Будувати за правилами

На якi тiльки теми не дискутують кияни пiд час громадських слухань. Йшлося i про ситуацiю у медичнiй сферi, i про стихiйну торгiвлю, i про роботу мiлiцiї, й про тарифи на комунальнi послуги. А ось громадськi слухання в актовому залi "Київпроекту" дуже нагадували менi розширене засiдання мiстобудiвної ради. Адже в роботi взяли участь переважно архiтектори, а також iншi фахiвцi, котрi мають вiдношення до будiвництва в столицi. Обговорювали, якi саме змiни варто внести до Правил забудови Києва.

 

За словами виконувача обов'язкiв заступника голови столичної держадмiнiстрацiї Едуарда Лещенка, пiдготовчий етап, у якому взяли участь провiднi фахiвцi, тривав кiлька рокiв. Проте впоратися iз зазначеною роботою не вдалося. На це, як каже пан Лещенко, є об'єктивнi причини: пiдготованих кадрiв, якi б мали розiбратися у цьому питаннi, в країнi досить мало. Та й досвiду створення таких нормативних документiв бракує. Архiви i методологiї пiсля розпаду СРСР залишилися у Москвi. Тому потрiбно було, як мовиться, мало з нуля налагоджувати цю систему, готувати людей, якi б займалися законодавчою творчiстю. Нинi ж чиннi правила забудови вже застарiли, назрiла потреба пiдготувати новi, i в процесi роботи вносити змiни. Проте сказати, що з'явилися бiльш досконалi нормативи, наразi не можна. Законодавча база така заплутана i така суперечлива, що, коли фахiвцi починали аналiзувати якiсь питання, одночасно виникало безлiч нових...

 

Заступник начальника департаменту мiстобудування комунальної органiзацiї "Центр мiстобудування i архiтектури" Тетяна Нечаєва докладно розповiла про запропонованi змiни. Потiм почалося їхнє обговорення (щоправда, не конкретних проектiв, а документацiї). Згодом на основi доповнень i пропозицiй складуть остаточну картину "забудовного" закону в столицi. Узагальнено i внесено також пропозицiї, якi надходили до столичної держадмiнiстрацiї вiд Київдержекспертизи, райдержадмiнiстрацiй, громадських органiзацiй. Учасники слухань висловили чимало цiкавих думок i зауважень. Їх основна iдея - створити "правила гри", якi були б добре зрозумiлi тим, хто бажає iнвестувати кошти в розвиток мiста. А ще потрiбно видавати документи для iндивiдуального будiвництва та розмiщення малих архiтектурних форм за спрощеною схемою: усi зацiкавленi особи хочуть мати гарантiї, що термiни оформлення i узгодження документацiї значно скоротяться...

 

Пiд час слухань також йшлося про чiтке визначення висотностi будинкiв. Зауважували, що малоповерховими потрiбно вважати оселi висотою до дев'яти метрiв (до трьох поверхiв включно), середньоповерховими - вiд дев'яти метрiв до 26,5 метра, (до дев'яти поверхiв включно), пiдвищеної поверховостi - вiд 26,5 до 73, 5 метра (до 24 поверхiв включно), висотнi - понад 73,5 метра (вище нiж 24 поверхи). Чимало питань стосувалося й перепланування квартир, цокольних поверхiв, розмiщення споруд у межах центрального iсторичного ареалу Києва, узаконення садибної забудови та надання їм статусу дачних будинкiв, тобто придатних для житла.

 

- Це для того, щоб не повторювати помилок пiд час спорудження, скажiмо три- чи п'ятиповерхових будинкiв, коли в кiнцевому пiдсумку вони "стають" на кiлька рiвнiв вищими, - зауважив Едуард Лещенко. - Тодi iнвестори виправдовуються, мовляв вони щось не зрозумiли. Ми ж маємо зробити так, щоб цього у подальшому не траплялося. А пiсля обговорення i прийняття рiшення уже нiкому не дозволено порушувати Правила забудови. Фахiвцi наразi опрацюють висловленi пiд час громадських слухань зауваження, а потiм усi охочi зможуть з ними ознайомитися на сайтi Головного управлiння мiстобудування, архiтектури та дизайну мiського середовища.