Електронний кадастр: земельні злочини як на долоні

Лише у Київській області у 28-ми з 190 об’єктів природоохоронного фонду експерти громадської організації "Національний екологічний центр України" виявили забудову. Генпрокуратура підтвердила три випадки порушень. Поки що. Утім, не тільки екологи можуть знайти на ПКК багато цікавого. За умови вмілого користування, електронний публічний кадастр може стати потужним інструментом у розбудові громадянського суспільства, контролем за дотриманням законності у земельних відносинах. Простіше кажучи – у боротьбі за справедливість.

 Контроль за збереженням природоохоронного фонду

На думку екологів, чи не найбільше за інші на Київщині постраждав розташований у селі Пірнове Вишгородського району Орнітологічний заказник місцевого значення “Пірнівський” площею 5 га. У 1987 році він був створений для охорони колонії сірих чапель. Птахи десятиліттями використовують для своїх колоній ті самі дерева з тими самими гніздами. У різні роки тут нараховувалось від 80 до 100 гнізд. Проте протягом двох років майже всі старі дерева з гніздами були зрубані, а на їх місці виросли котеджі. На скрін-шоті добре видно – зелене тло, рясно "порізано" блакитними прямокутниками. Це і є виділені під забудову ділянки.

Приклад київських екологів має стати поштовхом до дій екологічних активістів усієї України. Моніторинг земель природоохоронного фонду на ПКК дозволяє оперативно відслідкувати, чи не з’явився черговий бажаючий збудувати собі "хатинку" у заповідному місці.

Відповідно до офіційної процедури, за тиждень після реєстрації земельної ділянки дані про неї викладаються на ПКК. Людина ще може не отримати права власності на цю незаконно виділену землю, а інформація про неї вже буде доступна громадськості. Адже для того, щоб зареєструвати право власності, потрібен час.

І громадськість має повне право діяти – писати подання до прокуратури про виявлені порушення. Сама по собі Публічна кадастрова карта не може бути доказом у суді. А от використовувати її як підставу для перевірки законності приватизації чи способів використання тієї чи іншої земельної ділянки – цілком виправдано.

"Якщо при використанні Публічної кадастрової карти хтось виявив факти забудови земельних ділянок чи їх використання у місцях, де вони не повинні надаватися, це може бути першим кроком до отримання офіційної інформації про такі земельні ділянки, яку потім можна буде використовувати вже при поданні судових позовів для припинення якихось протиправних дій у сфері земельних відносин",- говорить Павло Кулинич, доктор юридичних наук.

Контроль за використанням природних ресурсів

ПКК складається з різних шарів, які накладаються один на один. Серед них – ортофотоплани, тобто оцифровані фотознімки, зроблені з літака та перекладені на карту. На скрін-шоті - частина ПКК, Луганська область, Перевальський район. Зверніть увагу на "кратери", що їх чітко видно на зображенні. Це так звані копанки, у яких нелегально видобувають вугілля. І такими "кратерами" вкриті величезні території Луганської, Донецької областей. ПКК дає можливість визначити їх місцезнаходження. Прокуратура, Державна екологічна інспекція можуть з власної ініціативи зробити необхідні перевірки, ініціювати розслідування. Якщо ні – громадські організації можуть це розслідування ініціювати. Принагідно зазначимо, що заяви на кшталт "за добу виявлено два факти незаконного видобутку вугілля" - в епоху існування Публічної кадастрової карти свідчать, скоріше, про повільну роботу правоохоронних органів.

Анатолій Мірошниченко, доктор юридичних наук, заступник декана юридичного факультету Київського національного університету імені Шевченка , при виявленні на ПКК фактів порушень радить посилатися на положення  ч.1 ст.214 КПК України, де йдеться про те, що "слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування". Він наголошує, що "кожен громадянин має право звертатися із заявою/повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення, або ж із заявами до відповідних інспекцій про виявлене адміністративне правопорушення" - тож не обов’язково діяти від імені якоїсь організації чи обіймати якусь посаду.

На думку Олексія Святогора, юриста, адвоката, правозахисника, звертатися із заявами про виявлені за допомогою ПКК порушення треба не тільки в прокуратуру, а й у райвідділ міліції, обласне (районне) відділення Центру ДЗК, обласне (районне) Держземагентство, "одне слово – скрізь". "Так ми збільшуємо шанс на те, що хтось зацікавиться виявленим правопорушенням", - вважає правозахисник.

Контроль над діями місцевої влади

ПКК дозволяє контролювати дії влади щодо розпорядження землею. Органи місцевого самоврядування зобов’язані оприлюднювати, публікувати рішення щодо виділення земельних ділянок. ПКК дозволяє бачити – про яку саме ділянку йдеться, де вона знаходиться, чи співпадає це з тим, що було декларовано розпорядженням влади.

Ознака демократичного суспільства – коли не хтось один розпоряджається ресурсом, користуючись лише йому відомою інформацією, а коли доступ до цієї інформації мають усі в рівній мірі.

"Маючи інформацію з ПКК про землі приватної та комунальної власності, громада може спрогнозувати, чи є землі на продаж, і таким чином сприяти наповненню бюджету, - говорить Сергій Кубах, директор проекту Світового банку “Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру”. - Наприклад, громада бачить, що є землі на продаж. Їх можна продати, і цим поповнити бюджет. А не проводити безкоштовну приватизацію. Громада через депутатів місцевих рад, або й через особисті звернення до місцевих рад, може поставити питання: у вас немає грошей лікарні-школи відремонтувати, то для чого ви цю землю тримаєте?  За умов такого контролю громада знижує рівень корупції".

На думку Сергія Кубаха, те, що ПКК не містить імен власників земельних ділянок, не впливає на питання контролю в принципі "Якщо буде визначено факт якогось порушення або збитків, власника можна знайти. Втім, не завжди власник є винним. Суспільство, громада може продемонструвати факт порушення, а з’ясовувати винного у ньому зобов’язана вже прокуратура. А ще краще – якби громада не констатувала факти порушень, а вносила пропозиції щодо шляхів розвитку природоохоронних заходів, розпорядження землею. Громада має звикати брати участь в управлінні земельним ресурсом. ПКК є дієвим інструментом для цього. Очевидно, таке її використання має стати одним з наступних кроків у її використанні суспільством", - переконаний Сергій Кубах.

Олена Нагорна.

Матеріал підготовлено

в рамках інформаційної кампанії

проекту Світового банку “Видача державних актів

на право власності на землю в сільській місцевості

 та розвиток системи кадастру”.