Строительство у "неприбыльных" (Консультации)
Как правило, неприбыльные организации все свои операции осуществляют исключительно в "некоммерческих" целях. Однако бывают ситуации, когда какое-либо их деяние может быть классифицировано как самое что ни есть доходное и от того налоооблагаемое. Как, например, в рассмотренном Анной Чернышовой случае с продажей построенного неприбыльной организацией объекта недвижимости.
Будiвництво та продаж об`єкта нерухомостi неприбутковою органiзацiєю
Засади, на яких грунтуються пiдряднi вiдносини у капiтальному будiвництвi, викладено у главi 33 Господарського кодексу.
Статтею 317 цього Кодексу встановлено, що будiвництво об`єктiв виробничого та iншого призначення, пiдготовка будiвельних дiлянок, роботи з обладнання будiвель, iз завершення будiвництва, прикладнi та експериментальнi дослiдження i розробки, якi виконуються суб`єктами господарювання для iнших суб`єктiв або на їх замовлення, здiйснюються на умовах пiдряду.
Загальнi умови договорiв пiдряду визначаються вiдповiдно до положень Цивiльного кодексу про договiр пiдряду, якщо iнше не передбачено Господарським кодексом.
Згiдно зi ст. 318 Господарського кодексу за договором пiдряду на капiтальне будiвництво одна сторона (пiдрядник) зобов`язується своїми силами i засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати i здати замовниковi у встановлений строк визначений договором об`єкт вiдповiдно до проектно-кошторисної документацiї або виконати зумовленi договором будiвельнi та iншi роботи, а замовник зобов`язується передати пiдряднику затверджену проектно-кошторисну документацiю, надати йому будiвельний майданчик, прийняти закiнченi будiвництвом об`єкти i оплатити їх.
Договiр пiдряду на капiтальне будiвництво повинен передбачати: найменування сторiн; мiсце i дату укладення; предмет договору (найменування об`єкта, обсяги i види робiт, передбачених проектом); строки початку i завершення будiвництва, виконання робiт; права i обов`язки сторiн; вартiсть i порядок фiнансування будiвництва об`єкта (робiт); порядок матерiально-технiчного, проектного та iншого забезпечення будiвництва; режим контролю якостi робiт i матерiалiв замовником; порядок прийняття об`єкта (робiт); порядок розрахункiв за виконанi роботи, умови про дефекти i гарантiйнi строки; страхування ризикiв, фiнансовi гарантiї; вiдповiдальнiсть сторiн (вiдшкодування збиткiв); урегулювання спорiв, пiдстави та умови змiни i розiрвання договору.
Вартiсть робiт (цiна договору) або спосiб її визначення зазначаються у договорi пiдряду на капiтальне будiвництво.
Вартiсть робiт за договором пiдряду (компенсацiя витрат пiдрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено iнше. Змiни до твердого кошторису можуть бути внесенi лише за погодженням сторiн.
Проведення розрахункiв за договором пiдряду на капiтальне будiвництво регулюється ст. 321 Господарського кодексу.
Так, якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапiв, замовник зобов`язаний сплатити пiдряднику зумовлену договором цiну пiсля остаточної здачi об`єкта будiвництва, за умови, що роботу виконано належним чином i в погоджений строк або, за згодою замовника, – достроково.
Пiдрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у разi, якщо така виплата та розмiр авансу передбаченi договором.
За необхiдностi консервацiї будiвництва з не залежних вiд сторiн обставин замовник зобов`язаний оплатити пiдряднику виконанi до консервацiї роботи та вiдшкодувати йому пов`язанi з консервацiєю витрати.
Пiдставою для зарахування об`єкта будiвництва на баланс пiдприємства-замовника є акт приймання-передачi (введення в експлуатацiю) основних засобiв.
