Електронні гроші: чому українцям більше не знадобляться гаманці
Плати — і говори
Як відомо, вітчизняний ринок електронних платежів тривалий час розвивався стихійно — не було відповідного законодавчого поля, єдиних правил гри, не було навіть єдиної статистики. За одними даними, щороку через системи електронних грошей проходило 2–4 млрд грн, за іншими — та сама цифра, але в доларах. Навіть у Державній податковій службі України підрахували, що торік об'єм розрахунків віртуальними грішми сягнув майже 2,5 млрд грн. І хоча все ще складно оцінити сумарні обсяги й обороти в цьому секторі, можна стверджувати, що фіксується висока динаміка зростання. Зростає й інтерес до електронних грошей з боку бізнесу — багато компаній-торговців, банки, торговельні мережі прагнуть впроваджувати інновації у фінансовій сфері, зменшуючи собівартість здійснення транзакцій.
Крім того, в Україні триває доволі емоційна дискусія, чи обмежувати розрахунки готівкою. Електронні гроші дозволять істотно знизити градус диспуту — збільшити частку безготівкових розрахунків, скоротивши витрати на обслуговування готівки, і при цьому зберегти анонімність платників-фізосіб.
Щороку наші співгромадяни здійснюють різних мікроплатежів на суму від 400 млрд до 1 трлн грн (серед них оплата за мобільний зв’язок, інтернет, комунальні послуги, покупки в онлайн-магазинах тощо) і найближчими роками значна частина цього потоку надходитиме електронними каналами. Отже, варто очікувати тіснішої співпраці між небанківськими платіжними системами, традиційними банківськими установами та компаніями, на користь яких приймаються платежі.
Сьогодні в Україні основною послугою, яку оплачують електронними грішми, є мобільний зв’язок: у цьому сегменті електронними каналами надходить понад 50% коштів. Експерти вважають, що поступово частка мобільних операторів у структурі платежів знижуватиметься за рахунок зростання інших сегментів: ЖКГ, електронної комерції, послуг телекомоператорів. Ще один перспективний сектор — грошові перекази між електронними гаманцями фізичних осіб.
Не банком єдиним
Основною послугою, яку оплачують електронними грошима, є мобільний зв’язок
Щоправда, сфера використання електронних грошей у нас залишається суперечливими моментом. У світовій практиці немає обмежень у використанні електронних грошей, і підприємець може отримати їх за товар і одразу ж оплатити ними податки, виплатити зарплату або розрахуватися з постачальниками. А ось українська законодавча модель передбачає, що бізнес, який отримав електронні гроші, може тільки перевести їх у безготівку. Щоправда, це зобов’язує компанії легалізувати свої доходи, не ухиляючись від сплати податків, і знімає проблеми з відображенням електронних грошей у бухгалтерській звітності, але істотно обмежує свободу для маневру. Втім, зміни до Закону «Про платіжні системи й переказ коштів в Україні», що набули чинності 18 жовтня минулого року, внесли сум’яття не лише в цьому місці.
Наприклад, дискусія про те, хто може бути емітентом електронних грошей, не припиняється. Відповідно до закону, електронні гроші — це «одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засоби платежу іншими особами, крім особи, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, вираженим у готівковій або безготівковій формі», і випускати їх можуть лише банки і лише у гривні. А в інших країнах, як відомо, емітентами виступають і небанківські платіжні організації, і держустанови, і кредитні організації. «Наша точка зору як бізнесу полягає в тому, що найнадійніша схема — коли емітентом є не банк, а засоби забезпечення емісії розміщаються в Національному банку на спеціальному рахунку», — говорить керівник групи компаній WebMoney.ua Олексій Титов.
Розширюють горизонти
Загалом наявні системи електронних грошей в Україні можна розділити на три групи. Перша — це «банківські» оператори, яким завдяки своєму статусу вдалося отримати ліцензії НБУ. Це MoneXy (Фідобанк), MAXI (VAB Банк) і GlobalMoney (Ощадний банк). Причому якщо перші дві НБУ визначає як системи електронних грошей, то GlobalMoney — як платіжну систему. Друга група позиціює себе не як операторів електронних розрахунків, а як систему обліку і переуступки майнових прав, прописаних у Цивільному кодексі. Цей шлях, зокрема, обрала компанія WebMoney. Третя група — іноземні компанії, які не мають офіційного дозволу на роботу в Україні, тож надають клієнтам обмежені послуги або працюють через інтеграторів (PayPal, Moneybookers, Яндекс.Гроші, MoneyMail).
