Головний архiтектор Києва Василь Присяжнюк:“Cтолиця продовжує iнтенсивно розбудовуватися”
Як уже писав “Хрещатик”, Президент України Вiктор Ющенко видав Указ про заборону забудови iсторичної частини Києва.
Кореспондент “Хрещатика” звернувся до начальника Головного управлiння мiстобудування, архiтектури та дизайну мiського середовища Василя Присяжнюка з проханням розповiсти про реакцiю профiльних органiв мiської влади на президентську iнiцiативу.
— Наскiльки Указ Президента вплине на “правила гри” при забудовi мiста?
— Справдi, зважаючи на iсторичну цiннiсть забудови центральної частини мiста, зрозумiла необхiднiсть її збереження. Одне з перших розпоряджень Леонiда Черновецького на посадi Київського мiського голови було саме про захист iсторичного середовища мiста Києва та припинення в столицi хаотичної забудови. Тобто заборонялося зводити в центрi будинки вище 73,5 м.
Мер столицi поставив обов’язкову умову: у центральнiй частинi мiста кожен об’єкт має проходити попереднє громадське обговорення iз залученням представникiв пам’яткоохоронних органiв, громадських органiзацiй, якi займаються цим питанням. Хоча тиск iнвесторiв, забудовникiв дуже великий. Всi розумiють привабливiсть ласого шматка землi в центральнiй частинi мiста, її комерцiйну цiннiсть i високу вартiсть дiлянок. Тому забудовники намагаються якомога бiльше зводити об’єктiв пiдвищеної поверховостi, щоб отримати з кожної дiлянки максимальний прибуток незалежно вiд того, будуть це офiснi чи житловi примiщення. Як бачимо, вже Президент України втрутився у вирiшення цього питання, хоча законом встановлено, що затвердження Правил забудови мiста належить до компетенцiї мiсцевих рад.
— Яким чином Головне архiтектурне управлiння столицi вiдреагувало на Указ?
— На виконання згаданого розпорядження Київського мiського голови фахiвцi Головного управлiння мiстобудування, архiтектури i дизайну мiського середовища пiдготували змiни до Правил забудови. У них зокрема йдеться про заборону розмiщення висоток у центральному планувальному районi мiста — це територiї Печерського i Шевченкiвського районiв. Проект такого рiшення наразi знаходиться на обговореннi в постiйних комiсiях Київради — з питань мiстобудування i архiтектури i в земельнiй. Тож сподiваюся, що на найближчiй сесiї депутати пiдтримають це питання.
— Головним документом для зодчих i забудовникiв є вже розроблений Генеральний план Києва на перiод до 2020 року. Наскiльки розростеться мiсто за 14 рокiв?
— Генеральним планом розвитку мiста Києва i його примiської зони до 2020 року, затвердженого Київрадою у березнi 2002-го, передбачається подальший розвиток мiста, впорядкування його забудови. При цьому прогнозувалося, що чисельнiсть населення не зростатиме. Наразi ж воно збiльшилося i становить в межах 2,7 млн, не враховуючи мiгрантiв з iнших регiонiв України i гостей мiста. Тому в найближчих планах нарощування саме житлового будiвництва. Але при цьому потрiбно враховувати, що має вестися комплексна забудова районiв, включаючи об’єкти iнфраструктури — дитсадки, школи, лiкарнi, аптеки, магазини, перукарнi. Але, на жаль, в цьому питаннi є суттєве вiдставання. Наприклад, полiклiнiк, дошкiльних дитячих закладiв нинi зводять тiльки половину вiд запланованого. Тому на колегiї столичної держадмiнiстрацiї було вирiшено ще раз детально опрацювати всi питання збалансованого розвитку мiста. Наразi готується повторне його обговорення на колегiї Київради для того, щоб знайти оптимальнi шляхи стосовно плану соцiально-економiчного розвитку, враховуючи розрахунки Генерального плану Києва.
Iснує навiть доручення Кабмiну, в якому йдеться, що для столицi бажано розробити довгостроковий план соцiально-економiчного розвитку, в якому врахували i розрахунки Генерального плану, i потреби, якi виникають щороку щодо будiвництва житла. Документ передбачає обов’язкове спорудження транспортних мереж та розвиток iнженерної iнфраструктури — нових каналiзацiйних колекторiв та реконструкцiю iснуючих, збiльшення об’ємiв питної води для потреб столицi. А також вирiшення питань, пов’язаних з енергопостачанням, з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища.
Довiдка “Хрещатика”
Присяжнюк Василь Федорович, начальник Головного управлiння мiстобудування, архiтектури та дизайну мiського середовища. Народився 20 лютого 1944 р. у с. Вiрля Баранiвського р-ну Житомирської областi.
Освiта: Київський iнженерно-будiвельний iнститут, факультет архiтектури.
З 1971-го працював у житомирськiй фiлiї iнституту “Дiпроцивiльпромбуд”. У 1976-му призначений завiдуючим вiддiлом у справах будiвництва та архiтектури Житомирського мiськвиконкому, головний архiтектор Житомира. З 1983-го — начальник управлiння Держбуду України. У 1994-му Василя Присяжнюка призначено заступником голови Держбуду України. З 2003-го вiн займає посаду начальника Головного управлiння мiстобудування, архiтектури та дизайну мiського середовища КМДА.
