Подать объявление

1,6 млрд грн податку на нерухомість сплатили фізичні особи за 2020 рік

1,6 млрд грн податку на нерухомість сплатили фізичні особи за 2020 рік
Чому у ДПС вважають справедливою ініціативу Данила Гетманцева розраховувати податок на нерухомість по-новому, але передрікають численні судові позови від власників майна? Про розрахунки для елітних квартир, штрафи, пеню та пільги — роз'яснення від податківців.

Редакція порталу Domik.ua вирішила розпитати Державну податкову службу України про найбільш спірні моменти стосовно податку на нерухомість. Ми надіслали головному фіскальному органу країни інформаційний запит. Нижче наводимо відповіді, отримані від ДПС. 

 — Скільки загалом сплатили до місцевих бюджетів податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у 2020 році?

 — У 2020 році за попередні звітні роки фізичні особи — власники нерухомості — сплатили 1,6 млрд грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що на 0,4 млрд грн більше, ніж у 2019 році (1,2 млрд грн).

Читайте також: Податок на нерухомість в Україні: скільки і хто повинен платити

 — Яке покарання передбачене за несплату податку на нерухоме майно чи за несвоєчасну сплату? Кому сплачується штраф чи пеня? 

 — У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, застосованих до нього на підставі Податкового кодексу України (далі — ПКУ ) чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ (для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки — протягом 60-ти днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення), такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

  • У разі затримки до 30-ти календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу;
  • У разі затримки більше 30-ти календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Водночас, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами цього ПКУ (для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки — до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком)), фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання (Стаття 124 ПКУ).

Також, у разі нарахування контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених ПКУ випадках, не пов'язаних із проведенням перевірки, розпочинається нарахування пені починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно з ПКУ (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 Статті 129 ПКУ). Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 Статті 129 ПКУ, нараховується за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Сплачені штрафні санкції та пеня зараховуються за кодами бюджетної класифікації податку на майно до місцевих бюджетів.

 — Чи передбачені пільги на податок на нерухоме майно чи звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату, враховуючи протиепідеміологічні заходи, направлені на перешкоджання COVID-19?

 — За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі — карантин), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій визначених пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. 

Також, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Отже, у разі якщо термін сплати податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, припадає на період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, і фізичною особою несвоєчасно сплачено суму такого податкового зобов’язання, штрафна санкція за вказане порушення не застосовується, а пеня не нараховується.

Крім того, пунктом 52-5 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)») визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПКУ в період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Отже, у 2021 році обчислення сум податку за звітний 2020 рік із об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за виключенням періоду з 1-го по 31-ше березня 2020 року.

Читайте також: Штраф за несплату податків у разі здачі квартири в оренду

— Чи мають право органи місцевої влади переглядати базу оподаткування, визначену підпунктами Статті 266.4.1. ПКУ в сторону збільшення чи зменшення площі, що підлягає оподаткуванню? Наприклад, стягувати податок лише на квартири, розмір яких перевищує 70 кв. м. 

 — Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному ПКУ (підпункт 12.3.1 пункту 12.3 Статті 12 ПКУ). Статтею 30 ПКУ визначено, що податкова пільга — передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 Статті 30 ПКУ. 

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 Статті 30 ПКУ).

Відповідно до пункту 30.9 Статті 30 ПКУ податкова пільга надається шляхом: 

  • податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
  • зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору;
  • встановлення зниженої ставки податку та збору; 
  • звільнення від сплати податку та збору. 

Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені пунктом 266.4 Статті 266 ПКУ. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується для:

  • квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. м;
  • житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв. м;
  • різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 кв. м.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік) (підпункт 266.4.1 пункту 266.4 Статті 266 ПКУ ).

Згідно з підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 Статті 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачуються на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів (підпункт 266.4.2 пункту 266.4 Статті 266 ПКУ). Отже, пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності таких осіб — платників податку, визначені незалежно від їх соціального статусу, майнового стану та рівня доходів.

Водночас, місцеві ради встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб, які визначаються виходячи з майнового стану та рівня доходів таких осіб.

Також, до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належить, зокрема, встановлення ставок місцевих податків та зборів у межах ставок, визначених ПКУ (підпункт 12.4.1 пункту 12.4 Статті 12 ПКУ). 

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної платні, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за один кв. м бази оподаткування.

Типи об’єктів житлової нерухомості визначені підпунктом 14.1.129 пункту 14.1 Статті 14 ПКУ, зокрема, будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на житлові будинки, квартири, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах тощо.

Таким чином, ставки податку для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюються за рішенням місцевої ради, залежно від місця розташування та типів таких об’єктів, а не від бази оподаткування (загальної площі) об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток.