Зарахування об`єкта будiвництва на баланс пiдприємства здiйснюється за первiсною вартiстю, яка складається з таких витрат:
суми, що сплачують постачальникам i пiдрядникам за устаткування, iнструмент, iнвентар та iншi необоротнi активи, за виконанi проектно-вишукувальнi i будiвельно-монтажнi роботи (без непрямих податкiв);
реєстрацiйнi збори, державне мито та аналогiчнi платежi, що здiйснюються у зв`язку з придбанням (отриманням) прав на об`єкт основних засобiв;
суми непрямих податкiв у зв`язку з придбанням (будiвництвом) основних засобiв (якщо вони не вiдшкодовуються пiдприємству);
витрати зi страхування ризикiв доставки основних засобiв;
витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження i пуск основних засобiв;
iншi витрати, безпосередньо пов`язанi з доведенням основних засобiв до стану, в якому вони придатнi для використання iз запланованою метою.
Слiд зазначити, що у разi якщо для будiвництва основних засобiв залучалися позиковi кошти, то витрати на сплату процентiв за користування кредитом не включаються до первiсної вартостi таких засобiв.
Отже, витрати, понесенi у зв`язку з будiвництвом об`єкта основних засобiв, пiсля введення цього об`єкта в експлуатацiю становлять його первiсну вартiсть.
Порядок ведення податкового облiку витрат на капiтальне будiвництво об`єкта основних фондiв залежить вiд напряму його майбутнього використання:
будiвництво основних фондiв для виробничих потреб та ведення господарської дiяльностi;
будiвництво невиробничих фондiв.
На прикладi запитання, що надiйшло до редакцiї вiд громадської органiзацiї «Спортивний клуб «Азовмаш» (м. Марiуполь), розглянемо, як у податковому облiку неприбуткової органiзацiї вiдображаються витрати на капiтальне будiвництво об`єкта основних засобiв.
Неприбутковою органiзацiєю було укладено з пiдрядною органiзацiєю договiр на будiвництво об`єкта нерухомостi. Пiсля завершення будiвництва пiдписано акт приймання-передачi виконаних робiт i введено об`єкт в експлуатацiю. У зв`язку з неоплатою виконаних робiт у неприбуткової органiзацiї виникла кредиторська заборгованiсть у розмiрi вартостi об`єкта нерухомостi. Через вiдсутнiсть коштiв прийнято рiшення погасити заборгованiсть перед пiдрядною органiзацiєю шляхом передачi їй у власнiсть об`єкта нерухомостi. Як вiдображаються зазначенi операцiї в податковому облiку неприбуткової органiзацiї?
Основнi фонди неприбуткових органiзацiй вiдносяться до невиробничих фондiв.
Це аргументується тим, що дiяльнiсть неприбуткових установ i органiзацiй не спрямована на отримання прибутку, отже, їх основнi фонди не використовуються для ведення господарської дiяльностi в контекстi Закону № 334/94-ВР (згiдно з п. 1.32 ст. 1 цього Закону пiд господарською дiяльнiстю розумiють дiяльнiсть, спрямовану на отримання прибутку).
Вiдповiдно до пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 зазначеного Закону пiд термiном «невиробничi фонди» слiд розумiти капiтальнi активи, якi не використовуються у господарськiй дiяльностi платника податку. До таких невиробничих фондiв вiдносяться:
капiтальнi активи (або їх структурнi компоненти), якi пiдпадають пiд визначення групи 1 основних фондiв згiдно з пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8, включаючи орендованi;
капiтальнi активи, якi пiдпадають пiд визначення груп 2, 3 i 4 основних фондiв згiдно з пп. 8.2.2 цiєї статтi, якi є невiд`ємною частиною, розмiщенi або використовуються для забезпечення дiяльностi невиробничих фондiв, що пiдпадають пiд визначення групи 1 основних фондiв або вилученi з мiсця ведення господарської дiяльностi платника податку та переданi у безоплатне користування особам, якi не є платниками цього податку.
Витрати на придбання, ремонт, реконструкцiю, модернiзацiю або iншi полiпшення невиробничих фондiв не пiдлягають амортизацiї та провадяться за рахунок вiдповiдних джерел фiнансування.
Бухгалтерський облiк вартостi невиробничих фондiв ведеться окремо вiд податкового облiку та не впливає на податковi зобов`язання платника податку.
