Київські готельки
Офіційна назва таких житлових будинків – для малосімейних та одиноких, або готельного типу. Виходячи із призначення, в цих будівлях запроектовано виключно однокімнатні квартири (хоча, як виняток, можливе «вкраплення» поодиноких двокімнатних («білоцерківська серія»), а також укрупнення помешкань за рахунок приєднання так званої «коляскової»).
Зведення такого типу житла почали у середині шістдесятих років, особливої інтенсивності цей процес набув у сімдесяті й тривав до кінця вісімдесятих. Прообразом готельок стали будинки-комуни двадцятих років, де були передбачені лише восьмиметрові «спальні кабіни» (вважалося, що справжнім домом для пролетаря має бути його завод, а сім’єю – робітничий колектив). Це відомче житло, бо кожну готельку споруджували за кошти (а іноді й силами) певного підприємства або відповідної установи. Трапляються навіть кооперативні малосімейки. Такі будинки - різновисотні: у 5, 9, 12 поверхів, як правило, односекційні. Тут застосовано так звану коридорну систему: на поверсі розташовано 15-25 квартир. Обов’язковим є додатковий евакуаційний вихід (внутрішній або зовнішній, за яким легко впізнати готельку). У Києві такі будинки зводили як за індивідуальними проектами, та і за серійними – ММ-640 (найбільш поширена), 1-406, 1-447, 1-КГ-480, ОМ, 151-96к. Практично в кожному спальному районі міста можна зустріти житло для малосімейних. Планування і площа таких квартир суттєво різняться: кімнати – від 10 до 19 м2, кухні – від 4 до 9 м2; є варіанти душового піддону, сидячої та повноцінної ванни; з великою лоджією, звичайним або «французьким» балконом («кошиком») чи взагалі без нього. Санітарні вузли – здебільшого суміщені, для усіх проектів характерна мінімальна площа передпокоїв, коридорів, відсутність комор. Лише у готельках можна зустріти архітектурну екзотику: вхід у кухню через кімнату або один балкон на дві квартири чи коридор-їдальню. Нетиповим для Києва є й галерейний тип малосімейки. Мешканці таких будинків – люди небагаті, тож це житло за усіма ознаками можна віднести до соціального класу. Але парадокс полягає у тому, що ціна найменшої київської готельки ($70000) сьогодні дорівнює вартості повноцінної квартири в будь-якій східноевропейській столиці. І хоча їх давно не зводять, попит на житло «робітничого» типу залишається стабільно високим.
Кін.60-років. Вітряні Гори (вул.Краснопільська)
Кін.60-років. Нивки (вул.Ставропольська)
Кін.60-років. Комсомольський масив (вул.Космічна)
Сер.70-років. Селище ДВРЗ (вул.Алма-Атинська)
Поч.70-років. Куренівка (вул.Вишгородська)
Сер.70-років. Куренівка (вул.О.Попова)
.70-років. Шулявка (вул.О.Довженка)
Сер.70-років. Дарниця (пр.Возз’єднання)
Сер.70-років. Куренівка (вул.Петропавлівська)
Сер.70-років. Нова Дарниця (вул.Заслонова)
Кін.70-років. Оболонь (вул.Героїв Дніпра)
Кін.70-років. Дарниця (вул.Празька)
Кін.70-років. Дарниця (вул.Двінська)
Поч.80-років. Чоколівка (вул.Ушинського)
Кін.70-років. Виноградар (пров.Межовий)
Сер.80-років. Троєщина (пр.В.Маяковського)
Кін.80-років. Врскресенка (вул.Райдужна)
Кін.80-років. Куренівка (вул.В.Мостицька)
ІГОР ОДНОПОЗОВ,
Спілка фахівців з нерухомого майна м.Києва, за сприяння фірми «Проект-2»
Фотозйомку здійснено у грудні 2006 – березні 2007 рр.
