Як не "обпіктися" на виборі помешкання

Перше питання, яке вам доведеться вирішити перед підкоренням столиці: "ДЕ ЖИТИ?"

 

Якщо ви приїхали здобувати освіту, бажано дізнатись  чи має обраний вами навчальний заклад свій  гуртожиток,  які там умови. Наприклад, якщо Політехнічний інститут та Університет ім. Тараса Шевченка мають власні, порівняно комфортні студмістечка, то у інших з цим гірше. Гуртожитки у незадовільному стані, а в кімнаті, яка розрахована на трьох осіб селять по п’ять – вісім студентів. От і маєте на шість квадратних метрів три двоповерхових ліжка,  одну кухню на 30 кімнат та душ на першому поверсі до якого завжди черга. Відповідальні за поселення розводять руками: ”Кількість гуртожитків обмежена, а кількість студентів щорічно збільшується”. Життя в гуртожитку не вельми комфортне, проте дешеве. (Наприклад, рік проживання в гуртожитку КНЕУ коштує 300 гривень).

 

Є гуртожитки готельного типу, для аспірантів та особливої категорії студентів. Але, щоб туди потрапити, треба знати кому давати "на лапу".

 

Якщо ви приїхали працювати, або просто не бажаєте жити в гуртожитку, є варіант підшукати собі квартиру.

 

У Києві можна знайти житло на будь який смак і на будь-який термін: погодинно, подобово та довгостроково. Вже на центральному залізничному вокзалі вас зустріне юрба галасливих тіточок які невпинно скандують: “Квартира! Квартира! Квартира!”. Їх клієнти, як правило, люди що приїхали до Києва на кілька днів не маючи де зупинитись.

 

У Києві безліч народу  бажаючого здавати житло. Для когось це стабільний додатковий заробіток що не потребує зайвих зусиль, а для когось – серйозний бізнес. Хтось має ліцензію, а хтось намагається все робити таємно, ухиляючись від сплати податків. Координати цих людей та організацій можна знайти в Інтернеті чи в газетах на кшталт "Авізо". Що до газет, їх  бажано купувати рано вранці, в день виходу номера, і телефонувати всім, чиї умови здаються вам підходящими. Тому що вже через день всюди буде зайнято.

 

Також зараз існує безліч агентств нерухомості. Як правило, умови такі: ви укладаєте з ними угоду, – вони в зазначений термін підшукують вам житло, а ви одноразово сплачуєте їм половину суми місячної вартості обраного вами житла.

 

Варто пам’ятати, що серед таких агентств багато аферистів – мала особистий негативний досвід: заплатила 150 гривень. Протягом 14 днів агентство мало підшукати мені житло. В перший же день, дали адресу, – квартира на Райдужному масиві, підселення другою в кімнату. Мене зустріла неохайна господиня, яка повідомила що у неї вже живе троє дівчат, але одна збирається виселятись, то мені, поки що  поставлять десь розкладачку. Сума яку я мала сплатити була на 100 гривень більше, ніж та, про яку говорили в агентстві. Я подякувала та пішла. В агентстві “здивувалися”, пообіцяли підшукати щось інше, але після цього перестали відповідати на мої дзвінки.

 

Тож якщо ви надумали скористатися  послугами агентства – будьте обережними. Обов’язково дізнайтеся чи мають вони ліцензію. Коли ці питання вирішено – переходьте до справи.

 

По перше,  визначтеся яке житло ви хочете. Чотирикімнатну квартиру в центрі міста, ($4000 – 6000) квартирку типу “гостинка” на окраїні ($300) , окрему кімнату з в квартирі з господарями ($150 – 200) чи куток з ліжком ($80 – 100).

 

Як правило, у вересні, у зв’язку з підвищеним попитом, ціни піднімаються на 10 –20 %, але вже через місяць все ”стає на свої місця”. Ціна житла залежить від району. Чим ближче до центру і до метро, чим краща транспортна розв’язка – тим вища оплата. Порівняно недорогими районами вважаються Троєщина, Борщагівка, Виноградар. Також, можна обрати містечка поблизу Києва – Бровари, Боярка, Вишневе, Вишгород. Але варто пам’ятати, зекономивши на житлі, ви витратите купу грошей на трамваї – автобуси –маршрутки, і купу часу на стояння в пробках.

 

Наступний етап – огляд квартири. Не поспішайте. Розгляньте якомога більше варіантів. Поспілкуйтесь з господарями. Обговоріть усе, до найдрібніших деталей. Чи можна користуватися шафою, холодильником, телефоном телевізором? Чи можна встановлювати власну техніку – комп’ютер, музичний центр? Якщо ви живете разом з господарями, – чи не будуть вони проти якщо ви повертатиметесь пізно, чи можна щоб до вас приходили гості? Як ви маєте поводитись якщо гості прийшли до хазяїв?

 

Якщо раптом господарі передумають здавати своє житло, вони мають попередити вас за кілька тижнів, щоб ви мали час підшукати щось інше. Бажано укласти угоду і з’ясувати всі ці питання до поселення, щоб уникнути небажаних непорозумінь.

 

І останнє – декілька можливих типів господарів:

 

   Нейтральні – це люди для яких важливо одне, лад у домі та вчасна оплата. Вони можуть поцікавитись як ваші справи, але не будуть втручатися у ваше життя, тому що зайняті власним. Як на мене, ідеальний варіант.

   Благодійники – так-так, досі існують сердобольні бабусі, які будуть звертатися до вас "дитинко", готуватимуть борщ, благословлятимуть перед виходом з дому і братимуть за житло 300 грн. Але за це вам доведеться ходити в аптеку, вислуховувати довгі монологи життєвих сповідей і поради що до того як треба вдягатися.

   Фанатики – таких небагато, але все ж трапляються. Вони будуть дезінфікувати ванну і протирати ручки вхідних дверей, цікавитись що воно тхне на кухні, і хто вас учив так смажити яєчню. З ними не можна говорити голосно. Не можна конфліктувати. Бо вам доведеться слухати  про те що “понаїхало тут всяких”. Перевиховати таких людей неможливо, тож треба просто шукати інше житло.

 

Часом, трапляються фанатичні батьки що беруть в дім тільки хлопців чи тільки дівчат, намагаючись, таким чином, влаштувати особисте життя своїх неодружених дітей.

 

Є такі що беруть тільки студентів, або тільки працюючих людей. (Вас обов’язково запитають, де ви працюєте і скільки заробляєте.)

І найголовніше що варто пам’ятати, як би важко не було, житло ви знайдете обов’язково, тому що Київ – місто великих можливостей для людей що не звикли лінуватися.

 
Наталка Приступ