Подать объявление

Як бути без свідоцтва про право власності на нерухомість?

Як бути без свідоцтва про право власності на нерухомість?
Перехід до бездокументарного підтвердження права власності на новозбудовану нерухомість відбувся так раптово, що для пересічного громадянина така вкрай прогресивна і необхідна реформа взагалі залишилась непомітною. А дарма.

Із 1-го січня 2016 року українці, отримуючи документи за результатом такої адміністративної послуги як державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, не знайшли серед цих документів свідоцтва про право власності. 

Нещодавно Domik.ua писав про те, коли і навіщо введуть додаткові документи, необхідні для угод з квартирами .

Справа в тім, що відтепер право власності на нерухомість, відомості про яке внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підтверджується не документом, а відповідним записом у реєстрі. У відповідності з абзацом другим частини п’ятої статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на підставі цього запису власник вчиняє правочини зі своєю нерухомістю. Обов’язкове використання нотаріусом під час вчинення нотаріальної дії з нерухомістю відомостей Державного реєстру прав передбачене статтею 46-1 Закону України «Про нотаріат». Також частиною першою статті 55 цього Закону встановлено, що угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі прав. 

«Основний удар» прийшовся на державних реєстраторів та нотаріусів, яким довелося пояснювати здивованим заявникам про те, що видача свідоцтва про право власності на нерухомість не передбачена законодавством, а на підтвердження державної реєстрації речових прав на нерухоме майно видаються такі документи як «інформація з Державного реєстру прав» та «рішення державного реєстратора». 

Читайте також: Все, що потрібно знати про сплату податку на нерухомість у 2016 році

Іще місяць тому укласти договір, предметом якого є нерухоме майно, без документа, що підтверджує право власності на нього, було неможливо. Тепер до нотаріуса власник може прийти лише з документом, який посвідчує його особу, та документом, що засвідчує присвоєння йомуідентифікаційного номеруплатника податків. 

І не лише в цьому нововведення спрощує життя власника: більше не потрібно отримувати дублікатправовстановлювального документа, який втрачено чи пошкоджено, а також автоматично вирішується проблема реалізації свого права на розпорядження частиною нерухомості співвласником, у якого правостановлювальний документ відсутній. 

Чи варто боятися наслідків нововведення? 

Окремі правники радять власникам нерухомості періодично перевіряти інформацію про свої об’єкти в реєстрі, а якщо відомості про такі об’єкти не внесені до нього, терміново це зробити. Лунають в пресі й побоювання щодо «рейдерських атак на нерухомість». 

Безумовно, за можливості, своє право краще внести до Державного реєстру прав. Автоматично, без подання відповідної заяви власника, до цього реєстру відомості з баз даних, у яких реєструватися права та обтяження до 2013 року, не переносилися. І наявність відповідних даних в сучасній інформаційній системі значно спростить питання розпорядження власністю, а також підтвердження прав на неї перед третіми особами, у разі виникнення такої необхідності. 

Читайте також: Спадок без кадастрового номеру за старим держактом

Перевірка інформації також не створить проблем, адже Державний реєстр прав відкритий: отримання відомостей з нього доступне як за об’єктом нерухомості, так і за суб’єктом права. Зацікавлена особа може отримати інформацію, звернувшись до будь-якого нотаріуса чи державного реєстратора. Крім того законодавство надає можливість отримати такі відомості через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України (https://kap.minjust.gov.ua/services/registry). Крім того, забезпечено можливість перевірки дійсності виданих з Державного реєстру прав документів за індексним номером. 

При цьому слід пам’ятати, що правочини нотаріус вчинятиме не лише на підставі запису про право власності на нерухоме майно, а й встановивши особу, що звернулася, та її повноваження на розпорядження нерухомим майном. Це обов’язок нотаріуса, закріплений законом. 

У разі ж якщо право власності не внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підтвердити його можливо виключно за умови подання відповідного правовстановлювального документа. 

Резюмуючи, варто зазначити, що наразі явно не вистачає роз’яснювальної роботи з боку Мін’юсту, яким ця реформа впроваджена. Також більшість підзаконних нормативно-правових актів ще не приведена у відповідність до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що може певним чином ускладнити реалізацію нововведень на практиці.  

