Кадастрова система України має визначитись із фінансуванням
За два місяці завершується реалізація інвестиційного проекту Світового банку. З 2004 до 2013-ого на створення автоматизованої системи державного земельного кадастру держава використала близько п'ятдесяти мільйонів доларів позики. 23 мільйони - на складання сучасних карт територій, ще 24 - на програмне забезпечення і техніку.
Павло Кулинич, головний юридичний радник інвестиційного проекту: "Позичені кошти Світового банку потрібні для того, щоб запустити кадастр, зараз дефіцит ресурсів, в тому числі коштів явний, тому треба можливості, маю на увазі бюджетні використовувати. Але! з часом кадастр себе зможе забезпечити".
Наповнення кадастру - процес не одного року. Сюди внесли дані про 20 мільйонів земельних наділів. А ще рельєфи, водні і лісові ресурси. Аби система стала глобальною інформаційною базою держави, її треба ще доповнити як мінімум відомостями про якість ґрунтів, надра, та містобудівні кадастри. Підтримка персоналу й техніки - найменша стаття видатків в цьому випадку. Є кілька моделей підтримки кадастру - цілковито з держбюджету, або, навпаки, фінансова самостійність. Тобто орієнтир на клієнта, на надання платних послуг.
Олександр Каліберда, заступник керівника інвестиційного проекту: "Може вимагати від держави певних капіталовкладень уже більш точне переведення і внесення в кадастр попередніх записів, особливо тих записів, які повністю існують лише на паперових носіях, це записи ще 90-х років".
Досвід Ізраїлю. Тут геоінформаційний кадастровий портал має120 шарів даних про території. Водночас держава за площею у 25 разів менша ніж Україна, за сім років внесла лише дві третини інформації. І це з фінансуванням - 40-45 мільйонів доларів на рік. 70 відсотків - з держбюджету, третина – доходи від надання послуг. Кадастр і справді може заробляти сам, переконують фахівці.
Сергій Кубах, директор проекту Світового банку: "Одни из принципов существования, создания систем кадастра и регистрации прав европейских, является ориентация на пользователя, которая включает в себя доступность и цены и качество выполняемых услуг и самоокупаемость, то есть как правило станы стремятся к созданию систем, которые сами себя окупают".
Самоокупність кадастру означатиме неупередженість. Чиновники не матимуть змоги втручатись у систему і диктувати правила, пояснюють фахівці. Успішний приклад - кадастрова система Великої Британії. Вона не лише не тягне гроші з державної скарбниці, а й платить податки до бюджету за монополію. Це, можливо, за рахунок платних послуг. Різноманітних довідок, запитів і процедур реєстрації. Наприклад, у Німеччині за витяг з кадастру треба викласти 100 євро, в Нідерландах - 20. Для порівняння - в Україні така послуга коштує - 53 гривні. Утім розцінки на кадастрові операції не мають спустошувати кишені громадян.
Олександр Каліберда, заступник керівника інвестиційного проекту: "І реєстраційна система і кадастр як правило заробляють не за рахунок того, що оплата висока, оплата повинна бути скоріше помірною і низькою - частіше будуть звертатись до системи, але за рахунок просто кількості таких звернень".
І платити за інформацію мають усі. Не тільки громадяни, а й приватні структури - банки, нотаріуси, інвестфонди, страховики. Та ж ... держава як власник нерухомості. Фахівці кажуть, навіть самоокупні системи банкрутували Бо їх завалювали безоплатними запитами держустанови.
Сергій Біленко, помічник голови підкомітету ВР з питань агроарної політики і земельних відносин: "Обмін даними між державними системами, то на моє переконання це має відбуватись на безоплатній основі - не можна щоб один власник виймав гроші і клав до іншої кишені, це не правильно. Якщо мова йде про реалізацію держави своїх повноважень, як власника земельної ділянки чи територіальними громадами, то я якщо чесно не розумію чим держава у нас відрізняється від приватного власника".
Аби український кадастр став самоокупним, потрібні зміни до законодавства. Усі гроші, які отримує система за адміністративні послуги, йдуть до держбюджету, а виділяють зі скарбниці копійки. Кажуть експерти. За таких умов кадастру не вистачатиме фінансування на інвестиції і розвиток.