Отже, ПКУ не передбачено зміни розміру зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, визначеної підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 Статті 266 ПКУ. 

 — Як розраховується сума податку на нерухомість для квартир, площа яких перевищує 300 кв. м, та будинків площею від 500 кв. м? Чи застосовуються щодо них податкові пільги, передбачені Статтею 266.4. ПКУ? 

 — Підпунктом 266.7.1-1 пункту 266.7 Статті 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи — платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 Статті 266 ПКУ, збільшується на 25 тис. грн на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 пункту 266.4 Статті 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються, зокрема, до об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 Статті 266 ПКУ, а саме для:

  • квартири/квартир — понад 300 кв. м (60 кв. м х 5);
  • житлового будинку/будинків — понад 600 кв. м (120 кв. м х 5);
  • різних типів об'єктів житлової нерухомості — понад 900 кв. м (180 кв. м х 5).

Приклад розрахунку податку для квартири площею 305 кв. м

Отже, порядок обчислення суми податку за квартиру, що належить фізичній особі, загальною площею 305 кв. м у 2021 році за звітний 2020 рік, за умови встановленої ставки такого податку 1,5% розміру мінімальної заробітної платні (на 1 січня 2020 року), за 1 кв. м бази оподаткування, здійснюється наступним чином:

База оподаткування = загальній площі квартири 305 кв. м.

Примітка. Ред.: мінімальна заробітна платня на 1 січня 2020 року була встановлена в Україні у розмірі 4723 грн. 

Пільги, в тому числі у вигляді зменшення бази оподаткування, до такої квартири не застосовуються в зв’язку з перевищенням п'ятикратного розміру неоподатковуваної площі передбаченого для квартир (60 кв. м х 5 = 300 кв. м).

Визначаємо суму податку: 305 кв. м (загальна площа квартири) х 70,845 грн (ставка податку 4 723,0 грн * 0,015) = 21 607,73 грн.

Збільшуємо суму податку за квартиру за перевищення загальної площі 300 кв. м: 21 607,73 грн (сума податку) + 25 000,0 грн = 46 607,73 грн.

 — У жовтні 2020 року голова комітету Верховної Ради (ВР) з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев запропонував органам місцевої влади переглянути податки, оприлюднивши порівняльну таблицю до проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення системи місцевого оподаткування)». Зокрема за базу оподаткування депутат пропонує брати оціночну вартість об'єкта нерухомості, а максимальну ставку податку визначити на рівні 0,2% для житлової нерухомості і 0,3% для нежитлової від бази оподаткування. Чи знають про цю ініціативу у ДПС? Чи підтримуєте такі нововведення?

 — Відповідно до чинних норм ПКУ податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розраховується, виходячи з загальної площі об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності юридичних та фізичних осіб. Законопроєктом пропонується базою оподаткування визначити оціночну вартість об’єктів нерухомого майна. На думку багатьох експертів такий підхід є більш справедливим, оскільки розмір податку залежатиме від місця розміщення об’єкту нерухомості, його фізичного стану та характеристик (тому що оцінка буде значно відрізнятися).

Така зміна, звичайно, вбачається позитивною, адже справедливим є те, що власник будівлі на околиці міста повинен сплачувати менший податок, аніж власник бізнес-центру в центральній частині міста.

Разом із цим, на сьогодні продовжуються обговорення щодо суб’єктів, які будуть проводити «масову» (середньоринкову) оцінку об’єктів нерухомості по всій країні. При цьому, існують ризики, що багато власників нерухомості не дадуть згоду на таку оцінку та будуть оскаржувати результати оцінки їх нерухомого майна, в тому числі в судовому порядку.

Читайте також: Голова комітету ВР запропонував урізати пільги і підвищити податки на нерухомість

 — Яку ставку податку Київська міська рада визначила для фізичних осіб на житлову нерухомість на 2020 та 2021 рр.?

 — Ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлені Київською міською радою:

  • у звітному 2020 році на рівні 1,125% мінімальної заробітної платні на 1 січня звітного року, за один квадратний метр бази оподаткування;
  • у 2021 році на рівні 1,125%.

Крім того, зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: //tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/

Інформаційно-аналітичний відділ Domik.ua

© domik.ua, 2021

Оцените статью

Читайте также

Текущий ход строительства ЖК Montreal house в ноябре 2021 года
Текущий ход строительства ЖК Montreal house в ноябре 2021 года
ЖК Edeldorf Hills отметили в конкурсе International Property Awards
ЖК Edeldorf Hills отметили в конкурсе International Property Awards
Скидки до 18% на квартиры в ЖК RESPUBLIKA
Скидки до 18% на квартиры в ЖК RESPUBLIKA
Поделитесь вашим мнением
0 комментариев