Брус – стара інновація

Перші спроби виготовити дерев'яні клеєні конструкції (ДКК) у нашій країні були ще в 1938 році. Але поштовхом для індустріального виробництва ДКК в СРСР, як у всьому світі, стала поява у 60-70 роках синтетичних клеїв. У 1970 році Рада Міністрів прийняла рішення про закупку в ФРН обладнання для 20 нових заводів, які були по всьому Радянському Союзі: у Литві, Білорусії, Україні, Казахстані та Росії.

 
Останні кілька років виробництво дерев'яних клеєних конструкцій створюється практично заново. Через інвестиційний бум в Україні почали будувати заводи по виробництву дерев’яних клеєних конструкцій (ДКК).

 
Оскільки клеєні конструкції – це індустріальна область виробництва, в них реалізуються не недоліки (гниє, псується), а переваги дерева: вони дуже легкі, стійкі до агресивного середовища. З точки зору спеціалістів, клеєні конструкції на 50-70%  міцніше звичайного дерева, оскільки при виготовленні з них вирізаються дефектні місця. Вони не деформуються і практично не тріскаються, з часом не дають усадки. Конструкції не бояться змін температури та вологості. Вони вп’ятеро легші за бетон та в двічі за металеві конструкції. Стійкі до дії хімічно активних речовин і, в той же час, мають високі теплоізоляційні властивості. В них повністю відсутні щілини і тріщини, а кутові з'єднання не пропускають вологу. Вони мають найкращі протипожежні властивості.

 
Але до виробництва високоякісного брусу існують жорсткі вимоги – рівномірна однорідна структура дерева. На поперечному зрізі таке дерево відрізняється тісними річними кільцями, фактурою. Але це іще не все. Деревина, яка йде для виробництва виробів з якісного клеєного брусу, має бути висушена в натуральних умовах на відкритому повітрі протягом кількох років. В крайньому випадку застосовують сушіння токами низько частотним струмом, що скорочує час, але дає значно гірший результат. Сушіння деревини паром, яке застосовують більшість виробників не може забезпечити належну якість сировини.