Таким чином, у неприбуткових установ i органiзацiй з метою оподаткування вартiсть основних фондiв не пiдлягає амортизацiї й не включається до складу валових витрат.
Пiдпунктом 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР встановлено, що у разi продажу невиробничих фондiв до валових доходiв платника податку включаються доходи, отриманi (нарахованi) вiд продажу, а до валових витрат – сума витрат, пов`язаних iз придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондiв (без урахування зносу) та їх полiпшенням.
Водночас п. 7.11 ст. 7 цього Закону встановлено особливий порядок оподаткування неприбуткових установ та органiзацiй, зокрема наведено перелiк доходiв, що звiльняються вiд оподаткування для кожного з видiв таких установ та органiзацiй.
Згiдно з пп. 7.11.13 п. 7.11 ст. 7 зазначеного Закону для неприбуткових органiзацiй основною дiяльнiстю є дiяльнiсть з надання благодiйної допомоги, просвiтнiх, культурних, наукових, освiтнiх та iнших подiбних послуг для суспiльного споживання, зi створення систем соцiального самозабезпечення громадян (недержавнi пенсiйнi фонди, кредитнi спiлки та iншi подiбнi органiзацiї). До основної дiяльностi також включається продаж неприбутковою органiзацiєю товарiв (послуг), якi пропагують принципи та iдеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову органiзацiю, та якi є тiсно пов`язаними з її основною дiяльнiстю, якщо цiна таких товарiв (послуг) є нижчою за звичайну або коли така цiна регулюється державою. До основної дiяльностi не включаються операцiї з надання товарiв (послуг) неприбутковими органiзацiями, визначеними в абзацах «в»–«д» пп. 7.11.1 цього пункту, особам iншим, нiж засновники (члени, учасники) таких органiзацiй. Вичерпний перелiк видiв дiяльностi неприбуткових органiзацiй мають мiстити їх статутнi документи.
Згiдно з нормами пп. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону № 334/94-ВР у разi одержання неприбутковою органiзацiєю доходiв iз джерел iнших, нiж визначенi вiдповiдними пiдпунктами 7.11.2 – 7.11.7 для її виду, такi доходи пiдлягають обкладанню податком на прибуток.
При цьому з метою оподаткування у зменшення суми iнших доходiв враховуються лише витрати, якi прямо пов`язанi з отриманням таких доходiв.
Слiд також нагадати, що пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено вимогу щодо включення до складу валових витрат лише витрат, пiдтверджених вiдповiдними розрахунковими, платiжними та iншими документами, обов`язковiсть ведення i зберiгання яких передбачено правилами ведення податкового облiку.
Доходи, отриманi неприбутковою органiзацiєю вiд продажу невиробничих фондiв, вiдносяться до таких, що пiдлягають обкладанню податком на прибуток.
Отже, у разi продажу невиробничих фондiв у неприбуткової органiзацiї виникають валовi доходи, а також валовi витрати, якi дорiвнюють розмiру витрат, пов`язаних iз будiвництвом таких невиробничих фондiв, за умови наявностi пiдтверджувальних документiв (договiр пiдряду, кошторис, акт приймання-передачi тощо).
Розрахунок податку на прибуток вiд доходу, отриманого неприбутковою установою з iнших джерел, нiж визначенi пп. 7.11.2–7.11.7 п. 7.11 ст. 7 (абзац другий пп. 7.11.9 зазначеної статтi), що провадиться у звiтному перiодi (рядки з 10 до 15), надається у частинi II Звiту про використання коштiв неприбутковими органiзацiями та установами, затвердженого наказом № 233 (за текстом – Звiт).
Вартiсть продажу об`єкта невиробничих фондiв вiдображається у рядку 10 Звiту.
Витрати, що безпосередньо пов`язанi з будiвництвом такого об`єкта (в даному випадку – сума кредиторської заборгованостi перед органiзацiєю-пiдрядником), вiдображаються у рядку 11 Звiту в той самий звiтний перiод, що й зазначенi доходи. Сплата неприбутковою установою податку на прибуток у разi, якщо доходи вiд продажу невиробничих фондiв перевищують витрати на їх будiвництво (данi рядка 15), здiйснюється за той податковий перiод, в якому одержано такий прибуток.
