Монетарна політика центробанків була одним з найсильніших драйверів ринкового росту, хоча технологічні інновації підштовхували ринки також. Почати варто зі згортання програми кількісного пом"якшення, яку проводить Федеральна резервна система — американський центробанк, що відзначив у 2013-му своє століття.
Отож, 18 грудня Федеральний резерв оголосив про свій намір почати згортання третього раунду кількісного пом"якшення (QE3) — програми стимулів, що складається з викупу бондів за рахунок щойно надрукованих грошей і утримування процентних ставок близько нуля — до 75 мільярдів доларів, починаючи з січня. До цього Федрезерв витрачав 85 мільярдів доларів щомісячно на придбання іпотечних та державних облігацій. Це стало безпрецедентною програмою стимулювання, яка мала допомогти економіці відновитися після найгіршої з 1930-х років рецесії.
Джанет Єллен, другий номер у раді керуючих Федерального резерву і традиційний американський кейнсіанець, була номінована президентом США Бараком Обамою на посаду наступного голови Федрезерву, адже нинішній голова Бен Бернанке залишає посаду в 2014-му. Єллен стане першою жінкою на чолі ФРС. Основним лейтмотивом її головування стануть проблеми безробіття.
Соціальна мережа Twitter успішно провела первинне розміщення акцій, ціни на які підскочили на 73% у перший день торгів. Компанія продала 70 мільйонів акцій, отримавши за них 1,82 мільярда доларів. Виходячи з цієї ціни, Twitter був оцінений у 24,9 мільярда доларів. При цьому компанія генерує лише 500 мільйонів доларів річної виручки і не має серйозних матеріальних активів. Інвестори мають велику віру в ті інновації, які несе в собі Twitter, адже вони змінюють спосіб спілкування людей між собою.
Три американські фінансисти — Юджин Фама, Ларс Пітер Хансен (обидва — з Університету Чикаго) та Роберт Шиллер (Єльський університет) — розділили між собою Нобелівську премію з економіки за 2013 р. Науковці "заклали основи сучасного розуміння цін на активи. Воно частково базується на баченні флуктуацій ризику та стратегії щодо ризику, а частково — на поведінкових дисбалансах та терті між ринковими елементами", — зазначила у своїй заяві Шведська королівська академія наук.
Представлений у 2009-му, біткойн — онлайн-валюта, створена криптографічним програмуванням і популярна серед мережевих наркодилерів — завоювала визнання у 2013-му і тепер приймається основними сервісами. Ціна біткойна дуже волатильна — у січні 2013-го вона була на рівні 15 доларів, на початку грудня злетіла до 1 200 доларів, а тижнем пізніше впала до 600 доларів. Хоча навіть голова ФРС Бен Бернанке зазначив, що біткойн "може мати великі перспективи".
Звернемо свою увагу на Європу. Європейський центральний банк 7 листопада знизив ключову процентну ставку до 0,25%, що стало новим рекордом. Доки Федрезерв зменшує обсяги своєї монетарної підтримки, оскільки стан американської економіки помітно покращується, ЄЦБ змушений розширювати свою програму стимулів, адже економічний ріст єврозони далекий від бажаних показників.
Продовжуючи європейську тему, поговоримо про Кіпр. Розмову про кризу на Кіпрі слід вести з того, що проблеми кіпрських банків з ліквідністю почалися після масивного інвестування у дуже проблемні грецькі цінні папери. Через це у березні Єврогрупа, Європейська комісія, Європейський центральний банк та Міжнародний валютний фонд погодили фінансову допомогу для Кіпру в розмірі 10 мільярдів євро. Щоб отримати ці гроші і врятувати всі застраховані депозити на суму до 100 тисяч євро, місцева влада була змушена закрити Лаїкі Банк і обкласти 40-відсотковим податком всі незастраховані депозити в Банку Кіпру. Більшість депозитів у цих банках, котрі перевищували 100 тисяч євро, належали російським бенефіціарам, яких привабили низькі кіпрські податки. Таке ставлення ключових фінансових структур світу до кризи на Кіпрі продемонструвало, що вони не збираються надавати фінансову допомогу безкінечно. Та в будь-якому випадку, єврозона вижила і не втратила жодного зі своїх членів. Більше того, Латвія приєдналася до єврозони в 2014-му.
Тема Росії слугуватиме тим містком, яким ми перейдемо від європейських фінансів до фінансів азійських. Російський центральний банк очікує чистий відтік капіталу з країни в 2013 р. на рівні 70 мільярдів доларів, що перевищує минулорічний показник на 28,2%. Високі податки, побоювання щодо майнових прав, брак можливостей для інвестицій та політична нестабільність підштовхують компанії, котрі роблять бізнес у Росії, виводити свої гроші в інші країни. Як результат, навіть статус одного з найбільших світових постачальників енергоносіїв не дозволяє Російській Федерації мати профіцит бюджету.
Абеноміка — економічна політика прем"єр-міністра Японії Сіндзо Абе — стала успішною стратегією для зупинення дефляції, найбільшої проблеми японської економіки протягом останніх років. Рівень зростання інфляції в Японії у 2013 р. став найшвидшим від 2008 р. Крім того, Банк Японії ініціював пакет стимулів — протягом двох років в економіку країни буде введено 1,4 трильйона доларів. Послаблена єна забезпечує підтримку японському експорту, але тисне на рівень зарплат. Покращення економічної ситуації — нелегке завдання.
Новий лідер Китаю Сі Цзіньпін оголосив найбільш амбітну програму реформ за всі минулі десятиліття. Вона включає в себе збільшення ринкового ціноутворення (буде лібералізовано ціни на нафту, газ, транспортування електроенергії та телекомунікації), а також можливість заснування приватних банків у контексті загального збільшення ролі приватних компаній в економіці КНР.
Автор: Іван Верстюк, KyivPost, спеціально для Delo.UA
