Експерти сумніваються, що громадськість зможе впливати на забудовників

Ветований наприкінці минулого тижня новий закон «Про регулювання містобудівної діяльності» був повернений Адміністрацією президента до парламенту з приписом негайно розглянути запропоновані зміни й ухвалити документ якомога швидше. Аргумент: будівельники вже втомилися чекати набрання чинності головного нововведення закону – спрощення дозвільних і погоджувальних процедур для будівництва майже всіх звичних міських будівель. У такий спосіб влада хоче мінімізувати корупцію в контролюючих органах, адже забудовники зізнаються, що хабарі чиновникам часто складають значну частку кінцевої вартості житла чи будь-якого іншого приміщення.

Але опоненти закону називають його нахабством і прогнозують після остаточного набрання документом чинності тотальну безконтрольність будівництва повсюдно. За тлумаченнями противників нового закону, ним легалізуються зокрема численні забудови історичних центрів міст, проти яких часто виступає громадськість і які за нині чинного законодавства часом ще вдається зупиняти.

Громадські слухання без реального впливу

Президентське вето консультант парламентського комітету з питань культури і духовності Богдан Кожушко в коментарі назвав формальним. Адже громадські слухання, якщо і залишаться в законодавстві, то реального впливу на зведення конкретних об’єктів не матимуть, каже він. Обговорення, згідно з новим законом, передбачатиметься лише для визначення генерального й детального плану територій чи для розробки зонування району. «Такі слухання, якщо й проводитимуться, то раз на 20-25 років, - каже Кожушко. – До того ж, коли йдеться про конкретний об’єкт під твоїм будинком, то тобі це болить, а коли про весь район – це зовсім інше».

Що ж стосується потенційного зонування території, яке може врятувати ситуацію, то в Україні сьогодні мало хто знає, що то воно є, каже експерт. Утім, новий закон, за його словами, стає в цьому питання на бік забудовника, дозволяючи зрештою профінансувати розподілення зон самому інвестору. «А хто платить гроші, той і музику замовляє», - резюмує Кожушко.