Мешканцям сіл дозволять оформляти спадщину за місцем проживання

Такі повноваження сільрадам надали парламентарі. Мовляв раніше, людям потрібно було неодноразово їздити до району, а то до й області, платити нотаріусу та БТІ. Ті, хто не мав грошей, нерідко взагалі відмовлялися від нажитого. Мешканцям сіл дозволять оформляти спадщину за місцем проживання. Бо зараз чи не найбільше біда селян - безкінечна тяганина з передачею спадку. За цим треба їхати до райцентру. З десяток разів - щонайменше. Для стареньких людей - це велике випробування.  Здоров’я слабке, та й люди чужі навколо. 

Віктор Мазяр, житель с. Мости: "Звісно, що добре, тому що він знає людей і знає – не буде обману. Бо в городі, хто його там знає".

А от Галина Тарасюк надивилася, що  багато проблем довкола спадщини. тож  глибокої старості не чекала - завчасно переписала хату на дітей . Про те, що нотаріус для цього скоро буде не потрібен, жінка й не сподівалася.

Галина Тарасюк, жителька с. Мости: " Я, наприклад, цього не чула  бо я по такому питанню із хатами, то в мене чоловік по цьому".

У сільраді визнають: передати родичам законно нажите - зараз дуже велика морока. Але, якщо новий закон ухвалять  - непереливки буде вже сільським радам. Адже більшість їх навіть до інтернету не підключені. Не те що - до електронної бази даних Державного спадкового реєстру. У сільраді вже зараз чухають потилицю, де взяти фахівців із земельних питань, інвентаризації та метикуватих  юристів.

Володимир Баранов, сільський голова с. Мости: "Сільська рада не підключена до інтернету. В минулому році побудували школу, така сама проблема з інтернетом. Аби була можливість, я думаю, таких би проблем не було".

Ініціатори закону стверджують - народні депутати зробили до людей  лише півкроку. Бо ще треба відсторонити БТІ від переоформлення спадщини. Зараз за послуги цієї установи люди викладають тисячі гривень. У всякому разі, якщо закон підпише президент, він набуде чинності вже з початку наступного року. Поки що оформлювати спадщину можна лише за старою процедурою. Іноді - роками і через суди.

Татьяна Наконечная