Iпотечнi кредити знову подорожчають?
«Iнструкцiя про порядок здiйснення нотарiальних дiй» iснує вже три роки. Проте в серединi серпня Мiнiстерство юстицiї видало роз’яснення до неї, яким, зi слiв багатьох фiнансистiв, практично загальмувало ринок iпотечного кредитування.
Роз’яснення, зi слiв виконавчого директора Української нацiональної iпотечної асоцiацiї Олексiя Пилипця, фактично забороняє одночасне укладання договорiв купiвлi-продажу й договорiв iпотеки нерухомого майна. Цей документ зобов’язує нотарiусiв засвiдчувати договiр iпотеки тiльки пiсля реєстрацiї права власностi на нерухомiсть у Бюро технiчної iнвентаризацiї. Проте такий пiдхiд, зi слiв Пилипця, суперечить законам «Про iпотеку», «Про iпотечне кредитування, операцiї з консолiдованим iпотечним боргом та iпотечнi сертифiкати» й «Про нотарiат». Нагадаємо, до роз’яснення iпотечнi операцiї проводилися синхронно — позичальник отримував кредит в обмiн на документи iз застави. Фактично нерухомiсть i була заставою у позицi.
Новi ж правила оформлення застав припускають надання незабезпечених кредитiв, оскiльки вiд банкiв вимагають сплатити позику ще до оформлення прав власностi на нерухомiсть. Фактично фiнансовим установам пропонують покладатися на добру волю й совiсть позичальника, який через кiлька тижнiв пiсля отримання кредиту передасть пiд заставу банку куплену нерухомiсть. Позичальниковi доведеться зiбрати необхiднi документи, витративши грошi й на це. На думку фiнансистiв, новi правила змушують банки або видавати незабезпеченi iпотечнi кредити, або розробляти новi схеми iпотеки, якi забезпечать збереження рiвня захисту їхнiх iнтересiв. «Схеми, якi нам доведеться розробляти, щоб вiдповiдати цiй вимозi, ускладнюватимуть процес. Останнє призводить до збiльшення ризикiв. Збiльшення ж ризикiв зумовлює те, що вiдповiдно, швидше за все, можуть зрости цiни на цьому ринку — цiни на кредити», — упевнений начальник управлiння iпотечного кредитування «Райффайзен Банк Аваль» Євген Дем’янов.
Зi слiв представника «ОТП Банку» Олександра Шребтiєнка, сьогоднi в самому Мiн’юстi двояко трактують лист вiд 15 серпня, адже за одним розпорядженням право власностi на нерухомiсть настає з моменту реєстрацiї в державному реєстрi, а згiдно з iншим — з моменту реєстрацiї в Бюро технiчної iнвентаризацiї. «На жаль, в Мiн’юстi досi не визначилися, яке з цих розпоряджень правильне i яким мають керуватися юристи», — наголосив Шребтiєнко.
I хоча представники найбiльших банкiв й Української нацiональної iпотечної асоцiацiї вже зверталися в Мiн’юст за роз’ясненнями, вимагаючи викорiнити данi неузгодженостi, вiз, як то кажуть, i нинi там. Фiнансисти планують зробити це ще раз, а також готують лист до Секретарiату Президента з вимогою роз’яснити, як має працювати ринок iпотечного кредитування й чим вiн повинен регулюватися. «Законодавство дозволяє одночасно реєструвати договори купiвлi-продажу, але є нормативнi акти Мiн’юсту, якi це забороняють. Так що ж важливiше — закон чи роз’яснення?» — запитує пан Пилипець.