Ганна Чернишова «Вiсник податкової служби України», липень 2007 р., № 25 (452), с. 16 (www.visnuk.com.ua)
Засади, на яких грунтуються пiдряднi вiдносини у капiтальному будiвництвi, викладено у главi 33 Господарського кодексу.
Статтею 317 цього Кодексу встановлено, що будiвництво об`єктiв виробничого та iншого призначення, пiдготовка будiвельних дiлянок, роботи з обладнання будiвель, iз завершення будiвництва, прикладнi та експериментальнi дослiдження i розробки, якi виконуються суб`єктами господарювання для iнших суб`єктiв або на їх замовлення, здiйснюються на умовах пiдряду.
Загальнi умови договорiв пiдряду визначаються вiдповiдно до положень Цивiльного кодексу про договiр пiдряду, якщо iнше не передбачено Господарським кодексом.
Згiдно зi ст. 318 Господарського кодексу за договором пiдряду на капiтальне будiвництво одна сторона (пiдрядник) зобов`язується своїми силами i засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати i здати замовниковi у встановлений строк визначений договором об`єкт вiдповiдно до проектно-кошторисної документацiї або виконати зумовленi договором будiвельнi та iншi роботи, а замовник зобов`язується передати пiдряднику затверджену проектно-кошторисну документацiю, надати йому будiвельний майданчик, прийняти закiнченi будiвництвом об`єкти i оплатити їх.
Договiр пiдряду на капiтальне будiвництво повинен передбачати: найменування сторiн; мiсце i дату укладення; предмет договору (найменування об`єкта, обсяги i види робiт, передбачених проектом); строки початку i завершення будiвництва, виконання робiт; права i обов`язки сторiн; вартiсть i порядок фiнансування будiвництва об`єкта (робiт); порядок матерiально-технiчного, проектного та iншого забезпечення будiвництва; режим контролю якостi робiт i матерiалiв замовником; порядок прийняття об`єкта (робiт); порядок розрахункiв за виконанi роботи, умови про дефекти i гарантiйнi строки; страхування ризикiв, фiнансовi гарантiї; вiдповiдальнiсть сторiн (вiдшкодування збиткiв); урегулювання спорiв, пiдстави та умови змiни i розiрвання договору.
Вартiсть робiт (цiна договору) або спосiб її визначення зазначаються у договорi пiдряду на капiтальне будiвництво.
Вартiсть робiт за договором пiдряду (компенсацiя витрат пiдрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено iнше. Змiни до твердого кошторису можуть бути внесенi лише за погодженням сторiн.
Проведення розрахункiв за договором пiдряду на капiтальне будiвництво регулюється ст. 321 Господарського кодексу.
Так, якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапiв, замовник зобов`язаний сплатити пiдряднику зумовлену договором цiну пiсля остаточної здачi об`єкта будiвництва, за умови, що роботу виконано належним чином i в погоджений строк або, за згодою замовника, – достроково.
Пiдрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у разi, якщо така виплата та розмiр авансу передбаченi договором.
За необхiдностi консервацiї будiвництва з не залежних вiд сторiн обставин замовник зобов`язаний оплатити пiдряднику виконанi до консервацiї роботи та вiдшкодувати йому пов`язанi з консервацiєю витрати.
Пiдставою для зарахування об`єкта будiвництва на баланс пiдприємства-замовника є акт приймання-передачi (введення в експлуатацiю) основних засобiв.
Зарахування об`єкта будiвництва на баланс пiдприємства здiйснюється за первiсною вартiстю, яка складається з таких витрат:
суми, що сплачують постачальникам i пiдрядникам за устаткування, iнструмент, iнвентар та iншi необоротнi активи, за виконанi проектно-вишукувальнi i будiвельно-монтажнi роботи (без непрямих податкiв);
реєстрацiйнi збори, державне мито та аналогiчнi платежi, що здiйснюються у зв`язку з придбанням (отриманням) прав на об`єкт основних засобiв;
суми непрямих податкiв у зв`язку з придбанням (будiвництвом) основних засобiв (якщо вони не вiдшкодовуються пiдприємству);
витрати зi страхування ризикiв доставки основних засобiв;
витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження i пуск основних засобiв;
iншi витрати, безпосередньо пов`язанi з доведенням основних засобiв до стану, в якому вони придатнi для використання iз запланованою метою.
