Львівська міська влада задобрює інвесторів п’ятьма відсотками інвестиційного внеску

Так випливає із проекту положення Львівської міської ради «Про порядок визначення інвестиційного внеску інвесторів на розвиток соціальної інфраструктури міста Львова». Згідно з ним базова ставка для об’єктів житлового будівництва коригується у залежності від зони розміщення об’єкту, а також залежить від суми інвестицій. Щодо об’єктів нежитлового будівництва, то ця сума не перевищує 20% і її розмір залежить від кількості створених робочих місць та профілю діяльності підприємства.

 

За словами Василя Цюника, максимальні розміри інвестиційного внеску встановлені постановою Кабінету міністрів від 24 січня 2007 року. Раніше відсоток залучення коштів інвесторів складав 25 від загальної суми інвестицій або зведеного кошторису.

 

За словами Тараса Когута, голови постійної депутатської комісії з питань економічної політики Львівської міськради, будь-який інвестор, який створює якійсь матеріальні об’єкти на території міста Львова, повинен платити за те, що він це робить саме у місті. «Щось створювати у чистому полі абсолютно не цікаво, тому інвестор повинен нести певне соціальне навантаження. Якщо ми будуємо житло, то бюджет повинен отримати кошти на те, щоб розвивати соціальну інфраструктуру для цього житла. Якщо ми будуємо якійсь промислові об’єкти, то бюджет повинен отримувати кошти від інвестора (або свої виділяти), щоб забезпечувати екологічну безпеку, транспортну доступність тощо», – наголошує Тарас Когут.

 

У положенні також передбачено перелік умов, за яких інвестор може не платити інвестиційний внесок. Йдеться про будівництво соціальних об’єктів, замовником яких є міська громада, об’єктів, які будуються за кошти бюджету, дипломатичних підприємств, реконструкцію об’єктів за погодженням з відповідними органами, і відбудова повністю втрачених об’єктів історичної забудови в оригінальному вигляді.

 

Василь Цюник також зазначив, що у положенні передбачено питання зміни цільового призначення землі, переведення приміщень житлового фонду у нежитлові і зміна цільового призначення нежитлових приміщень. «Окремо виділяється сфера грального бізнесу, для приміщень під який буде запропоновано максимальний розмір внеску. При переведенні житлового приміщення у нежитлове заборонене створення у ньому об’єктів грального бізнесу», – розповів в.о. керівника управління економіки.

 

За словами Тараса Когута, основна мета положення – врегулювати деякі витрати, які несе інвестор при створенні об’єктів на території міста Львова.

 

«Перед міською владою стоять два завдання, які одночасно вирішити складно. Перше – це стимулювання інвестицій і будівництва, а друге – розвивати місто рівномірно, комплексно, правильно наповнювати його мережами і розширено відтворювати інфраструктуру. Щоб будували більше, треба робити низький інвестиційний внесок, щоби розвивати інфраструктуру – треба більший.

 

Ухвала дає методику, яка дозволяє цей внесок диференціювати залежно від завдань, які вирішує інвестор, і від завдань, які ставить місто. Основна перевага проекту – внесок переноситься у грошову форму. Це положення також дозволяє розвести комерційне та некомерційне будівництво. Комерційне повинно обтяжуватися певними соціальними навантаженнями. Некомерційне – об’єкти інфраструктури, пам’ятки архітектури, соціальне житло – внесками не обкладається.

 

Ухвала виводить питання інвестиційного внеску на договірні стосунки з інвестором. Кожен інвестор у кожному окремому випадку укладає договір з міської радою в особі департаменту містобудування, де чітко прописані зобов’язання двох сторін», – наголошує пан Когут.

 

Громадські слухання проекту положення «Про порядок визначення інвестиційного внеску інвесторів на розвиток соціальної інфраструктури міста Львова» відбудуться 12 березня, о 13 годині, за адресою –Дорошенка, 14.