Ризики і недоліки урядового законопроекту накопичувальних пенсій

Парламентський комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення за результатами розгляду низки законопроектів, внесених до Верховної Ради (в т.ч. урядового №2767), зокрема, в частині, що стосується запровадження накопичувальної системи пенсійного забезпечення вказав, що її перевагами є те, що вона

- не залежить від демографічних проблем; 
- забезпечує інвестиційний ресурс економіки шляхом залучення для вирішення проблем економічного розвитку коштів, що в ній акумулюються; 
- забезпечує персоніфікацію і індивідуалізацію накопичених грошових коштів;
- забезпечує диференціацію розмірів пенсій залежно від особистих накопичень людини.

Водночас за висновками комітету, накопичувальна система має низку ризиків, зокрема

- подальше погіршення фінансового стану Пенсійного фонду. Частина пенсійних внесків, які сьогодні спрямовуються до солідарної системи, тобто до Пенсійного фонду України, будуть переспрямовані до Накопичувального фонду. Внаслідок чого можливе погіршення фінансового стану Пенсійного фонду. Для забезпечення фінансування виплати пенсій у солідарній системі покриття дефіциту коштів ПФУ має здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету.

- знецінення пенсійних накопичень унаслідок інфляції. Швидке зростання рівня інфляції в умовах фінансової нестабільності і кризового стану економіки призведе до знецінення накопичень.

- вплив фінансово-економічної кризи. Спад виробництва, зменшення зайнятості та зниження заробітних плат обумовлює звуження бази сплати пенсійних внесків і в солідарну, і в накопичувальну системи. Спад призводить до знецінення накопичень, з яких в наступному буде виплачуватися пенсія. У період фінансових криз виникає так звана інвестиційна пастка, коли при співставних параметрах участі у системі (тривалість участі, обсяги внесків) учасники, у яких настання пенсійного віку припадає на кризовий або найближчий післякризовий період, отримують пенсії менші, ніж їхні колеги, що вийшли на пенсію напередодні кризи. Солідарні системи пенсійного забезпечення є більш стійкими до впливу фінансової кризи.

Читайте також: Когда в Украине отменят спецпенсии для чиновников

Крім того, накопичувальну систему члени профільного комітету ВР назвали уразливою щодо таких загроз:

- тінізація заробітної плати;
- незабезпечення умов гарантування повернення та збереження коштів населення, які накопичуватимуться на другому рівні системи пенсійного забезпечення;
- нестворення умов для офіційного працевлаштування населення на конкурентоспроможному ринку праці тощо.

Читайте також: Чем для украинцев обернется правительственная пенсионная реформа

Оцінюючи поданий до парламенту законопроект [слід розуміти, саме урядовий, - ред.], Комітет вказав на такі їх недоліки.

1. Документом законопроектом не передбачено механізмів збереження накопичень, таких як створення фондів гарантування накопичень або страхування накопичених сум. Єдиною умовою гарантування накопичень є забезпечення «належного нагляду» державними органами. Також не визначено державні гарантії щодо управління пенсійними накопиченнями, їх збереження та виплата їх в повному обсязі, які мають передбачати: управління пенсійними коштами мають здійснювати компанії, діяльність яких гарантуватиметься державою; пенсійні активи повинні зберігатися виключно в державних банках; запровадження фонду гарантування накопичень або страхування накопичених сум. Відсутні гарантії щодо захисту пенсійних накопичень, перерахованих до накопичувальної системи, від інфляційних процесів.

2. Законопроектом не передбачено одночасне підвищення заробітної плати застрахованих осіб, збалансування бюджету Пенсійного фонду відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та сплату пенсій в солідарній системі не нижче прожиткового мінімуму. Ці умови були одними з головних передумов перерахування страхових внесків до Накопичувального фонду, визначені ще в 2004 році при прийнятті Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

3. Законопроектом не вирішується питання балансування бюджету Пенсійного фонду. Зокрема, з 37,5 млрд.грн. невластивих видатків лише 6,1 млрд. грн. перекладається на державний бюджет. Разом з тим, при запровадженні накопичувальної системи, працюючі особи віком до 35 років - це 3,2 млн.осіб, вийдуть із солідарної системи та сплачуватимуть внески лише до Накопичувального фонду. Це зменшить надходження до Пенсійного фонду, для збалансування бюджету якого потрібно буде виділяти додаткові кошти з Державного бюджету.

4. Накопичувальна система створюється в першу чергу на часткову заміну солідарної системи, а вже в другу чергу, як додатковий рівень пенсійного забезпечення, якщо одержаний інвестиційний дохід забезпечить повноцінну актуалізацію пенсійних заощаджень відповідно до темпів інфляції і покриє всі видатки на адміністрування. Щодо замісної функції накопичувальної системи, що відповідно до статті 28 цього Закону у разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.

5. Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. Водночас, законопроектом не встановлюється механізм розрахунку майбутніх розмірів пенсійних виплат з накопичувальної системи, а отже вони будуть визначатися підзаконними нормативними актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, що є порушенням вимог статті 4 цього Закону.

