Кредитодавці потребують захисту

Зазначеним законодавчим актом вносяться зміни й доповнення до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України,  Господарського процесуального кодексу України (далі – ЦК України, ГК України, ГПК України відповідно), Законів України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" та "Про виконавче провадження".

Так, ЦК України доповнено статтею 1057, згідно з якою суд зобов’язаний за заявою будь-якої із сторін кредитного договору застосувувати наслідки недійсності договору (реституцію) та визначити розмір грошової суми, яка має бути повернута кредитодавцю. Визнаючи недійсним кредитний договір, за яким виконання зобов’язання позичальника забезпечене заставою майна, суд за заявою банку чи іншої фінансової установи накладає арешт на таке майно. У разі, якщо визначена судом грошова сума буде повернута кредитодавцеві протягом 30 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, такий арешт на майно знімається. Невиконання зазначеної вимоги щодо повернення позичальником у встановлений строк грошових коштів є підставою для звернення кредитодавця з позовом до суду про звернення стягнення на арештоване майно.

Якщо ж буде визнаний недійсним і договір застави, відповідно до якого забезпечувалось виконання зобов'язання за кредитним договором, то за заявою кредитодавця суд також накладає арешт на майно, що перебуває в заставі. Однак після повернення грошових коштів кредитодавцеві (чи то за кредитним договором, чи в разі визнання його недійсним - в розмірі, визначеному судом), арешт з майна підлягає зняттю.

Окрім того, ГК України також було доповнено нормою щодо правових наслідків недійсності кредитних договорів. Так, зокрема, ст. 345 "Кредитні операції банків" доповнено нормою, що правові наслідки недійсності кредитного договору, а також договору застави, яким забезпечується виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, визначаються ЦК України.

Змін зазнала і ст. 86 ГПК України, яка була доповнена новою нормою, а саме: "у разі визнання недійсним кредитного договору, в якому виконання зобов’язання забезпечено заставою, а також визнання недійсним договору застави щодо забезпечення  зобов’язання кредитора, господарський суд також виносить ухвалу щодо накладення арешту на майно, яке перебуває в заставі, або зняття з нього арешту".

Нововведення запроваджені і до Закону "Про виконавче провадження". Відтепер виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом, а не на стадії передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії при ліквідації боржника-юридичної особи, як це передбачала попередня редакція відповідної статті Закону. Під час проведення опису майна боржника-юридичної особи та накладення на нього арешту державний виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. Під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширює дію на всі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником і після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.

Новели введені і до Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Так, згідно з Законом господарський суд буде позбавлений права зупиняти провадження у справі про банкрутство. Розширено обсяг повноважень зборів кредиторів. Відповідно до Закону схвалювати план санації боржника буде вже не комітет, а збори кредиторів. Відповідні зміни в цій частині внесені також у статтю 18 вищезазначеного закону -  щодо процедури розгляду плану санації! та його схвалення саме зборами кредиторів.

Новий Закон убезпечує банки та інші фінансово-кредитні установи від дій недобросовісних позичальників, які ухиляються від належного виконання своїх зобов’язань за укладеними кредитними договорами, в тому числі, шляхом визнання таких договорів, а також договорів застави та іпотеки недійсними в судовому порядку, використовуючи прогалини діючого законодавства України. Однак, дієвість таких нововведень можна буде оцінити лише по спливу деякого часу застосування їх на практиці.

Юлія Божко, адвокат, партнер Юридичної компанії  "Закон Перемоги"