Фiнансисти впевненi, якщо проблема не вирiшиться, ситуацiя на ринку iпотечного кредитування може значно погiршитись, а самi кредити подорожчають. До речi, останнiм часом попит на даний вид послуг i без того не зменшується: у спецiалiзованих банкiв темпи приросту iпотечних кредитiв за останнi три—пять мiсяцiв знизилися вiдразу в 1,5—2 разу, а в унiверсальних — на 35—40%. Хоча змiни навряд чи призведуть до iпотечної кризи як у США. Рiч у тiм, що правила роботи iпотечного ринку iстотно вiдрiзняються. В Америцi використовуються кiлька унiверсальних скорингових моделей, за якими позичальник самостiйно визначав свою здатнiсть погасити чи не погасити кредит. У нас же немає єдиних стандартiв — кожен банк оцiнює потенцiйного позичальника за власними методиками. До того ж iпотечний ринок України становить не бiльше 5% ВВП.
Новi ж правила оформлення застав припускають надання незабезпечених кредитiв, оскiльки вiд банкiв вимагають сплатити позику ще до оформлення прав власностi на нерухомiсть. Фактично фiнансовим установам пропонують покладатися на добру волю й совiсть позичальника, який через кiлька тижнiв пiсля отримання кредиту передасть пiд заставу банку куплену нерухомiсть. Позичальниковi доведеться зiбрати необхiднi документи, витративши грошi й на це. На думку фiнансистiв, новi правила змушують банки або видавати незабезпеченi iпотечнi кредити, або розробляти новi схеми iпотеки, якi забезпечать збереження рiвня захисту їхнiх iнтересiв. «Схеми, якi нам доведеться розробляти, щоб вiдповiдати цiй вимозi, ускладнюватимуть процес. Останнє призводить до збiльшення ризикiв. Збiльшення ж ризикiв зумовлює те, що вiдповiдно, швидше за все, можуть зрости цiни на цьому ринку — цiни на кредити», — упевнений начальник управлiння iпотечного кредитування «Райффайзен Банк Аваль» Євген Дем’янов.
Зi слiв представника «ОТП Банку» Олександра Шребтiєнка, сьогоднi в самому Мiн’юстi двояко трактують лист вiд 15 серпня, адже за одним розпорядженням право власностi на нерухомiсть настає з моменту реєстрацiї в державному реєстрi, а згiдно з iншим — з моменту реєстрацiї в Бюро технiчної iнвентаризацiї. «На жаль, в Мiн’юстi досi не визначилися, яке з цих розпоряджень правильне i яким мають керуватися юристи», — наголосив Шребтiєнко.
I хоча представники найбiльших банкiв й Української нацiональної iпотечної асоцiацiї вже зверталися в Мiн’юст за роз’ясненнями, вимагаючи викорiнити данi неузгодженостi, вiз, як то кажуть, i нинi там. Фiнансисти планують зробити це ще раз, а також готують лист до Секретарiату Президента з вимогою роз’яснити, як має працювати ринок iпотечного кредитування й чим вiн повинен регулюватися. «Законодавство дозволяє одночасно реєструвати договори купiвлi-продажу, але є нормативнi акти Мiн’юсту, якi це забороняють. Так що ж важливiше — закон чи роз’яснення?» — запитує пан Пилипець.
Фiнансисти впевненi, якщо проблема не вирiшиться, ситуацiя на ринку iпотечного кредитування може значно погiршитись, а самi кредити подорожчають. До речi, останнiм часом попит на даний вид послуг i без того не зменшується: у спецiалiзованих банкiв темпи приросту iпотечних кредитiв за останнi три—пять мiсяцiв знизилися вiдразу в 1,5—2 разу, а в унiверсальних — на 35—40%. Хоча змiни навряд чи призведуть до iпотечної кризи як у США. Рiч у тiм, що правила роботи iпотечного ринку iстотно вiдрiзняються. В Америцi використовуються кiлька унiверсальних скорингових моделей, за якими позичальник самостiйно визначав свою здатнiсть погасити чи не погасити кредит. У нас же немає єдиних стандартiв — кожен банк оцiнює потенцiйного позичальника за власними методиками. До того ж iпотечний ринок України становить не бiльше 5% ВВП.
Борис Iванченко