Але важливий та відповідальний крок вперед в реформуванні відносин власності вже зроблено.

Оцените статью
0 голосов

Читайте также

Инвестиции в свое будущее с безопасным ЖК DELREY

Инвестиции в свое будущее с безопасным ЖК DELREY

Безопасность и Комфорт: Почему следует обратить внимание именно на ЖК DELREY?

Безопасность и Комфорт: Почему следует обратить внимание именно на ЖК DELREY?

Специальное предложение на квартиры бизнес-класса в ЖК DELREY

Специальное предложение на квартиры бизнес-класса в ЖК DELREY

Поделитесь вашим мнением

Комментарии посетителей

31 комментарий
Олег• 
Таким образом хотят вернуть старинные дома в городах Западной Украины их законным наследникам? Имена украинцев, как хозяев, затеряются в документах. А бывшие владельцы всплывут с доказательствами владения собственностью. Могу ошибаться, хотя устами младенца... Законы некоторые принимают не для народа - это факт. Так что мой бред - это версия.
-1+1
Nikolay• 
Основним проблемним питанням застосування законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, на мою думку, є відмова від правовстановлюючого документа, як правового інструмента в системі відносин власності, що забезпечував суб’єктивні права власника нерухомого майна, його відносну самостійність, незалежність від держави та інших суб’єктів в цивільно-правових відносинах щодо об’єктів нерухомого майна, які знаходяться у його власності. Правовстановлюючий документ – це документ який видавався державою (її конкретною уповноваженою особою, в тому числі видається чи посвідчується нотаріусом), яка діє від імені усіх громадян, про визнання за окремою фізичною чи юридичною особою безстрокового суб’єктивного права на привласнення конкретного об’єкта нерухомого майна. Правовстановлюючий документ – це своєрідний ключ до володіння, користування та розпорядження нерухомим майном. Надійний інструмент захисту права власності. Уявіть собі, що ключ від вашого будинку буде зберігатись не у вас, а у когось іншого. Кожний раз, коли ви захочете скористатись ключем, вам прийдеться звертатись до якогось чиновника та ще й платити за це гроші. Доступ до вашого ключа має необмежене коло осіб. При цьому, зберігач вашого ключа ніякої відповідальності перед вами за його збереження не несе. Що ми зараз маємо. Первинний правовстановлюючий документ на об’єкти нерухомого майна - свідоцтво про право власності скасований взагалі. Договори, свідоцтва, що видаються нотаріусом, рішення судів і т.п. низведені до рівня проміжного документа, який після державної реєстрації права власності стає в принципі зайвим. Мені здається, що ні законодавець, ні нотаріуси, ні, тим більше, громадяни, в повній мірі не усвідомили наслідків, які потягне за собою це непродумане рішення. Практика обороту правовстановлюючого документа (видачі, вилучення, проставлення відміток, передачі на зберігання і т.п.) досі дозволяла нотаріусам надійно забезпечувати охорону прав власності суб’єктів цивільних правовідносин. Що зараз стає неможливим. Ніяка інформація з електронного реєстру не замінить правовстановлюючий документ. Ця інформація свідчить, що на конкретний час власником нерухомого майна є та чи інша особа. Але вже на слідуючу секунду після отримання такої інформації, вона, на відміну від правовстановлюючого документа, втрачає свою актуальність. Черговість розгляду заяв про реєстрацію прав в ДРРП не убереже нотаріуса від негативних наслідків. Оскільки на час реєстрації заяви, скажем, договір про відчуження вже посвідчений, розрахунки між сторонами здійснені. Інформація, яку нотаріус може отримати з ДРРП не завжди достатня для вчинення того чи іншого правочину. Можна приводити і багато інших аргументів проти цих нововведень. Яка мета вищевказаної реформи? Спростити та здешевити процедуру оформлення прав власності? Сумнівно! Що б ви сказали, якби розробники літаків з метою спрощення та здешевлення відмовились від дублюючих систем життєзабезпечення літака?
0+10
Всі звіти про надійність новобудов безкоштовно
Обирайте новобудову в каталозі Білдконтролю та отримуйте звіт про її надійність. Це корисно.
Подробнее