Слiд зазначити, що у разi якщо для будiвництва основних засобiв залучалися позиковi кошти, то витрати на сплату процентiв за користування кредитом не включаються до первiсної вартостi таких засобiв.
Отже, витрати, понесенi у зв`язку з будiвництвом об`єкта основних засобiв, пiсля введення цього об`єкта в експлуатацiю становлять його первiсну вартiсть.
Порядок ведення податкового облiку витрат на капiтальне будiвництво об`єкта основних фондiв залежить вiд напряму його майбутнього використання:
будiвництво основних фондiв для виробничих потреб та ведення господарської дiяльностi;
будiвництво невиробничих фондiв.
На прикладi запитання, що надiйшло до редакцiї вiд громадської органiзацiї «Спортивний клуб «Азовмаш» (м. Марiуполь), розглянемо, як у податковому облiку неприбуткової органiзацiї вiдображаються витрати на капiтальне будiвництво об`єкта основних засобiв.
Неприбутковою органiзацiєю було укладено з пiдрядною органiзацiєю договiр на будiвництво об`єкта нерухомостi. Пiсля завершення будiвництва пiдписано акт приймання-передачi виконаних робiт i введено об`єкт в експлуатацiю. У зв`язку з неоплатою виконаних робiт у неприбуткової органiзацiї виникла кредиторська заборгованiсть у розмiрi вартостi об`єкта нерухомостi. Через вiдсутнiсть коштiв прийнято рiшення погасити заборгованiсть перед пiдрядною органiзацiєю шляхом передачi їй у власнiсть об`єкта нерухомостi. Як вiдображаються зазначенi операцiї в податковому облiку неприбуткової органiзацiї?
Основнi фонди неприбуткових органiзацiй вiдносяться до невиробничих фондiв.
Це аргументується тим, що дiяльнiсть неприбуткових установ i органiзацiй не спрямована на отримання прибутку, отже, їх основнi фонди не використовуються для ведення господарської дiяльностi в контекстi Закону № 334/94-ВР (згiдно з п. 1.32 ст. 1 цього Закону пiд господарською дiяльнiстю розумiють дiяльнiсть, спрямовану на отримання прибутку).
Вiдповiдно до пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 зазначеного Закону пiд термiном «невиробничi фонди» слiд розумiти капiтальнi активи, якi не використовуються у господарськiй дiяльностi платника податку. До таких невиробничих фондiв вiдносяться:
капiтальнi активи (або їх структурнi компоненти), якi пiдпадають пiд визначення групи 1 основних фондiв згiдно з пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8, включаючи орендованi;
капiтальнi активи, якi пiдпадають пiд визначення груп 2, 3 i 4 основних фондiв згiдно з пп. 8.2.2 цiєї статтi, якi є невiд`ємною частиною, розмiщенi або використовуються для забезпечення дiяльностi невиробничих фондiв, що пiдпадають пiд визначення групи 1 основних фондiв або вилученi з мiсця ведення господарської дiяльностi платника податку та переданi у безоплатне користування особам, якi не є платниками цього податку.
Витрати на придбання, ремонт, реконструкцiю, модернiзацiю або iншi полiпшення невиробничих фондiв не пiдлягають амортизацiї та провадяться за рахунок вiдповiдних джерел фiнансування.
Бухгалтерський облiк вартостi невиробничих фондiв ведеться окремо вiд податкового облiку та не впливає на податковi зобов`язання платника податку.
Таким чином, у неприбуткових установ i органiзацiй з метою оподаткування вартiсть основних фондiв не пiдлягає амортизацiї й не включається до складу валових витрат.
