Вулиця Олеся Гончара 88Б, Київ. Фото та відгуки про будинок

Мене звуть Свінціцький Олексій. Я, починаючи з 24 лютого 2021 року знімав квартиру у Анни Кучмук (+380677859647) за адресою м. Київ, вул. Олеся Гончара 88Б, квартира 19.

Після початку ві

йни я зі своєю дівчиною виїхав в іншу країну, залишивши майже всі речі в квартирі. Ключі від квартири ми передали подрузі, яка залишилась в Києві. Десь на початку березня вона заходила в квартиру, викинула всю їжу, яка може зіпсуватися, частково помила і заховала у посудомийку посуд, який залишився брудним. Квартира була в порядку.

Зайшовши другий раз 29 березня вона повідомила, що багато речей зникли або лежать не на своїх місцях. Запитали у власниці - виявилось це заходив її син, без ніякого попередження. Мотивацію власниця пояснила словами: "Зараз кругом мародери, хотіли заховати твою апаратуру, щоб не вкрали". У мене і справді завчасно до початку війни була зібрана в коробки досить недешева аудіоапаратура, яку я не встиг відправити з Києва. Потім ми дізналися, що апаратуру занесли на антресоль (при тому, що сабвуфер досить великий і важкий, я впевнений, що самому його занести на антресоль на хиткій драбині, яка була вдома, неможливо, це робили декілька людей). Також були прибрані настольні ігри, певні інші речі. Хоча монітор на столі чомусь нікого не хвилював. Тобто характер переміщень речей досить хаотичний. Також подруга зафіксувала на фото окрім цього пустий холодильник та морозильну камеру, пусту поличку з алкоголем, відсутні приправи та велику частину солодощів. На це все власниця відповіла лиш: "син викинув більшість їжі, шоб не завонялося, а решта взагалі в сусідки в холодильнику". Логічні аргументи про настольні ігри, приправи, алкоголь та м’ясо в морозильній камері отримали контраргумент у вигляді "ой я не знаю, дам номер сина, запитаєте". Номер сина вона відправила з нагадуванням через день, син за декілька дзвінків в різні дні так і не підняв трубку.

Наскільки я розумію, її син з друзями просто вирішили "повисіти на хаті", паралельно прикривши це чимось шляхетним.

Ми вирішили поки що відкласти це питання, оскільки якогось вирішення не проглядалось, власниця включає "дурочку" і більше нічого не пояснює. Після цього 16 квітня власниця повідомила, що пора платити за оренду повну суму, хоча мер міста Кличко радив поки що зачекати з поверненням. Вийшло, що за воєнний березень я заплатив за декілька днів до війни регулярним платежем, а за воєнний квітень власниця забрала заставу, яку оплачують при зйомі житла (за перший і останній місяць). При цьому, я також повністю оплачував комунальні.

Коли наші друзі були наступний раз, щоб зібрати деякі речі нам в посилку, ми знову написали власниці і вона повідомила, що син їй сказав, буцімто алкоголь на певній поличці, яку вона назвала, а перекладений зі старої він був, оскільки вона хитка і не витримувала алкоголю (до цього рік якось витримала). Алкоголь (окрім найдорожчих пляшок, одна з яких коштує 660грн) був в пакеті на цій поличці, де його під час минулого візиту друзів не було. Тобто, власниця чи хтось за її дорученням був у квартирі другий раз без нашого відома, при тому, що власниця клялась, що ніхто туди не зайде більше без нашого дозволу. Також в холодильник повернулась частина їжі, але далеко не вся, морозильна камера була пуста. Тепер власниця, коли я знову спробував дізнатися причини нового візиту, відповіла, що більше ніхто не заходив (тепер уже явна брехня). А на питання "куди спершу ділась їжа" тепер відповіла "віддали на тро". Повідомляти про це, звичайно ж, мені ніхто не збирався і те, що це приватна власність і можливо я хотів її віддати, наприклад, все тим же друзям (все-таки в Києві були певні продовольчі проблеми) - нікого не хвилювало.

В результаті цих подій, я сказав, що більше 12 тисяч за квартиру платити не зможу. Вона спершу погодилась. Але тоді я висунув умову, що потрібно перезаключити контракт (оскільки старий закінчився якраз в день початку війни), де буде вказано, хто має право і при яких обставинах заходити в квартиру і потрібно поміняти замок (оскільки не дуже хочеться платити за квартиру, якою хтось чужий користується як йому заманеться), на що власниця сказала, що краще тоді нам з’їжджати з квартири.

При зборі речей знайшли ще ряд дрібний зниклих речей типу посуду і т.д., але вирішили, що уже нічого не доб’ємося розмовами. Також у квартирі була пральна машина, куплена за мій рахунок з додатковими коштами у вигляді 5000 від власниці. Власниця порахувала, що разом з оплатою комунальних послуг вона мені поверне 4000 тисячі і залишить пральну машину собі. Передивившись чеки, я їй повідомив, що сума повернення має дорівнювати 6300 (забувши уже навіть про пляшку за 660 та інші речі, які зникли, накшталт кришталевого бокалу). Власниця це проігнорувала, віддавши моїм друзям лише 4000 і повідомивши нас, що 2300 перешле на карту.

Ці всі події супроводжувались приниженнями і явно некоректною лексикою зі сторони власниці накшталт "вкуси себе за жопу і не будь дермом, боже яке ти нещасне, мені тебе жаль". При потребі, можу поділитися всією перепискою і деякими записаними дзвінками.

В результаті власниця сказала, що поверне кошти, але так і не повернула, сказавши "в мене син зі служби в неділю повернеться, він з тобою поговорить". Син написав трошки пізніше, сказав видати йому чеки і гарантію, я видав, на що він сказав, що очікує на очну зустріч. На аргумент, що вона неможлива, він лише ще декілька разів наголосив, що хоче побачитись вживу і нічого віддавати не буде. Наскільки я розумію, він тонко натякав на фізичну розправу. Переписка також є.

В результаті, я оплатив і оренду і комунальні за час війни. Власниця мені залишилась винна 2300 за пральну машину, 660 за пляшку, невизначені сумі за інші зниклі предмети та купу нервів.

Якщо ви не хочете, щоб у вашу квартиру заходили посторонні люди без вашого дозволу і брали ваші речі, якщо ви ціните свої кошти і нерви - не знімайте житло в оренду у Анни Кучмук.