Друге життя прострочених продуктів
За 2010 рік до Головного управління з питань захисту прав споживачів надійшло 269 заяв і скарг від киян на неякісні продукти харчування, із яких 11 % це скарги на прострочені продукти.
Частіше покупець помічає прострочений товар за надписом на упаковці. Проте вся хитрість криється в тому, що наклейки на продуктах часто не відповідають дійсності. Як зізнається продавець одного продуктового маркету, часто на м’ясних і рибних продуктах термін придатності за санітарними нормами повинен становити лише одну добу. Оскільки весь товар не вдається швидко продати, на залишках персонал магазину перед початком робочого дня переклеює нові наклейки з новими термінами придатності. Довірливому покупцеві лишається сподіватися на чесного продавця, який порадить не купувати зіпсований фарш чи рибу.
Найчастіше люди скаржаться на прострочені молочні, ковбасні, хлібобулочні та кондитерські вироби. Надходять скарги навіть на неякісні продукти для тварин. Наприклад, споживачка, яка представилася пані Оленою, скаржиться на пріле, зіпсоване сіно, що вона кілька днів тому купила в зоомагазині для кролика.
Нам під час розслідування, пильно простеживши понад 50 найменувань продуктів, усе ж вдалося знайти два прострочених пакети кефіру. На скаргу консультант магазину вибачилася за неуважність, пославшись на втому (була вже 22.00) та порадила свіжий продукт. На скаргу щодо неякісного сіна продавець без чека повернула гроші.
Нашу увагу на продуктових полицях привертали не лише гранично допустимі терміни придатності, а й порушення температурних умов. Так, згущене молоко, яке рекомендують зберігати при температурі 10—15 градусів за Цельсієм, часто стоїть не в охолоджуючих камерах, а на відкритих полицях із температурою понад 20°С.
Санітарія кульгає
Покупцям варто звертати увагу, коли сира та готова продукція лежить поруч. Таке сусідство заборонено санітарними нормами. Небезпечно для здоров’я, щоб таку продукцію продавав один продавець.
Чистоту рук продавців важко простежити неозброєним оком, тому варто бути пильними. Заступник головного Державного санітарного лікаря Києва Юлій Жигалов каже про методи раптовості, які вони використовують у своїй роботі. Так, раптовим набігом було обстежено понад три тисячі персоналу продуктових магазинів на носійство небезпечних бактерій. У 31 працівника виявили групу кишкових бактерій, які можуть лишатися на продуктах під час контакту.
Загалом лише прості цифри від Санепідеміологічної служби вимагають від споживачів бути пильнішими, купуючи продукти харчування. Так, за 2010 рік Служба зняла з реалізації 19 тонн небезпечної продукції. І невідомо, скільки такої продукції потрапило на столи жителів міста. Із семи тисяч проб, які Служба відібрала для бактеріологічного обстеження, відхилення знайшли у 714 (10 %). З 221 проби на нітрати у баштанових — у п’яти виявили перевищення.
Від магазинної полиці — до столу
За даними Головного управління з питань захисту прав споживачів, найбільше звернень від киян надходить на магазини торговельних мереж “Ашан”, “Еко”, “Велика Кишеня”, “Сільпо”, “Фуршет”, “Фора”, “Білла”, “Перехрестя”, “Дари моря”, NOVUS. До call-центру за телефоном 15-51 люди також дзвонять зі скаргами. Зазвичай, це маленькі продуктові магазини біля їхніх будинків, які можуть і не мати мереж.
Часте згадування в скаргах, які надходять до call-центру міста, супермаркету “Сільпо” і “Фора” змусило звернутися нас за поясненнями до компанії “Фоззі”, якій належать торговельні мережі. 16 серпня цього року заявник придбав у магазині “Фора” напівкопчену ковбасу. Скуштувавши її, отруївся. Звернувшись до адміністрації з проханням повернути кошти за неякісний продукт і зняти товар із продажу, заявник отримав відмову. Прес-служба “Фори” надала таку відповідь: “У даному випадку скарга покупця розглядалася за зверненням Товариства захисту прав споживачів. З боку організації була здійснена перевірка роботи магазинів, і порушень із боку мережі не виявлено. У ситуації придбання напівкопченої ковбаси, на жаль, покупець не надав чек, тому адміністрація не змогла допомогти (оскільки за чинним законодавством повернути товар можна за наявності чека)”.
Знання прав споживачів убереже від небезпек
Фахівці із захисту прав споживачів радять найперше — не купувати продукти харчування на стихійних ринках, де санітарних норм дотримуватися ще важче, ніж у магазинах.
Обов’язково дивитися на термін придатності, який зазначено на упаковці. Якщо виникають питання щодо правильності зважування товару, покупець може скористатися контрольними вагами, які повинні бути в торговельному залі. Цей пункт особливо важливий. Колишня працівниця продуктового маркету розповідає, що, окрім переклеювання наклейок із новими термінами придатності, на товарах може зазначатися неправдива вага. Так, початково ковбаса коштувала 36 грн (зазначалося на наклейці), а після переважування — 27 грн.
І наостанок — обов’язково зберігайте розрахунковий чек. Саме маючи його, ви зможете висловити свою скаргу адміністрації магазину.
довідка “Хрещатика”
У разі порушення прав споживачів можна звертатися до Головного управління з питань захисту прав споживачів КМДА за адресою: вулиця Верхній Вал, 42-А, телефон громадської приймальні — 425-77-60. Також скарги приймає Служба допомоги киянам за телефоном 15-51.