Правила використання електронних грошей слід погодити з Нацбанком. Протягом шести місяців (тобто до середини квітня) регулятор має підготувати низку підзаконних актів, які конкретизують принципи допуску платіжних систем до роботи з електронними грішми. Після цього можлива й поява нових гравців на ринку. Зараз у регулятора на узгодженні правила більш ніж 10 систем електронних грошей, але ані точної їхньої кількості, ані строків узгодження в НБУ не повідомляють.
Крім того, на думку експертів, важливим трендом 2013 року стане виведення на ринок електронних грошей офлайнових технологій, які динамічно використовуватимуть у таких нових для платіжних інновацій галузях, як ритейл.
«Гривневі» системи електронних розрахунків і електронних грошей
WebMoney (WMU)
Webmoney.ua є найстарішим учасником ринку розрахункових технологій в Україні. Система пропонує користувачам як онлайн-розрахунки, так і технологію мобільних розрахунків. В Україні WebMoney офіційно почала працювати з 2003 року.
Сьогодні послугами Web-Money в Україні користуються близько 2 млн осіб, які мають відкриті електронні гаманці у гривні. За даними представників компанії, кількість внутрішньосистемних гривневих транзакцій у 2011 році становила 15 млн шт.
LiqPay
Платіжна систему LiqPay була розроблена українськими фахівцями і задекларована як альтернатива PayPal і WesternUnion. Запущена 2008 року, нині активно використовується в Україні та Росії. Крім української гривні, працює з євро, американськими доларами, російськими рублями.
Принциповою відмінністю системи є відсутність процедури реєстрації користувача. Як ідентифікатор користувача виступає номер мобільного телефону, на який надсилаються одноразові паролі у вигляді SMS. До номера телефону прив’язаний віртуальний рахунок.
MoneXy
Система MoneXy з’явилася на ринку в 2010 році й є універсальним платіжним інструментом для розрахунків за товари та послуги як в інтернет-магазинах, так і поза інтернетом (в ресторанах, кінотеатрах, торгових центрах), а також для здійснення грошових переказів між користувачами сервісу. Всі операції, пов’язані з авторизацією або виведенням коштів, підтверджуються динамічним SMS-паролем.
Банком-емітентом системи MoneXy виступав банк «Контракт», але у грудні минулого року система припинила співпрацю з ним. Новим емітентом електронних грошей буде Фідобанк.
Максі
У листопаді 2010 року «ВіЕйБі Банк» отримав у НБУ узгоджені правила системи електронних грошей та анонсував створення системи «Максі». Електронні гроші використовуються тут дещо специфічним шляхом, а саме — для монетизації та накопичення знижок у мережі партнерських установ роздрібної торгівлі з використанням передоплачених платіжних карток. Користувач отримує платіжну картку, на яку накопичуватимуться одиниці знижок, і використовує її в широкій торговельній мережі замість використання різних дисконтних карток у кожній окремій торговельній мережі.
GlobalMoney
GlobalMoney — система електронних грошей, створена 2009 року. За даними компанії-оператора системи, перша емісія грошей відбулася 2011 року. Емітентом електронних грошей виступає державний «Ощадбанк».
При реєстрації користувача використовується лише номер мобільного телефону або адреса електронної пошти, тож перекази в системі анонімні. За бажанням, користувач може прив’язати до гаманця банківську картку.
До агентів GlobalMoney нині належать «Мобілочка», «Алло», «Мобіжук», «Полікомбанк».
НСМЕП
«Національна система масових електронних платежів» (НСМЕП) — внутрішньодержавна банківська платіжна система, у якій функціонал електронних грошей реалізовано за допомогою використання платіжної картки з електронним чипом.
У системі існує можливість отримання анонімного «електронного гаманця».
Серед недоліків цієї системи слід зазначити обмеженість території використання (підтримується тільки в межах України), недостатнє покриття України мережею банкоматів і терміналів, що обслуговують НСМЕП.
W1 (платіжний сервіс «Єдиний гаманець»)
Єдиний гаманець W1, аналог російського сервісу «Платіжний гаманець», що надає послуги здійснення онлайн-платежів і представлений в Україні компанією «Діджитал Пеймент Системс». Для реєстрації в системі слід мати діючий номер мобільного телефону та інтернет. Особливістю платіжної системи «Єдиний гаманець» можна вважати наявність великої кількості партнерів, на користь яких можна переказувати кошти без комісії. Поповнити «Єдиний гаманець» можна в зокрема в мережі платіжних терміналів ОСМП, EasySoft, 24nonStop, Pegas, RegulPay, City-Pay. Переказ коштів між користувачами системи також здійснюється без комісії.
Ольга Галицкая