6. Не передбачено перегляду оцінки страхового стажу, яка застосовується при визначенні розміру пенсії. Так, за період участі тільки в солідарній системі рік страхового стажу оцінюється з коефіцієнтом в 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах – в 1,08%. Таким чином, розмір виплат із солідарної системи для учасників двох систем буде меншим, ніж для учасників виключно солідарної системи.

З огляду в т.ч. на зазначене, Комітет рекомендував Верховній Раді законопроекти №2767 (поданий урядом), №2767-1 (поданий Королевською Н. та Солодом Ю.) та №2767-2 (поданий поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.-Б.).направити до нього для підготовки на повторне перше читання.

Нагадаємо, що в кабмінівському законопроекті №2767  передбачено запровадження з 1 січня 2017 року другого рівня системи пенсійного забезпечення – Накопичувальної системи пенсійного страхування.

Суть такої системи полягає у тому, що частина обов`язкових внесків до пенсійної системи (солідарний рівень не доотримуватиме частини пенсійних відрахувань, які спрямовуватимуться до другого рівня) має накопичуватися у Накопичувальному фонді і обліковуватися на накопичувальних пенсійних рахунках громадян, які сплачуватимуть такі внески. Ці кошти мають інвестуватися в економіку України з метою отримання інвестиційного доходу і захисту їх від інфляційних процесів.

Пенсійний фонд України здійснює адміністрування накопичувальної пенсійної системи та створює Накопичувальний пенсійний фонд, вищим органом управління якого є колегіальний орган – Рада Накопичувального фонду.

Управління пенсійними коштами мають здійснювати компанії з управління активами (для яких ця діяльність є професійною і буде ліцензуватись), обраними на конкурсній основі Радою Накопичувального фонду. При інвестуванні пенсійних активів компанії будуть діяти згідно з вимогами щодо напрямків інвестування. Безпосереднє зберігання пенсійних активів буде здійснювати банківська установа - зберігач, яка буде нести відповідальність за зберігання та обслуговування цих активів.

Кошти, що обліковуватимуться на накопичувальних пенсійних рахунках громадян, будуть власністю цих громадян, і вони зможуть скористатись ними при досягненні пенсійного віку (або, у випадках передбачених законом, раніше цього терміну, наприклад у випадку інвалідності). Виплати з Накопичувального фонду будуть здійснюватися додатково до виплат із солідарної системи.

До участі у накопичувальній системі залучаються особи, яким на час її запровадження 01.01.2017 року виповниться не більше як 35 років. Передбачена можливість добровільної участі у накопичувальній системі також для осіб віком від 36 до 55 років.

Ставка внеску до накопичувальної системи збільшується поступово на 1% щорічно, починаючи з 2% в 2017 року до 7% в 2022 році і наступних роках. При цьому здійснюється перерозподіл пенсійних внесків між роботодавцем і застрахованою особою наступним чином.

На сьогодні застрахована особа сплачує 3,6% страхових внесків (2% до Пенсійного фонду, 1,6% до Фонду соціального страхування). З 2017 року ці 2% будуть накопичуватись на індивідуальному рахунку особи, і починаючи з 2018 року до 2% буде додаватись по 1% щорічно. З 2022 року загальний розмір внесків застрахованої особи становитиме 8,6% (7% до Накопичувального фонду, 1,6% до Фонду соціального страхування). Таким чином, навантаження на застраховану особу – платника внесків зросте поступово до 2022 року на 5%.

Читайте також: Когда в Украине исчезнут спецпенсии

При цьому, розмір внесків, які сплачує роботодавець за працівників до Пенсійного фонду і які будуть спрямовуватись на виплату пенсії із солідарної системи, зменшується поступово до 2022 року на 1% щорічно з 36,5% в 2017 році до 31,5% в 2022 році. Отже навантаження на роботодавця по сплаті внесків відповідно зменшується на 5%.

Слід зазначити, що ті застраховані особи, які не братимуть участі у накопичувальній системі (старші 35 років і не беруть добровільної участі у цій системі), також будуть сплачувати внесок на 5% більше, оскільки цим законопроектом передбачено зменшення навантаження на роботодавця і посилення страхової відповідальності працівників, незалежно від участі застрахованих осіб у накопичувальній системі. Внески осіб, які не братимуть участі у накопичувальній системі, спрямовуються до Пенсійного фонду України для забезпечення виплат із солідарної системи.

В залежності від того, брала застрахована особа участь тільки у солідарній системі, або у солідарній і накопичувальній системах, буде визначатися її розмір виплат з солідарної системи. Так, відповідно до статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт страхового стажу за період участі тільки в солідарній системі збільшується на 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах – на 1,08%. Таким чином, розмір виплат із солідарної системи для учасників двох систем буде меншим, ніж для учасників виключно солідарної системи. Водночас, учасники другого рівня пенсійного страхування одержуватимуть крім солідарних пенсій також і накопичені виплати із накопичувальної системи.