Василь Присяжнюк — лауреат двох Державних премiй України у галузi архiтектури (1993, 1996). Йому присвоєно звання “Заслужений архiтектор України”.
— Наскiльки Указ Президента вплине на “правила гри” при забудовi мiста?
— Справдi, зважаючи на iсторичну цiннiсть забудови центральної частини мiста, зрозумiла необхiднiсть її збереження. Одне з перших розпоряджень Леонiда Черновецького на посадi Київського мiського голови було саме про захист iсторичного середовища мiста Києва та припинення в столицi хаотичної забудови. Тобто заборонялося зводити в центрi будинки вище 73,5 м.
Мер столицi поставив обов’язкову умову: у центральнiй частинi мiста кожен об’єкт має проходити попереднє громадське обговорення iз залученням представникiв пам’яткоохоронних органiв, громадських органiзацiй, якi займаються цим питанням. Хоча тиск iнвесторiв, забудовникiв дуже великий. Всi розумiють привабливiсть ласого шматка землi в центральнiй частинi мiста, її комерцiйну цiннiсть i високу вартiсть дiлянок. Тому забудовники намагаються якомога бiльше зводити об’єктiв пiдвищеної поверховостi, щоб отримати з кожної дiлянки максимальний прибуток незалежно вiд того, будуть це офiснi чи житловi примiщення. Як бачимо, вже Президент України втрутився у вирiшення цього питання, хоча законом встановлено, що затвердження Правил забудови мiста належить до компетенцiї мiсцевих рад.
— Яким чином Головне архiтектурне управлiння столицi вiдреагувало на Указ?
— На виконання згаданого розпорядження Київського мiського голови фахiвцi Головного управлiння мiстобудування, архiтектури i дизайну мiського середовища пiдготували змiни до Правил забудови. У них зокрема йдеться про заборону розмiщення висоток у центральному планувальному районi мiста — це територiї Печерського i Шевченкiвського районiв. Проект такого рiшення наразi знаходиться на обговореннi в постiйних комiсiях Київради — з питань мiстобудування i архiтектури i в земельнiй. Тож сподiваюся, що на найближчiй сесiї депутати пiдтримають це питання.
— Головним документом для зодчих i забудовникiв є вже розроблений Генеральний план Києва на перiод до 2020 року. Наскiльки розростеться мiсто за 14 рокiв?
— Генеральним планом розвитку мiста Києва i його примiської зони до 2020 року, затвердженого Київрадою у березнi 2002-го, передбачається подальший розвиток мiста, впорядкування його забудови. При цьому прогнозувалося, що чисельнiсть населення не зростатиме. Наразi ж воно збiльшилося i становить в межах 2,7 млн, не враховуючи мiгрантiв з iнших регiонiв України i гостей мiста. Тому в найближчих планах нарощування саме житлового будiвництва. Але при цьому потрiбно враховувати, що має вестися комплексна забудова районiв, включаючи об’єкти iнфраструктури — дитсадки, школи, лiкарнi, аптеки, магазини, перукарнi. Але, на жаль, в цьому питаннi є суттєве вiдставання. Наприклад, полiклiнiк, дошкiльних дитячих закладiв нинi зводять тiльки половину вiд запланованого. Тому на колегiї столичної держадмiнiстрацiї було вирiшено ще раз детально опрацювати всi питання збалансованого розвитку мiста. Наразi готується повторне його обговорення на колегiї Київради для того, щоб знайти оптимальнi шляхи стосовно плану соцiально-економiчного розвитку, враховуючи розрахунки Генерального плану Києва.
Iснує навiть доручення Кабмiну, в якому йдеться, що для столицi бажано розробити довгостроковий план соцiально-економiчного розвитку, в якому врахували i розрахунки Генерального плану, i потреби, якi виникають щороку щодо будiвництва житла. Документ передбачає обов’язкове спорудження транспортних мереж та розвиток iнженерної iнфраструктури — нових каналiзацiйних колекторiв та реконструкцiю iснуючих, збiльшення об’ємiв питної води для потреб столицi. А також вирiшення питань, пов’язаних з енергопостачанням, з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища.
Довiдка “Хрещатика”
Присяжнюк Василь Федорович, начальник Головного управлiння мiстобудування, архiтектури та дизайну мiського середовища. Народився 20 лютого 1944 р. у с. Вiрля Баранiвського р-ну Житомирської областi.
Освiта: Київський iнженерно-будiвельний iнститут, факультет архiтектури.
З 1971-го працював у житомирськiй фiлiї iнституту “Дiпроцивiльпромбуд”. У 1976-му призначений завiдуючим вiддiлом у справах будiвництва та архiтектури Житомирського мiськвиконкому, головний архiтектор Житомира. З 1983-го — начальник управлiння Держбуду України. У 1994-му Василя Присяжнюка призначено заступником голови Держбуду України. З 2003-го вiн займає посаду начальника Головного управлiння мiстобудування, архiтектури та дизайну мiського середовища КМДА.
Василь Присяжнюк — лауреат двох Державних премiй України у галузi архiтектури (1993, 1996). Йому присвоєно звання “Заслужений архiтектор України”.