Пiдпунктом 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР встановлено, що у разi продажу невиробничих фондiв до валових доходiв платника податку включаються доходи, отриманi (нарахованi) вiд продажу, а до валових витрат – сума витрат, пов`язаних iз придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондiв (без урахування зносу) та їх полiпшенням.
Водночас п. 7.11 ст. 7 цього Закону встановлено особливий порядок оподаткування неприбуткових установ та органiзацiй, зокрема наведено перелiк доходiв, що звiльняються вiд оподаткування для кожного з видiв таких установ та органiзацiй.
Згiдно з пп. 7.11.13 п. 7.11 ст. 7 зазначеного Закону для неприбуткових органiзацiй основною дiяльнiстю є дiяльнiсть з надання благодiйної допомоги, просвiтнiх, культурних, наукових, освiтнiх та iнших подiбних послуг для суспiльного споживання, зi створення систем соцiального самозабезпечення громадян (недержавнi пенсiйнi фонди, кредитнi спiлки та iншi подiбнi органiзацiї). До основної дiяльностi також включається продаж неприбутковою органiзацiєю товарiв (послуг), якi пропагують принципи та iдеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову органiзацiю, та якi є тiсно пов`язаними з її основною дiяльнiстю, якщо цiна таких товарiв (послуг) є нижчою за звичайну або коли така цiна регулюється державою. До основної дiяльностi не включаються операцiї з надання товарiв (послуг) неприбутковими органiзацiями, визначеними в абзацах «в»–«д» пп. 7.11.1 цього пункту, особам iншим, нiж засновники (члени, учасники) таких органiзацiй. Вичерпний перелiк видiв дiяльностi неприбуткових органiзацiй мають мiстити їх статутнi документи.
Згiдно з нормами пп. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону № 334/94-ВР у разi одержання неприбутковою органiзацiєю доходiв iз джерел iнших, нiж визначенi вiдповiдними пiдпунктами 7.11.2 – 7.11.7 для її виду, такi доходи пiдлягають обкладанню податком на прибуток.
При цьому з метою оподаткування у зменшення суми iнших доходiв враховуються лише витрати, якi прямо пов`язанi з отриманням таких доходiв.
Слiд також нагадати, що пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено вимогу щодо включення до складу валових витрат лише витрат, пiдтверджених вiдповiдними розрахунковими, платiжними та iншими документами, обов`язковiсть ведення i зберiгання яких передбачено правилами ведення податкового облiку.
Доходи, отриманi неприбутковою органiзацiєю вiд продажу невиробничих фондiв, вiдносяться до таких, що пiдлягають обкладанню податком на прибуток.
Отже, у разi продажу невиробничих фондiв у неприбуткової органiзацiї виникають валовi доходи, а також валовi витрати, якi дорiвнюють розмiру витрат, пов`язаних iз будiвництвом таких невиробничих фондiв, за умови наявностi пiдтверджувальних документiв (договiр пiдряду, кошторис, акт приймання-передачi тощо).
Розрахунок податку на прибуток вiд доходу, отриманого неприбутковою установою з iнших джерел, нiж визначенi пп. 7.11.2–7.11.7 п. 7.11 ст. 7 (абзац другий пп. 7.11.9 зазначеної статтi), що провадиться у звiтному перiодi (рядки з 10 до 15), надається у частинi II Звiту про використання коштiв неприбутковими органiзацiями та установами, затвердженого наказом № 233 (за текстом – Звiт).
Вартiсть продажу об`єкта невиробничих фондiв вiдображається у рядку 10 Звiту.
Витрати, що безпосередньо пов`язанi з будiвництвом такого об`єкта (в даному випадку – сума кредиторської заборгованостi перед органiзацiєю-пiдрядником), вiдображаються у рядку 11 Звiту в той самий звiтний перiод, що й зазначенi доходи. Сплата неприбутковою установою податку на прибуток у разi, якщо доходи вiд продажу невиробничих фондiв перевищують витрати на їх будiвництво (данi рядка 15), здiйснюється за той податковий перiод, в якому одержано такий прибуток.
Ганна Чернишова «Вiсник податкової служби України», липень 2007 р., № 25 (452), с. 16 (www.visnuk.com.ua)
