Апгрейд: оптимизация "драконов"

Відповідна постанова Кабміну, датована 10 вересня, була напередодні опублікована на Урядовому порталі. Цього документу уже давно чекали, він переписувався вже декілька разів.

Постанова була ухвалена ще в середині серпні. Проте, її довго не підписував прем'єр Арсеній Яценюк. Фінальних версій, які готувалися йому на підпис, було також чимало. Одну з таких "останніх" версій "ЕП" уже публікувала .

Залишається тільки гадати, чому процес набув такого характеру, і чому органи, ліквідовані ще вчора, раптом на другий день знову "воскресали". І таких випадків було хтозна-скільки.

Автору не доводилося бувати на засіданнях Робочої групи з оптимізації, яку очолює віце-прем'єр Володимир Гройсман. Утім, за словами очевидців, які брали участь в цьому, тиск був шалений, і представники "порізаних" відомств опиралися як могли. Черги "ходоків" і посильних були незмірні.

Співрозмовник каже, що процес підготовки оптимізації тривав би довіку. Утім, після того як на одному із засідань Робочої групи було втрачено близько 3-4 годин на обговорення питання ліквідації Держагентства з питань кіно, вольових рішень значно побільшало. Зрештою, агентство таки залишилося, але час стали використовувати ефективніше.

Зрештою, жереб кинуто. І постанова про оптимізацію контролерів уже набула чинності.

Короткий зміст опублікованого документу.

По-перше. Кількість центральних органів зменшується з 75 до 60. Можна сказати, що уже в минулому такі відомства як Держсільгоспінспекція або Державана інспекція з контролю за цінами. Єдине, що це, скоріше з все, буде нескоро.

По-друге. Органів з контрольними функціями поменшає удвічі – з 56 до 27 установ.

Що змінилося порівняно з попереднім документом, який уже публікувала "ЕП"? Актуалізуємо трохи інформацію.

1. Органів з контрольними функціями, які повинні були залишитися в системі після реформи, в попередній версії було менше – 25.

2. Робоча група відмовилася від ідеї створення Державного агентства з управління природними ресурсами. До нього мали увійти чотири ЦОВВ. Раніше також передбачалося, що його діяльність буде координувати аграрний міністр. 

Утім, усі ці чотири органи лишилися. Правда, Держземагентство буде реорганізоване. Його замінить Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру, яке буде підпорядковуватися Мінрегіонбуду.

Аграрне міністерство буде координувати відтепер лише Держрибагенство і Державне агентство лісових ресурсів. Водні ресурси передають Мінекології.

3. Передумали в уряді також на базі Пенсійного фонду створювати єдиний Фонд шляхом об'єднання чотирьох існуючих - Фонду соцзахисту інвалідів, Фонду захисту від нещасних випадків, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соцстрахування на випадок безробіття.

4. Як і передбачалося, за рекомендаціями ЄС в Кабміні не стали реорганізовувати Державіаслужбу. Хоча спочатку передбачалося, що вона увійде до універсальної Служби з безпеки на транспорті.

5. З'явиться нове відомство – Державне агентство з питань відновлення Донбасу.

6. Замість реорганізації Держсільгоспінспекцію все-таки буде ліквідовано.Зрештою, сама постанова ще нічого не означає, якщо ми говоримо про головну ціль оптимізації – зменшення адміністративного тиску на бізнес. Тут ми бачимо лише певне перетікання функцій з однієї установи в іншу.

Цей документ ще не дає відповіді на питання: чи буде ліквідована частина контролюючих функцій? чи зменшиться кількість перевірок?  

Ця постанова, насправді, мала набагато більше значення для армії чиновників, частина з яких може назавжди втратити свої "тепленькі" місця і невичерпні джерела для "тіньових" доходів. І хтось цю битву уже програв. А хтось може приміряти новенькі "годівниці". 

Питання в тому, що буде далі.

Наступний крок у реалізації реформи – це розробка положень про роботу контролюючих органів. Передбачається, що міністерства, які координують діяльність того чи іншого органу, подадуть проекти положень на розгляд Кабміну у двомісячний строк. 

Чиновники обіцяють залучити до розробки донорські організації Євросоюзу і США. Утім, будуть дописувати і розглядати ці положення уже нові люди, які прийдуть в Кабмін після парламентських виборів. І якими будуть настрої через два місяці, ще ніхто не знає.

Достеменно відомо, що цього в поточному році ніякої оптимізації не буде. Якщо вона відбудеться навесні 2015 року, це уже буде успіх. Крім того, що треба внести необхідні зміни в законодавство, ухвалити їх, треба ще здійснити сотні бюрократичних операцій.

Для прикладу – як швидко відбувалася реорганізація Держмитслужби? Або Держпідприємництва? Постанова про ліквідацію відомства вийшла ще в квітні, а "віз і нині там".

Оптимізація контролерів, насправді, може стати однією з "візитних карток" реформаторської ходи нової влади. Для нинішнього Кабміну – це лише спосіб похвастатися запуском процесу.

Поки що тут найбільше "піариться" команда Петра Порошенка. Як відомо, Володимир Гройсман, який очолює Робочу групу з оптимізації, входить  до першої "десятки" партійного списку "Блоку Петра Порошенка".

Насправді, приводів для піару немає. Загалом за шість місяців роботи уряду кардинальних змін так і не відбулося. Бізнес продовжує потерпати від перевірок, не дивлячись на дію того ж самого мораторію на перевірки на 6 місяців.

З найбільш непересічних подій, які можна записати до вагомих здобутків – це освітня реформа і прийняття закону про держзакупівлі.

На форумі "Ялтинська європейська стратегія" (YES), який з відомих причини проходив в Києві, Яценюк частково визнав, що в нинішнього уряду були невдачі.

"Ми зазнали невдач у тому, щоб повністю подолати корупцію. Ми не змогли переробити в повній мірі законодавчу систему. Ми досі маємо корумпованих суддів, прокурорів і радянського стилю міліцію", - сказав він.

Утім, він "списав" все це на "російські танки" . Хоча до чого тут Кремль, якщо місцеві групи впливу продовжують "пиляти" державні мільярди? З тим же успіхом можна посилатися на розстановку планет або пору року…

Зараз населення зацікавлене у реформах як ніколи. Проте, цього замало. Коли відчуваєш, що завтрашнього дня просто немає, важко не хотіти реформ, і радикальних в тому числі. І мандат від суспільства зараз на це у влади є. Коли, якщо не зараз.

Дивно, що навіть після другого Майдану радикальні кроки робляться при цьому якось невпевнено і довго.

І ще. Інформація має значення. Найбільш успішні реформи в Грузії супроводжувалися потужними піар-кампаніями. Без розуміння суспільством що відбувається, заради чого проводяться перетворення, реформи приречені.

У певний піар існує, але він напрочуд відірваний від реальних дій. Говорять одне, а роблять те ж саме, що і попередники.

Щодо реальних змін, у нас все, як і раніше, - потайки. Вийшов віце-прем'єр, сказав, що органи з контрольними функціями скорочуються до умовної цифри. Ще пару цифр назвав, і пішов на вибори.

Чому треба ліквідувати, реорганізувати чи об'єднати ті чи інші відомства? Що це дасть? Відповіді на ці питання немає. Це майже, як у відомого ростовського класика: "остальноє додумайте самі".