Як не втрапити на гачок житлових аферистів

Близько 800 недобудованих об'єктів, тисячі незданих в експлуатацію квадратних метрів,  чотириста тисяч ошуканих сімей. Житлові афери підстерігають українців мало не на кожному кроці. Забудовники обдурюють на всьому - починаючи від виділення їм землі місцевою владою, закінчуючи наднизькими цінами на розкішні, за їхніми словами, апартаменти із комфортним розташуванням та сучасною інфраструктурою.

Олексій Гончарук, президент асоціації допомоги постраждалим інвесторам: "Дуже обережно треба ставитися до пропозицій, які демпінгують ринок. Ну, ми ж приблизно розуміємо,яка ціна на нерухомість сьогодні в Києві. От все що нижче, до цього треба дуже обережно поставитися, бо можливо ніхто не збирається у вас брати гроші і вас кидати, можливо вам побудують таку квартиру, в якій просто неможливо жити, ви ж чули, про те що розказують, що стіни із будівельного сміття".

Самі забудовники вирішили поборотися із несумлінними конкурентами - запровадили так званий чорний список. До переліку вноситимуть  компанії, які не здали щонайменше 20 % житлового будівництва, не виконують зобов'Язань та йдуть на фінансові махінації.  Внесуть до переліку й тих, хто зводить  об’єкти без дозвільних документів, грубо порушує державні будівельні норми та відхиляється від проекту.  Нині в чорному списку близько 40 фірм. Найближчим часом, кажуть фахівці, їх буде уже вісім сотень.   Незалежні експерти припускають, що так великі забудовники зроблять "ведмежу послугу" дрібним - приберуть їх із галузі. Учасники ринку переконують, що подібний перелік зброєю для нечесної конкуренції не буде.

Тарас Лилик, 1-й заступник виконавчого директора КБУ: "Практично все повинно буде доведено судом. Фінансові махінації - мають бути доведені судом, нездача в експлуатацію - тут суб'єктивізму не може бути. Є паспорт проектом - заплановано в 7 році, не здано, а у нас 12, тут навіть подвійної лінії не може бути".

Панацеєю від афер чорні списки не стануть хоча б з огляду на те, що підставні будівельні компанії виростають наче гриби після дощу, а до переліку забудовник потрапляє лише постфактум - коли інвестори вже ошукані. Частково врятувати від втрати коштів може страхування. Та убезпечувати треба ризики не вкладника, а забудовника.

Тетяна Родіонова, генеральний директор страхової компанії: "Инвестор - он сам перед собой фактически должен застраховать ответственность. Это как то глуповато. Он может застраховать свои риски, но бремя доказательственной базы будет лежать на нём. И наше законодательство абсолютно не готово к тому, и я не знаю случаев, когда такие иски приводили к окончательному решению суда  в пользу собственно инвестора. Проще, если ответственность страхует настройщик".

Ошукані інвестори у пошуках правди та втрачених коштів можуть йти і до Третейського суду. Проте, в останні роки, кажуть фахівці, ця система себе дискредитувала. Тож безпечний спосіб вкласти гроші у житло залишається незмінним: добре вивчити історію компанії , з'ясувати хто за нею стоїть, уважно читати всі документи перед тим, як ставити підпис та постійно контролювати роботу забудовника.

Уляна Дрючкова, Дмитро Гончаров