Обмеження на зняття вкладів: нові старі правила

Після тривалого процесу обговорення нещодавно Верховна Рада України ухвалила закон, який дає право пропонувати клієнтам банків депозити без можливості їхнього дострокового зняття. По суті, законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо умов повернення строкових депозитів)» депутати опрацьовували ще з кінця 2014 року.

Читайте также: Депозитная "паника": основные аспекты парламентского запрета на досрочный возврат депозитов

Що означає його ухвалення для пересічних вкладників? Чи відповідатиме документ на всі гострі запитання? Чи не посилено цим законом безпеку банківської установи і чи не послаблено прав власників депозитів? 

Ідеться про строкові вклади, якими, як вважає економічний експерт Олександр Охріменко, були всі депозити до ухвалення цього законопроекту. «Зрозуміло, що відтепер банки пропонуватимуть клієнтам два види вкладів: строковий (на відповідний термін), та «до запитання». Логічно, що депозитні ставки за першими з них будуть вищими, ніж за другими. Думаю, що населення звикне до такої системи, однак за умови, що курс національної валюти буде стабільним», — зазначає він.

Його колега екс-заступник голови правління Нацбанку Сергій Яременко вважає, що  фактично заборона на зняття депозитів у тій чи іншій формах існує в Україні вже близько року. І з ним можна погодитися: Нацбанк часто вводив різні обмеження. Приміром, таке відбувалося, щоправда за минулої влади, наприкінці лютого 2014-го, коли у країні вирувала Революція гідності. Потім уже представники нового уряду кілька разів продовжували таку практику. Однак ці дії мали суто політичне підгрунтя. Нинішній закон можна вважати «більш економічним».

«У банків в умовах масового зняття депозитів просто не вистачає ресурсів. І ми всі повинні це зрозуміти. Жоден Фонд гарантування вкладів фізосіб не впорається з таким завданням. Так побудовано банківську систему: всім одразу вклади видати не можуть, тому нині вживають таких заходів», — вважає Сергій Яременко.

Проте Головне науково-експертне управління Верховної Ради у висновку (який воно надало ще у січні 2015 року), наголошувало, що у Цивільному кодексі України (ЦКУ) обумовлено: не можна віддавати під час регулювання відносин перевагу одній стороні. Експерти впевнені, що банк має більше можливостей, ніж клієнт, диктувати умови договору вкладу. Звісно, закон повинен захищати слабшу сторону.

Читайте также: Занимательная банковская арифметика: 183 лопнувших банка, 415 млрд вкладов и 46 млн вкладчиков

Пропозиції дозволити визначати умови дострокового повернення депозитів у самій угоді строкового вкладу Головне управління не підтримує. Ця інституція вважає, що наслідком такої практики стане те, що ці умови вноситимуть переважно у договори, які укладатимуть із  представниками контролюючих органів, керівними працівниками самих банків та афілійованих з ними структурами, акціонерами тощо. Тобто їх укладення матиме певні ознаки корупційних правопорушень.

Асоційований партнер адвокат фірми IMG Partners Олена Штогрин зазначає, що можна й порадувати вкладників, які уклали договори з банками ще до ухвалення цього закону: на них такі вимоги не розповсюджуватимуться.

«Однак ухвалення таких документів жодним чином не впливає на зміцнення банківської системи, а навпаки — населення ще більше не довірятиме фінустановам», — пояснює вона.

Фінансисти вважають, що такий закон спонукатиме людей, які мають строкові вклади (на 1—3 місяці), перекладати свої кошти на карткові рахунки, що відкриватиме їм банк. Це дасть змогу клієнтам вільно користуватися грошима. Так, на практиці фінансові установи можуть щоденно скеровувати на картки на вимогу клієнтів від 300 до 1000 гривень і так люди дуже швидко зможуть забрати свої депозитні кошти. Щоправда, і тут, за спостереженнями «УК», не все просто: то банк кошти не перерахує вчасно, то їх просто нема в банкоматах тощо.

Читайте также: Кредитным поручителям запретили рассчитываться за заемщиков

Автор за майже 24 роки незалежності не бачив у жодному з банків угоди, які б укладали з умовою врахування побажань та вимог вкладника. Банки в одностороньому порядку роблять такі договори «під себе». А вкладникові нічого не залишається як шукати новий банк (де буде, по суті, те саме) або погоджуватися на умови фінансової установи.

Утім, більшість експертів упевнена, що строкові депозити далеко не одразу знайдуть свого вдячного клієнта. І справді, як можна так ризикувати в наші часи військового лихоліття?! Тож вкладники і надалі зупинятимуть свій вибір на безстрокових депозитах, хоч вони і будуть менш дохідними для них.

Напередодні голосування за законопроект (до 18 травня) в українських банках відчутно стали знижуватися ставки за безстроковими депозитами. Цей показник у середньому знизився на 0,6% (див. табл.) Можливо, саме так фінустанови стали реагувати на такі законодавчі ініціативи. Цілком припустимо, що до середини червня ці показники стануть меншими. 

Автор: Олег Громов