграти на кризі

Цілком можливо, Україні ще не пізно скористатися розгубленістю в глобальній економіці, обернувши ситуацію на свою користь. Світовий капітал і так в паніці не знаходить достатніх шляхів для розвитку і вкладень. А можливості України якраз і полягають у тому, щоб стати тим регіоном, який приверне міжнародний капітал на тлі міжнародної нестабільності. Для цього необхідно терміново підняти привабливість України для інвесторів.

Зовнішній попит на українські товари, судячи з «чорного понеділка», може зберігатися на низькому рівні − оскільки події на зовнішніх ринках говорять про можливий новий виток зниження цін на ресурсні товари, в тому числі, чорні метали та зернові − основні групи товарів нашого експорту

аналітик МЦПД Олександр Жолудь

Всупереч поширеній думці, що війна на Донбасі є перешкодою для приходу інвестицій, існують приклади інших економік, яким на тлі конфлікту вдається залучати міжнародні гроші. Глава компанії Concorde Capital  Ігор Мазепа вказує на відсутність критичної кореляції між конфліктом на сході країни і відсутністю інвестицій. За його словами, приклад Грузії доводить, що війна не може бути перешкодою для позитивної інвестиційної діяльності держави. Інший успішний приклад «співіснування» конфлікту і гармонійного інвестиційного розвитку − Ізраїль.

Таким чином,   питання інвестицій в українську економіку  − це не питання термінів завершення конфлікту, а питання віри інвесторів у те, що Україна − правова держава.

Глава Консультативної місії ЄС, а також екс-глава Ексімбанку Угорщини й друг бізнесмена Джорджа Сороса  Калман Міжей в інтерв'ю Forbes розповів, що світ повинен переконатися в доброчесності української правової та судової системи .

Доказом такої доброчесності може бути   відкритий процес проти одного з українських олігархів  − тим більше, що провідні світові партнери України, наприклад, Великобританія, не раз озвучували важливість так званої «деолігархізації». «Був би корисним приклад судового процесу проти дуже великого олігарха. Але, зрозуміло, суд повинен прийняти рішення не на підставі того, хто багатий, а хто бідний, а на підставі того, хто правий, а хто ні», − розповів Калман Міжей, повне інтерв'ю з яким можна буде прочитати у вересневому журналі Forbes Україна.

Також представники міжнародних корпорацій говорять про необхідність імплементації в Україні такого механізму, як   імпічмент суддів.

«Основна концепція деолігархізації − у системі однакових правил. Це система, в якій однакові правила застосовуються і до Ріната Ахметова, і до хлопця, який працює в магазині «Продукти» через дорогу від посольства. Кожен повинен мати рівні можливості працювати й конкурувати. Політика не повинна залежати від великих бізнес-груп, які просто намагаються захистити свої привілеї та ресурси», − пояснював посол США в Україні Джеффрі Пайєтт в інтерв'ю Forbes.

Однією з небагатьох позитивних статтей доходів країни залишаться грошові перекази мігрантів − правда, навіть ці можливості поки що країна не використовує. Хоча існує ефективний досвід інших держав з даного питання. Наприклад, експерт з фінансових ринків і грошових переказів Андрій Гайдуцький розповідав про позитивні приклади Туреччини, Єгипту та інших країн. «Завдяки стимулюванню грошових переказів наприкінці 1990-х років Туреччина зуміла сформувати ЗВР в $24 млрд. І це − всупереч гіпердевальвації, через яку турецька ліра подешевшала до долара США б ільш ніж у 50 разів», − зазначав Гайдуцький в одному зі своїх авторських досліджень для Forbes.

В умовах скорочення імпорту в місцевого бізнесу з'являється шанс виграти в порівнянні з імпортом у довгостроковій перспективі. «Невеликий шанс на це є, але для такого виграшу українським підприємствам потрібні інвестиції. Будуть інвестиції − значить, буде переобладнання виробництва, ефективне навчання персоналу і так далі. Головне − як ці інвестиції в нинішній реальності залучити?», − каже Ерік Найман.

Читайте также: Валерия Гонтарева: У нас есть всё для отражения атак на курс гривны

Юрій Полунєєв додає такий важливий пункт у гіпотетичному плані порятунку української економіки, як виконання владою обіцянок щодо боротьби з корупцією та розкраданням фінансових коштів. «У тому числі високопоставлені міжнародні експерти вказують на повномасштабну корупцію, тому уряд і влада повинні подавати правильні сигнали бізнесу, різко поклавши край корупції на системному державному рівні», − зазначає Полунєєв.

Як раніше писав Forbes, у бік українського уряду звучали звинувачення в спекуляціях навколо переговорів про реструктуризацію зовнішніх боргів країни.

До речі, міжнародна криза може допомогти країні нарешті зрушити з мертвої точки переговори з міжнародними кредиторами щодо реструктуризації зовнішнього боргу. Вчора, 24 серпня, вамериканських ЗМІ з'явилася інформація про готовність кредиторів до істотної реструктуризації близько 20% євробондів. Подробиці цієї домовленості повинні з'явитися до початку вересня. Зазначимо, що якщо потрясіння від «чорного понеділка» буде надто відчутним в найближчий тиждень, ці нові умови стануть важливим аргументом для переговорів з Україною.

Автор: Маргарита Ормоцадзе